Ступені порівняння як засоби вираження міри якості в мові мас-медіа.

Повні (стягнені та нестягнені) й короткі форми прикметників, що вживаються в мові ЗМІ.

За типом закінчення розрізняють повні та короткі форми прикметників. Більшість прикметників української мови функціонує у повній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має коротку форму (із нульовим закінченням): ясен, дрібен, зелен, повен, славен, красен, винен, потрібен, певен, годен, ладен, рад та ін.

Повні форми прикметників існують у двох різновидах: 1) стягненій формі; 2) нестягненій формі.

Повна форма	Коротка форма
Повна стягнена форма	Повна нестягнена форма
Чол. рід – -ий, -ій(милий, давній)	––––––––––	Чол. рід	Н. в. однини – -□(ладен)
Жін. рід – -а, -я (мила, давня)	Жін. рід	Н. в. – -ая, -яя (милая, давняя)
Зн. в. – -ую, юю (милую, давнюю)
Сер. рід – -е, -є (миле, давнє)	Сер. рід	Н. в. – -еє, єє (милеє, давнєє)	Зн. в. однини – -□(дрібен дощ)
Зн. в. – -еє, єє (милеє, давнєє)
Мн. – -і (милі, давні)	Мн.	Н. в. – -ії (милії, давнії)
Зн. в. – -ії (милії, давнії)
Cтягнені форми є загальновживаними, без будь-яких функціональних обмежень.	Нестягнені форми прикметників – стилістично обмежені: народна творчість (фольклор), поезія; із відтінком піднесеності, урочистості.	Короткі форми мають істотні граматико-стилістичні обмеження: фольклор, художнє мовлення.

Повна стягнена форма: чоловічий рід називний відмінок – закінчення -ий (-ій): гарний, синій; жіночий рід називний відмінок – закінчення -а (-я): гарна, синя; середній рід називний відмінок – закінчення -е (-є): гарне, синє; множина – закінчення – -і, гарні, сині.

Повна нестягнена форма: властива прикметникам лише жіночого й середнього роду в Н. і З. в. однини (закінчення -ая (-яя), -ую (-юю), -еє (-єє): веселая, ближняя, веселую, ближнюю, веселеє, ближнєє), а також прикметникам у формі множини Н. і З. в. (закінчення -ії: веселії, яснії).

Короткі форми прикметників уживають лише у формі Н. в. та Зн. в. однини чоловічого роду: винен, варт, ладен.

Якісні ознаки предметів і явищ можуть виражатися в журналістських матеріалах способом складання (густонаселений, старий-старий), суфіксації (довжелезний, страшенний), префіксації (пречудовий, ультрамодний), а також за допомогою ступенів порівняння.

Ступінь порівняння – це граматична категорія, що виявляє, якою мірою названа прикметником ознака властива предметові у зіставленні з іншими предметами або тому ж предметові в різний час. Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою, то лише вони здатні утворювати ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів має дві форми: просту (синтетичну) і складену (аналітичну).

Вищий ступінь порівняння свідчить, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Найвищий ступінь порівняння свідчить, що ознака виявляється найбільшою мірою.

Вищий ступінь порівняння	Найвищий ступінь порівняння
Синтетична (проста) форма	Аналітична (складена) форма	Синтетична (проста) форма	Підсилена форма	Аналітична (складена) форма
початкова форма + формотворчі суфікси -ш-, -іш-	більш, менш + початкова форма (!!!)	най- + формотворчі суфікси -ш-, -іш-	якнай-, щонай- + формотворчі суфікси -ш-, -іш-	найбільш, найменш + початкова форма (!!!)
мудріший	більш (менш) мудрий	наймудріший	якнай-, щонаймудріший	найбільш (найменш) мудрий
Стилістично нейтральна. Домінує в офіц.-діл. стилі	Виразне книжне забарвлення. Поширена в наук. й офіц.-діл. стилях.	Стилістично нейтральна. Домінує в офіц.-діл. стилі.		Виразне книжне забарвлення. Поширена в наук. й офіц.-діл. стилях.

ФОНО-МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ

1) Усічення суфіксів -ок-, -к-, -ек- у разі додавання до кореня формотворчого суфікса -ш-, як-от: швидкий – швидший, широкий – ширший, далекий – дальший.

2) Фонетичні зміни у словах з основою на приголосні г – ж – з у разі додавання формотворчого суфікса -ш-, унаслідок чого з’являється -жч-.

Фонетичні зміни у словах з основою на приголосний с у разі додавання формотворчого суфікса -ш-, унаслідок чого з’являється фонетично [-шч-]або графічно-щ-Див. формули:

г – ж – з + -ш- = -жч- ] дорогий – дорожчий,

важкий – важчий,

низький – нижчий;

с + -ш- = [-шч-] (-щ-)] високий – вищий,

товстий – товщий.

3) Поява суплетивних (різнокореневих) форм: поганий – гірший, великий – більший.

4) Паралельні форми вищого ступеня порівняння окремих прикметників, а саме із суфіксом -ш-та суфіксом -іш-:товстий – товстіший, товщий (+ значеннєвий відтінок значного наповнення, величини в обхваті); гладкий – гладкіший, гладший (+ значеннєвий відтінок характеру поверхні), старий – старший, старіший.

Окремі форми вищого ступеня втратили ступеневе значення і вживаються для назви військових звань, наукових посад: старший (молодший) лейтенант, старший (молодший) науковий співробітник.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проміжні розряди прикметників	\|	Принцип організації провідникового зв’язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.