• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Критерії та показники конкурентоспроможності організації за показником фінансового стану підприємства

X x

Одним із способів оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є вимірювання рівня монопольної влади, що являє собою величину, на яку ціна, яка максимізує прибуток, перевищує граничні витрати (індекс Лернера ):

І = ( Рm - МС) / Рm , ( 2.3 )

де І - індекс монопольної влади Лернера;

Рm - монопольна ціна;

МС - граничні витрати.

Досконало конкурентною фірма вважається у випадку, коли індекс Лернера буде знаходиться на проміжку від нуля до одиниці. Чим вищий індекс, тим більша монопольна влада (конкуренто­спроможність) підприємства.

Ще один підхід до оцінки фінансової конкурентоспроможності базується на показниках, що характеризують незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність відповідати за зобов'язаннями, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому .

Загальний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:

ФП = 0,29КА + 0,2КП + 0,36КЛ + 0,15КО,

де КА – коефіцієнт автономії підприємства;

КП - коефіцієнт платоспроможності підприємства;

КЛ - коефіцієнт ліквідності підприємства;

КО - коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Рис.Рівень фінансової конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості Полтавської області за різними методиками

Основні напрямки і програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації)

Для того, щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжнарод­ному ринку, підприємству необхідно не тільки підтримувати ви­соку конкурентоспроможність, але й постійно її підвищувати то­му, що конкуренти не "дрімають".

Для вирішення цієї проблеми, перш за все, необхідно визначи­ти чинники, які сприяють підвищенню міжнародної конкуренто­спроможності.

Якщо фірма-виробник сприяє одержанню інституційним спо­живачем прибутку, то, таким чином, вона добивається високої конкурентоспроможності своєї продукції.

Прибуток, як відомо, це — різниця між валовим доходом і ва­ловими витратами. Іншими словами, це — сума всіх грошових надходжень, які одержані в результаті діяльності компанії, за відрахуванням тих витрат, яких ця діяльність вимагала. А тому, прибуток і, разом з тим, конкурентоспроможність можуть бути підвищені за рахунок двох чинників: або шляхом зниження вит­рат, або за допомогою підвищення доходу.

Витрати споживача можуть бути знижені в результаті:

1) Зниження ціни товару, який споживається.

2) Зменшення вартості його доставки, установки, налагод­ження та інш.

3) Скорочення вартості експлуатації продукту. Витрати на більшість видів складного устаткування і на деякі прості продукти не завершуються в момент їх купівлі. Напри­клад, автомобіль вимагає догляду, обслуговування, ремонту, мо­же зношуватися з різною швидкістю та інш. Якщо виробник по­ставляє товар, який знижує витрати при експлуатації то, тим са­мим, він знижує витрати фірми-споживача.

4) Зниження ризику виготовлення неякісного кінцевого про­дукту. За рахунок високої якості комплектуючих може бути по­слаблена небезпека випуску неякісного продукту і знижені викли­кані цим витрати на гарантійний ремонт та зміну браку.

Такий же важливий вплив як витрати на рівень прибутковості фірми-споживача, має підвищення валового доходу в результаті використання даного товару.

Зокрема, доход споживача може зрости:

1) Через підвищення цін на його готову продукцію, якщо використані комплектуючі:

1а) Дозволили підвищити якість. Наприклад, нові властивості шин покращили якісні характеристики велосипеду і створили пе­редумови для підвищення його ціни;

16) Дали можливість випустити принципово нову продукцію. Так, поштовх до створення нового типу літаків дуже часто дає появу (і, відповідно закупку) більш досконалих двигунів, яких авіабудівельні фірми зазвичай не виробляють;

1в) Дозволили виробити продукт, який більше відповідає запи­там споживачів. Наприклад, використання нових надлегких аку­муляторів дозволило випустити портативні комп'ютери (ноут-буки) з вбудованими обладнаннями електронного зв'язку, що зроби­ло їх більш зручними для споживачів, а саме — для бізнесменів;

1г) Підвищили престижність продукції. Цю функцію, напри­клад, виконують написи "Інтел інсайд" на комп'ютерах. Вони засвідчують, що при виробництві цих машин був використаний високоякісний мікропроцесор американської фірми "Інтел" і, тим самим, піднімають довіру до всього комп'ютера.

