• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем

Сучасний етап розвитку економіки і бізнесу характеризується широким застосуванням для обробки інформації та комп’ютерної підтримки рішень новітніх засобів інформаційної технології, основним вираженням яких є інформаційні системи різного призначення і різної проблемної орієнтації. У загальному вигляді інформаційну систему можна визначити як автоматизовану люди-но-машинну систему, визначальною особливістю якої є те, що вона забезпечує інформацією користувачів з різних організацій. Для проблематики економіки й бізнесу використовуються здебільшого інформаційні системи організаційного типу.

Сучасні концепції створення інформаційних систем різного призначення ґрунтуються, в основному, на трьох підходах: об’єктно-орієнтована технологія, СА8Е-технологія та заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія .

Об’єктно-орієнтована технологіястосується, насамперед, створення програмного забезпечення ІС. Спонукальним мотивом появи принципово нового підходу у програмуванні стало те, що в динамічному і конкурентному середовищі застосування ІС вимагаються часті зміни прикладних програм.

Принциповим поняттям в об’єктно-орієнтованому програмуванні є визначення об’єктів (класів об’єктів), що є важливими для проектованої системи. Ідентифікація об’єктів здійснюється за допомогою аналізу характеристик проблемної області, що включає розпізнавання матеріальних об’єктів, а також каталогізацію всіх ролей, що стосуються розв’язуваної задачі, взаємодії елементів системи, важливі події, технічні умови тощо. Наприклад, для інформаційної системи підтримки рішення щодо купівлі автомобілів можна визначити такі класи об’єктів: “споживач”, “автомобіль”, “стратегія придбання”, “БД автомобілів”. Установлюються співвідношення (взаємозв’язки) між класами. Наприклад, “споживач” оволодіває “стратегією придбання.

Об’єктно-орієнтована методологія на даний час є досить ґрунтовно відпрацьованим підходом до створення програмних продуктів. Виокремлені і розроблені основні його компоненти: об’єктно-орієнтований аналіз; об’єктно-орієнтоване проектування; об’єктно-орієнтоване програмування. Технологія об’єктно-орієнтованого проектування є підґрунтям інженерії інформа­ційних систем – САSЕ-технології.

САSЕ (Computer-Aided Software/System Engineering) – технологія– сукупність технологічних і інструментальних засобів, що дозволяють максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи створення програмного забезпечення інформаційних систем та інших ділових та комерційних програмних продуктів. Інжиніринг програмного забезпечення вимагає принципово ново­го підходу до життєвого циклу ПЗ, зокрема послідовність етапів розробки така: прототипування (макетування), проектування специфікацій, контроль проекту, генерація кодів, системне тестування, супроводження. Кожний із цих етапів має бути максимально автоматизований.

Одним із етапів використання СА8Е-технології для створення інформаційних систем є етап прототипування систем. Сутність прототипування полягає в тому, що розробник спочатку створює макет (прототип) системи, який має основні властивості потрібної системи, а потім у результаті спільної роботи розроблювача і користувача цей зразок доводиться до кінцевої стадії.

Заснована на знаннях (інтелектуальна) технологіяпередбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виводу для оброблення якісної інформації і природної мови для створення користувацького інтерфейсу. Інформаційні системи, які містять елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами.

Інформаційні системи в менеджменті (адміністративні Інформаційні системи),більш відомі під назвою як “автоматизовані системи організаційного управління – АСУ”. Уже понад 20 років вони успішно використовуються в різних галузях економіки. За цей час їх еволюція пройшла кілька етапів, починаючи від простих систем обробки даних до інтегрованих систем, побудованих на сучасній апаратній та програмній базі. Перспективні типи інформаційних систем побудовані на клієнт-серверній архітектурі. Вони поділяються на дві основні групи: інтегровані та вузькоспеціалізовані системи.

