Середньотермінове планування

Довготермінове планування

Види планування

Розрізняють планування довготермінове (long-term scheduling), середньотермі-нове (medium-term scheduling) і короткотермінове (short-term scheduling).

Засоби довготермінового планування визначають, яку з програм треба завантажити у пам'ять для виконання. Таке планування називають також статичним, оскільки воно не залежить від поточного стану системи. Воно відігравало важливу роль у пакетних системах, коли заздалегідь відомо, які процеси повинні бути виконані і можна скласти розклад виконання задач. В інтерактивних системах (наприклад, у системах з розподілом часу) завантаження процесів у пам'ять здійснюють переважно користувачі, і це плануванню не підлягає; тому в них зазвичай використовують спрощену стратегію довготермінового планування. Система дає можливість створювати процеси і потоки до досягнення деякої максимально можливої межі, після чого подальші спроби створити новий процес або потік спричинятимуть помилку. Така стратегія ґрунтується і на психології користувачів, які, почуваючи себе некомфортно в перевантаженій системі, можуть переривати роботу з нею, що призводить до зниження навантаження.

Засоби середньотермінового планування керують переходом потоків із призупиненого стану в стан готовності й назад. Відразу ж зазначимо, що керуючі блоки готових до виконання потоків організуються у пам'яті в структуру, яку називають чергою готових потоків (ready queue). Докладніше розглянемо цю чергу під час вивчення короткотермінового планування.

Перехід потоку в призупинений стан можуть викликати такі фактори:

♦ очікування операції введення-виведення;

♦ очікування закінчення виконання іншого потоку (приєднання);

♦ блокування потоку через необхідність його синхронізації з іншими потоками. Зазвичай для коректної організації такого очікування, крім черги готових потоків, реалізують додатковий набір черг. Кожна така черга пов'язана з ресурсом, який може викликати очікування потоку (наприклад, із пристроєм введення-виведення); ці черги ще називають чергами планування (scheduling queues) або чергами очікування (wait queues). Середньотерміновий планувальник керує всіма цими чергами, переміщаючи потоки між ними та чергою готових потоків.

Короткотермінове планування

Короткотермінове планування, або планування процесора (CPU scheduling), є найважливішим видом планування. Воно дає змогу відповісти на два базових запитання.

♦ Коли перервати виконання потоку?

♦ Якому потокові з числа готових до виконання потрібно передати процесор у цей момент?

Короткотерміновий планувальник – це підсистема ОС, яка в разі необхідності перериває активний потік і вибирає з черги готових потоків той, що має виконуватися. До його продуктивності ставлять найвищі вимоги, бо він отримує керування дуже часто. Виділяють також диспетчер (dispatcher), який безпосередньо передає керування вибраному потокові (перемикає контекст).

Формат черги готових потоків залежить від реалізації короткотермінового планування. Така черга може бути організована за принципом FIFO, бути чергою із пріоритетами, деревом або невпорядкованим зв‘язним списком.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Застосовність принципів планування	\|	Стратегії планування. Витісняльна і невитісняльна багатозадачність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.