2). Через зростання кількості продаваних товарів (послуг). Так, поява банкоматів дозволила їх покупцям — банкам — роз­ширити обсяг операцій за рахунок цілодобового надання послуг своїм клієнтам (Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-методическое пособие. — 2-е изд. испр. и доп. — М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", издательство "Гном-пресс", 1998.—С. 54-57).

В умовах формування ринкової економіки виникають спе­цифічні проблеми щодо визначення основних напрямків підви­щення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних під­приємств, які увійшли в цей період реформ зовсім непідготовленими до конкурентної боротьби. А тому, перш за все, необхідним є наведення елементарного ринкового порядку на підприємстві за такими напрямками: відновлення трудової дисципліни, запро­вадження простих заходів щодо підвищення якості продукції та контроль за фінансовими показниками.

Головною причиною збереження низької дисципліни є слабка мотивізація праці через низьку і не своєчасну оплату у поєднанні із стихійним характером скорочення персоналу. Справа в тому, що дирекції приватизованих фірм воліютьза краще очікувати, поки зайві робітники звільняться самі, не витримавши низької і нерегулярно виплачуваної зарплати. В результаті відбувається погіршення якості персоналу тому, що першими звільняються кращі — їм легше знайти гарну роботу, а залишаються гірші, яким ні на що більше розраховувати.

Вихід полягає в тому, щоб зробити процес звільнення керова­ним. Звільняти тих, хто того заслуговує. Таку політику можна ре­алізувати лише в тому випадку, якщо рядовим робітникам стає зрозумілою перспектива розвитку фірми і доцільність жорстких дисциплінарних заходів.

Друга типова проблема — нехтування якістю продукції. Мається на увазі не проблема підвищення якісних характеристик продукції у всій її повноті і складності, а усунення відвертої "хал­тури". Відсутність елементарного рівня якості просто викидає виробника за межі ринку.

Велику користь у первинному покращенні якості приносить проста процедура порівняння власної продукції з аналогічними товарами конкурентів. Також проблема вирішується за рахунок переходу на нові, більш якісні комплектуючі, зміни дизайну, більш точного додержання норм технологій, тобто практично без додаткових витрат. Конкурентоспроможність неможлива без встановлення у фірмі духу боротьби з "халтурою".

Нарешті, ще одним загальнопоширеним джерелом низької конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є відношення до бухгалтерії як до чогось другорядного, необхідного лише "для звіту", ніж для вирішення життєво важливих задач фірми.

По-перше, на багатьох заводах зберігається старий підхід до управління фінансами, який зовсім не пристосований до ринко­вих умов (вільним цінам, різноманітним нормам платежу, ко­мерційним ризикам тощо). Наприклад, продовжуються поставки неплатоспроможним клієнтам, ціни встановлюються на одному рівні незалежно від форми оплати, не контролюється викорис­тання тимчасово вільних коштів тощо. Це приводить до повного безладдя, величезним зловживанням у фінансах підприємств і, як наслідок, надмірно високим затратам.

Оздоровлення фінансів починається тоді, коли директор почи­нає особисто слідкувати за раціональністю фінансових потоків.

По-друге, на більшості підприємств бухгалтерія не націлена на допомогу управлінню, не дає керівництву даних про економіч­ну ефективність тих чи інших видів діяльності. Між тим, при правильній постановці діла бухгалтерський облік дозволяє відпо­вісти на найважливіші питання: виробництво яких типів виробів у нинішній момент збиткове, а яких виключно вигідне? На яких стадіях виробництва підприємство несе основні витрати? Які закупаємі ресурси обходяться особливо дорого?

Маючи таку інформацію, керівництво легше зможе приймати правильні рішення і, тим самим, значно покращити становище фірми (Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-практическое пособие. — С. 343-348).