До першого типу належать корпоративні інформаційні системи (КІС), які інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом. Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємств, виконуючи найбільш відповідальні функції: складання і аналіз консолідованого балансу та аналітичних звітів управління фінансами і персоналом, собівартістю і торговельними операціями тощо, їх характерна особливість – здатність працювати в територіальне розподілених структурах. В Україні найбільшого поширення набули такі корпоративні інформаційні сис­теми: “ГАЛАКТИКА” однойменної корпорації, , SСАLА шведської компанії, пакет бізнес-прикладних програм Оrасle американської корпорації, інформаційна система АВД українсько-російської фірми “ИНЭК”.

Клас інформаційних систем другого типу досить широкий. Сюди можна віднести: інформаційні системи для автоматизації банківської діяльності, інформаційні системи в статистиці, інформаційні системи для фінансового і бухгалтерського обліку,(наприклад, 1С, FіпЕхреrt SоNеt), інформаційні системи в маркетингу, інформаційні системи в інвестиційному менеджменти (наприклад, Ргоjесt Ехреrt) та ін. Слід зауважити, що кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціопальних можливостей їх розширюється.

Системи підтримки прийняття рішеньналежать до інформаційних систем нового покоління, основне призначення яких полягає в забезпеченні комп’ютерною підтримкою прийняття рішень зі слабоструктурованих та неструктурованих проблем організаційного управління на різних фазах створення рішень і моніторингу.

Виконавчі інформаційні системиабо інформаційні системи для керівників – це спеціалізовані СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструментальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень в межах певної організації. Зокрема, ВІС допомагають керівникам розробляти більш точне і актуальне цілісне зображення операцій своєї організації, а також конкурентів, постачальників та споживачів (замовників).

Експертні системи– це інформаційні системи, що базуються на знаннях. Таким системам кілька років тому приділялася виключно серйозна увага, мали місце великі сподівання на використання експертних систем в організаційному управлінні..

Експертні системи мають суттєві недоліки, що обмежують їх використання в організаційному управлінні. Такі системи працюють лише у вузько визначених проблемних доменах і розуміння ними середовища, в якому вони використовуються, є певною мірою поверховим. Сучасна концепція використання експертних систем зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних програм СППР і ВІС, допомагаючи людині-професіоналу або керівникові вивчати проблему, але робити однобічний вибір або розв’язувати проблему самостійно такі системи не повинні.

Зараз для українських підприємств найбільш актуальними є дві концепції КІСП, які вони вже стали стандартами: MRPII і ERP. Вони представляють собою набори загальних правил, сформульованих відповідно на початку 80-х і 90-х років ХХ ст. Американським товариством з управління виробництвом і запасами (American Production and Inventory Control Society, APICS), що об’єднує основних діючих осіб американської промисловості. За цими правилами має проводитись планування і контроль різних стадій виробничого процесу: визначення потреб у сировині, закупці, завантаженні потужностей, розподілі ресурсів тощо.

Концепція MRPII (Manufacturing Resource Planning – планування виробничих ресурсів) – методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, планування завантаження виробничих потужностей, планування потреб у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), планування виробничих затрат, моделювання ходу виробництва, його облік, планування випуску готових виробів, оперативне коригування плану і виробничих завдань.

ERP (Enterprise Resource Planning – планування ресурсів підприємства) – це сучасна концепція, що є розвитком MRPII. Вона дозволяє відслідковувати не лише виробничі, але й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має більшу функціональність, в ній значну увагу приділяють фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації останньої за ресурсами і часом.

Сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ERP, включає:

– управління ланцюжком постачань (Supply Chain Management, SCM, раніше – DRP, Distribution Resource Planning);

– удосконалене планування і складання розкладів (Advanced Planning and Scheduling, APS);

– модуль автоматизації продаж (Sales Force Automation, SFA);

– автономний модуль, відповідальний за конфігурування (Stand Alone Configuration Engine, SCE);

– остаточне планування ресурсів (Finite Resource Planning, FRP);

– бізнес-інтелект (Business Intelligence, BI), технологію оперативної аналітичної обробки (Online Analytic Processing, OLAP);

– модуль електронної комерції (Electronic Commerce, EC);

– управління даними про виріб (Product Data Management, PDM).

