ВВЕДЕННЯ

РОЗДІЛ І

Рис. 9 Потребительский излишек

Каждую единицу блага потребитель был готов купить за конкретную цену, но приобрел по рыночной цене P. Таким образом, площадь между уровнем цены и кривой спроса в ее верхней части является выигрышем потребителя.

Матеріалознавством називається наука, що вивчає залежність між сполукою, будовою й властивостями металів і сплавів і закономірності їхньої зміни під дією зовнішніх причин: теплових, хімічних, механічних, електромагнітних і радіоактивних.

Сучасна техніка не могла б існувати, якби людство не мало у своєму розпорядженні би різноманітні метали з різними властивостями.

Машинобудівнку, електрику, авто- і авіаконструкту, будівельнику, хіміку, металургу постійно доводиться вирішувати відповідальне питання про вибір матеріалу для тієї або іншої мети.

Металознавці, у свою чергу, виходячи з вимог техніки, намагаються одержати нові сплави, що забезпечують довговічність і надійність машин.

Правильний вибір матеріалу сприяє поліпшенню якості продукції, збільшенню продуктивності. В останні роки були створені нові види термічної й хіміко-термічної обробки сталі, розроблені основи легування сталі, уведені нові високоміцні, корозійностійкі, жароміцні сталі й сплави, а також сплави на основі алюмінію, титану й ін. металів.

У зв'язку з розвитком електровакуумної техніки, напівпровідникової електроніки, виробництва атомної енергії широке застосування в техніку одержують рідкі метали і їхні сплави.

Таким чином, сучасний зміст поняття металознавства наступне: матеріалознавство є наука про природу й властивості металів і сплавів, про штучне поліпшення властивостей металевих матеріалів шляхом зміни їхнього хімічного складу або за допомогою механічного, термічного, магнітного або іншого впливів, про поводження металів і сплавів у процесі обробки й експлуатації у вигляді готових виробів і про раціональне застосування металевих матеріалів у народному господарстві.

У зв'язку з розвитком фізики твердого тіла в цей час поряд з металознавством і в безперервному зв'язку з ним розвивається нова наука - металофізика, що вивчає атомну будову металів і сплавів.

Сучасне матеріалознавство базується на даних металофізики.

У металознавстві користуються найрізноманітнішими методами фізичних і хімічних досліджень.

Неправильний вибір матеріалу приводить до зниження ефективності праці, збільшенню шлюбу; приводить до аварій на виробництві, викликаючи матеріальні втрати й , більше того, втрати людських життів.

Тому зрозуміло, яке значення для інженера має значення властивостей металевих матеріалів і вміння за заданими вимогами підібрати матеріал.

Ці знання інженерові й повинна дати наука про метали й сплави - матеріалознавство.

Наука металознавство початку розвиватися в XVIII столітті, хоча елементарні відомості про метали й сплави накопичувалися століттями.

В 60-х роках XVIII століття геніальний російський учений М. В. Ломоносов дав визначення, що таке метал: «світле тіло, що кувати можна». Ці ознаки металу в цей час обов'язково включаються в наукове визначення металу.

М. В. Ломоносов помітив кристалличность самородних металів (міді й золота) і відзначив подібність металевих кристалів із кристалами солей.

Сьогодення ж розвиток науки про метали почалося в XIX столітті.

Основоположниками сучасного металознавства були заводські інженери - П. П. Аносов і Д.К.Чернов.

Павло Петрович Аносов в 1831 році застосував при дослідженні металів за допомогою звичайного мікроскопа метод виявлення структури шляхом хімічного травлення полірованої поверхні металу (шліфа). Лише на 30 років пізніше (1863) цей же метод дослідження застосував англійський учений Сорбі.

Дмитру Костянтиновичу Чернову належить заслуга перетворення металознавства з науки чисто описової в науку що творить.

Д. К. Чернов шляхом спостереження за металом, що остигає, і його поведінкою заклав основи сучасного розуміння про можливі зміни структур і властивостей сталі й ін. сплавів залежно від умов їхнього нагрівання й охолодження.

Це відкриття підвело наукову основу до явища гартування стали, відомого із глибокої давнини й тим самим дозволило закласти основи сучасного навчання про термічну обробку сталі.

Д. К. Чернов увів поняття про критичні точки сплавів.

В 1878 р Д. К. Чернов опублікував роботу, присвячену кристалізації металів і будові злитка, у якій освітив основні положення сучасної теорії лиття металів.

Роль Д. К. Чернова в розвитку науки про метали й сплави настільки велика, що більшість іноземних вчених визнавали значення робіт Д. К. Чернова.

Коли в 1903 році відомий американський металург Х. