МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||
Основні завдання та функції мерчандайзерів та супервайзерів, їх місце в організаційній структурі підприємства.
Мерчандайзер (торговий представник) підпорядковується менеджерові з продажів на території та покликаний забезпечувати наявність товарів в торговій залі. Відбираючи мерчандайзера, роботодавець висуває наступні вимоги до нього: 1. відповідальність; 2. здатність до самоконтролю; 3. комунікабельність; 4. наявність презентаційних звичок; 5. кмітливість. До основних функцій мерчандайзера відносять: 1. Співробітництво з регіональними дистрибюторами: v Відвідування фактичних замовників відповідно до встановленого графіка. v Перевірка залишків продукції в торговій залі та на складі, збирання інформації про постачання, повернення продукції. v Розміщення товарів певних торговельних марок у місцях продажу відповідно до встановлених правил мерчандайзингу. v Забезпечувати торговельні підприємства рекламними матеріалами. Контролювати правильне їх використання та обладнання. v Збирати необхідну польову інформацію (чисельність дистрибуції, ціни на свою продукцію і продукцію конкурентів) і передавати її супервайзеру з деякою періодичністю у встановленому форматі. v У ряді випадків може взяти на себе функцію приймання замовлень. v Пошук нових торговельних точок. v Забезпечення домінування над конкурентами щодо обсягу та розташування товару. v Навчання персоналу торговельної точки користуватися обладнанням та дотримуватися стандартів мерчандайзингу, що сприяє підвищенню іміджу компанії та презентації товару на рівні стандартів, визначених компанією. v Прийняття запитів та скарг замовників, налагодження оперативного контакту між клієнтами-роздрібниками та дистрибюторами. v Ведення необхідної поточної документації: картки замовника, денний звіт тощо. 2. Маркетингова діяльність: v Встановлення рекламного устаткування та POSM в усіх торговельних точках визначеної категорії згідно зі стандартами їх оформлення, зазначених відділом маркетингу компанії; v Ідентифікація, контроль та звітування про рекламну діяльність конкурентів на визначеній території. v Наполегливе впровадження маркетингової стратегії компанії. v Координація діяльності та контактів з місцевими дистрибюторами та клієнтами-роздрібниками з метою просування наявних та потенційних категорій товарів на ринку. 3. Звітування: v Підготовка щоденних звітів з метою інформування колег про поточну ситуацію на ринку та прийняття необхідних заходів. v Своєчасне та оперативне подання відповідних показників оператору бази даних відділу продажів. 4. Особиста відповідальність: v Підтримка належного зовнішнього вигляду. v Слідкування за чистотою та справністю всього обладнання компанії. v Організоване та охайне ведення документації. v Оцінка власної ефективності та постійне прагнення до вдосконалення професійних навичок мерчандайзингу. v Відповідальність, що регламентується нормами закону. З кожним роком збільшується пропозиція на ринку праці мерчандайзерів. Виробники продуктів харчування та непродовольчих товарів, роздрібні мережі всіх типів, підприємстваа сфери послуг – всі вони створюють нові робочі місця для мерчандайзерів. При такій широкій пропозиції на ринку праці потенційні працівники, вибираючи роботодавця, орієнтуються на рівень заробітної плати, складність виконання завдань і різні соціальні привілеї. Знайти мерчандайзера не дуже складно, складніше зацікавити його працювати на компанію. Основні проблеми повязані з наступним: 1) більшість мерчандайзерів – студенти, які не звязують своє майбутнє і свою карєру з напрямком торговельного маркетингу. Основне для них – гроші, тому роботодавцю доцільно пропонувати їм більше грошей або менше завантаження; 2) досвідченого мерчандайзера складно контролювати; 3) висока плинність кадрів. Наприклад, через 2 тижні після початку роботи 20% мерчандайзерів йдуть самі, 20% - звільняють за незадовільну роботу. Із 60%, які залишилися, половина працює ще місяць-два [ c.116]; 4) недостатня кількість інструментів для мотивації мерчандайзерів. Мінімальна заробітна плата досвідченого мерчандайзера не менше 300 у.о. Тому необхідною є система бонусів, премій і винагород, які б збільшували цю суму. Важливою є негрошова мотивація мерчандайзерів (змагання, соціальний пакет, можливість кар’єрного росту, можливість навчатися у ВНЗ без втрати робочого місця тощо).
Торговельний візит, здійснюваний мерчандайзером складається з наступних етапів: 1. планування й підготовка; 2. оцінка торговельної точки; 3. презентація; 4. висновок угоди; 5. мерчандайзинг; 6. завершення візиту; 7. адміністрування й аналіз. Складений мерчандайзером план візиту має містити наступне: 1. Візуальний аналіз торговельної точки зовні з метою пошуку місць для розміщення POSM. Аналіз точки усередині на предмет наявності POSM, правильності їх розміщення. При відвідуванні торговельної точки вперше мерчандайзер повинен зробити аналіз ситуації, скласти схему: - розташування продуктових відділів; - руху покупців; - розміщення продукції; - розташування продукції конкурентів. 2. Вітання персоналу торговельної точки. Необхідно погодити місця для розміщення POSM у торговельній точці. 3. Оцінка й коректування місця на полицях, вибираючи найбільш видимі місця. Погодити ці місця з керівництвом точки. Перемістити нашу продукцію та продукцію конкурентів. Надати продукції товарного вигляду. Розмістити цінники на нашу продукцію. 4. Зайти на склад з метою виявлення продукції нашої компанії, не представленої на полицях. Виставити цю продукцію на полиці. Звірити терміни придатності продукції, продукцію з вихідним строком придатності виставити на перші позиції на полиці. 5. Розмістити POSM. 6. У випадку присутності нашого торговельного устаткування в торговій точці перевірити його справність і відсутність ушкоджень. Розмістити продукцію на устаткуванні відповідно до існуючих стандартів. Здійснити ротацію продукції. 7. Заповнити картку торгової точки, перевірити відповідність асортименту нашої продукції в торговій точці пропонованим компанією вимогам. 8. Перевірити коректність виконання всіх пунктів візиту. Попрощатися з персоналом торгової точки. 9. Визначити цілі наступного візиту до торгової точки. Супервайзер– це співробітник підприємства, який контролює роботу мерчандайзерів. При впровадженні мерчандайзингу на підприємстві необхідно приділити увагу таким аспектам: 1. Розробці організаційної структури та функціональне місце у діяльності підприємства мерчандайзерів та супервайзерів. 2. Розробці концепцій мерчандайзингу (правила запасу, розміщення та позиціонування товарів у торговій залі). 3. Найму та навчання персоналу. 4. Системі преміювання персоналу. При прийнятті рішення щодо побудови організаційної структури та визначення місця мерчандайзерів та супервайзерів у ній, розглядають такі критерії прийняття рішення: v Кількість магазинів, де будуть впроваджуватися концепції мерчандайзингу. Це залежить від ресурсів та від цілей підприємства (тотальний мерчандайзинг або точковий). v Час візиту мерчандайзерів до торговельного підприємства, де буде впроваджуватися мерчандайзинг, залежить від кількості місць продажу та ємності кожного торговельного підприємства, а також від широти асортиментного ряду товарів. v Необхідна частота відвідувань місць продажу. У більшості підприємств існують чіткі стандарти частоти відвідувань, на основі яких мерчандайзери будують свої плани та маршрути. Ці стандарти залежать від специфіки товару, частоти доставки, швидкості обігу товару в магазинах тощо. Існують чотири типи організаційної структури з включеними до неї мерчандайзерами: 8. Мерчандайзери входять до відділу продажу. 9. Функції мерчандайзерів виконують торговельні представники. 10. Мерчандайзери створюють свій відділ. 11. Функції мерчандайзингу перекладаються на сторонні агенства. Розглянемо побудову однієї з можливих організаційних структур, куди входять мерчандайзери і супервайзери (рис.2.1.).
Рис.2.1. Організаційна структура відділу продажу Кількість мерчандайзерів дорівнює кількості торговельних представників. У цьому разі найкраще підпорядковувати мерчандайзерів супервайзеру. Таким чином, вони будуть знаходитися на одному рівні з торговельним представником. Супервайзер отримує нові функції: o планування; o організація; o контроль роботи мерчандайзерів. Організаційна структура, відображена на рис.2.1. доцільна для підприємств, у яких завжди стабільна доставка або продаж товарів. Перевагами даної структури є: Ø гнучкість – супервайзер має максимальну повну інформацію про продаж та клієнтів і може правильно встановлювати пріоритети, своєчасно вносити корективи у маршрути мерчандайзерів; Ø звітність мерчандайзера може бути додатковим джерелом інформації про роботу торговельного представника. Недоліками даної структури є: Ø у супервайзера зявляється нова функція, а часу на роботу залишається менше; Ø при постійному збільшенні кількості клієнтів необхідно наймати нових мерчандайзерів. Це може призвести до підвищення кількості підлеглих у супервайзера. Інший варіант організаційної структури – це створений самими мерчандайзерами відділ (рис.2.2.). Відділ мерчандайзингу створюється окремо від відділу продажу, може знаходитися під юрисдикцією як директора з продажу, так і під керівництвом відділу маркетингу. У відділі мерчандайзингу будується власна структура – на кожних 7 – 10 мерчандайзерів є супервайзер, який контролює діяльність підлеглих мерчандайзерів.
Рис.2.2. Організайна структура відділу мерчандайзингу
Перевагами даної структури є: Ø покриття та охоплення мерчандайзерами великої кількості торговельних підприємств; Ø висока швидкість робіт з місцями продажу та більша частота відвідувань. Персонал сфокусовано виключно на впровадження принципів мерчандайзингу. Недоліками даної структури є: Ø звязок зі службою продажу слабкий. При збоях доставки товарів мерчандайзери відвідують місця продажу “вхолосту”. Щоб уникнути таких ситуацій, рекомендується керівникам відділів підтримувати постійний звязок з мерчандайзерами; Ø достатньо високі витрати. Організація відділу мерчандайзингу несе для виробника ряд проблем, які потребують нагального вирішення: 1. налагодження взаємодії відділу мерчандайзингу з відділами продажу і маркетингу; 2. забезпечення команди грамотним управлінським персоналом; 3. налагодження системи планування, організації роботи; 4. збільшення офісних площ; 5. зростання документообігу; 6. зростання податкового навантаження; 7. створення єдиної системи оцінки для оцінки ефективності роботи всього відділу. Для цього слід оцінювати окремо роботу мерчандайзера та супервайзера, а також успіхи по впровадженню окремих мерчандайзингових правил і проведенню різних мерчандайзингових акцій; 8. висока ротація, наслідком якої є ускладнення роботи менеджерів, яким доводиться витрачати багато часу на набір і навчання нових співробітників, а також очевидною проблемою є недоотриманий прибуток у тих торговельних точках, де систематично відсутній мерчандайзер. Втрачені позиції швидко займають товари конкурентів; 9. некваліфікований персонал.
Читайте також:
|
||||||||||||||
|