Крім того, треба мати на увазі, що сьогодніна світовому рин­ку поступальні процеси пошуку нових машин і технологій, дос­коналіших товарів не припиняються ні на мить. А тому ук­раїнським підприємцям щоб не відстати від цього стрімкого руху необхідно постійно підвищувати рівень своїх конкурентних мож­ливостей. Цього можна досягти шляхом одержання згоди провідних міжнародних фірм не тільки придбавати у них про­дукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємовигідних умовах. Саме так формується сучасний потенціал підприємства і підвищуються його конкурентні можливості.

Наявність таких можливостей, їх розвиток "по горизонталі" і якісні характеристики "по вертикалі" створюють новий рівень конкурентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані і забезпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної роботи на рівні світових стандартів.

Вважається, що в сучасних умовах, не конкуренція, а коопе­рація і співробітництво є фундаментальним джерелом прибутку компаній і економічного добробуту суспільства (Скудар Г. Стра­тегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: пробле­ми і складові успіху. Економіка України, 2000. — №6. — С. 19).

Для підтримання високого рівня конкурентних переваг вико­ристовується такий напрямок як державний вплив на процес за­безпечення високого рівня конкурентоспроможності підпри­ємств і галузей національної економіки.

Конкурентний статус фірми (підприємства) формується за ра­хунок внутрішніх і зовнішніх чинників. Про використання внут­рішніх чинників фірма повинна потурбуватися сама. А створен­ня умов для виникнення і підтримки конкурентних переваг наці­ональної економіки в цілому — найважливіша задача держави, її законодавчої та виконавчої влади.

Ця задача повинна вирішуватися на основі державної програми забезпечення конкурентоспроможності національної еко­номіки. Основні зусилля держави повинні бути спрямовані на по­шук та "витягування" потенційно конкурентноспроможних галу­зей і підприємств, тобто таких підприємств, які, в більшій мірі, ніж інші мають необхідні умови для досягнення (за допомогою державної підтримки) в короткі строки конкурентних переваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Державна програма повинна бути орієнтована на вирішення трьох основних проблем:

1. Створення сприятливих передумов для досягнення конку­рентних переваг у всіх детермінантах "національного конку­рентного ромбу";

2. Пошук конкурентноспроможних галузей (підприємств);

3. Організація процесу раціонального використання коштів державного бюджету на поетапне перетворення цих галузей в, галузі, які володіють реальними конкурентними перевагами (Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. СПБ, Спецлит, 2000.—С. 110-111).

Прикладом такої програми можуть бути "Основні напрямки конкурентної політики на 2002-2004 роки"; схваленої Указом Президента України 19 листопада 2001року.

Конкурентоспроможність товару (послуги) і фірми. Визначення споживчої цінності товару (послуги)

Для визначення конкурентоспроможності товару керуються наступними принципами:

Ø протилежність цілей і засобів суб'єктів ринку;

Ø урахування особливостей різних сегментів ринку;

Ø квазістабільність ринкової кон'юнктури в період проведення досліджень;

Ø переважно раціональна поведінка суб'єктів ринку.

Принцип протилежності цілей і засобів при управлінні конку­рентоспроможністю товару означає, що конкурентоспромож­ність товару як економічну категорію слід розглядати у двоїсто­му аспекті, тобто необхідно враховувати інтереси обох суб'єктів ринкових відносин (споживачів і виробників), цілі яких взаємо­пов'язані, але протилежні: для виробників важливими є параметри, які впливають на рівень витрат, а для споживача — парамет­ри, які впливають на споживчі якості продукції (товару). Ці від­носини можна виразити у матриці протилежності цілей і засобів у процесі товарно-грошового обміну між суб'єктами ринкових

відносин (див. табл. 2.1).

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. PR-відділ організації: переваги і недоліки
5. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
6. WEB - сайт підприємства в Інтернет
7. Абсолютні показники фінансової стійкості
8. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
10. Автопідприємства вантажних автомобілів
11. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
12. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.

Переглядів: 901