Досить часто всі властивості концепції ERP сукупність задач реалізується не однією інтегрованою системою, а деяким комплектом програмного забезпечення. В основі такого комплекту, як правило, лежить базовий ERP-пакет, до якого через відповідні інтерфейси підключені спеціалізовані продукти третіх фірм.

Завдання бухгалтерського обліку вирішуються в ERP-системах інтегровано із завданнями планування виробництвом (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Вирішення завдань бухгалтерського обліку в ERP-системах

За концепціями MRPII і ERP, що орієнтовані на внутрішні процеси підприємств, в останні роки спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, що спрямовані на удосконалення взаємодії з суб’єктами, що є зовнішніми щодо підприємства і його виробничої ланки тобто з замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Дані інформаційні системи базуються на управлінні повним циклом випуску продукції, від її проектування з врахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування. Такими технологіями в сучасних умовах є: CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) – планування ресурсів, що є синхронним з споживачем; SCM (Supply Chain Management) – управління каналами постачання; CRM (Customer Relationship Management) – управління взаємодією з клієнтами.

Сутність технології CSRP полягає в тому, що при плануванні і управлінні підприємством враховуються не лише виробничі і матеріальні ресурси підприємства, але й ті ресурси, які зазвичай розглядаються як допоміжні або накладні (тобто такі, що використовуються в процесі маркетингової і поточної роботи з клієнтом, післяпродажного обслуговування). Інформація про клієнтів та їх запити включається до процесів виробничого планування на підприємстві. Відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє управляти виконанням замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З’являється можливість погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ERP-системи практично неможливо, в той час як на реальних виробництвах підприємств малого та середнього розміру зустрічається часто. Стає можливим детальний аналіз вартості замовлення і навіть конкретного товару в його складі ще на етапі оформлення, оскільки витрати на них вже списуються “котловим” або іншим методом.

Технологія SCM дозволяє перехід від управління поставками до управління логістичними каналами постачання, що включає всю інфраструктуру бізнесу: систему дистриб’юторів і дилерів, виробників і постачальників тощо. Тобто при аналізі фінансово-господарської діяльності враховується весь шлях, по якому товар із сировини перетворюється на готовий виріб і потім через мережу продаж потрапляє до кінцевого споживача. При цьому, на відміну від CSRP, де основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SCM фокусується на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах. Ця обставина підводить до ідеї доцільності об’єднання переваг цих двох технологій реалізації в одній ERP-системі.

CRM – це технологія управління зв’язками і взаємодією з клієнтами підприємства, що включає прогнозування контрактів, їх відслідковування, підтримку обслуговування клієнтів, супроводження процесів замовлень і продаж.

Характеристику інформаційних систем, що використовуються на підприємствах розвинутих країн, наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.Інформаційні системи, що застосовуються на підприємствах розвинутих країн

Підсумовуючи отримані на даний момент в індустрії комп’ютерних інформаційних систем результати, можна представити наступні тенденції розвитку:

– комп’ютерна інформаційна система майбутнього – це розподілена по віртуальній мережі, інтегрована з системою Internet система, що функціонує на основі стандартних інтерфейсів, що з’єднують як програмні продукти для бізнесу, так і їх окремі компоненти, що призначаються для автономної роботи без зв’язку з глобальною мережею;

– системи управління великими компаніями, холдингами і корпораціями будуть засновані на можливості побудови віртуальних підприємств шляхом об’єднання бізнес-систем та компонентів, які функціонують в філіях та окремих підприємствах під керівництвом системи управління логістичними ланцюгами;

– системи управління середніми компаніями базуватимуться на можливості гнучкого управління замовленнями, підтримці повного життєвого циклу товарів (послуг), що виробляються, та на можливості інтеграції в якості компонента в більш віртуальні підприємства.

Теми рефератів:

1. Структурний склад інформаційної сукупності.

2. Описати структурну схему комп’ютерної інформаційної системи підприємства.

3. Описати можливості сучасних автоматизованих систем на підприємстві.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. III.Цілі розвитку особистості
8. III.Цілі розвитку особистості
9. III.Цілі розвитку особистості
10. IV. Розподіл нервової системи
11. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
12. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Переглядів: 6364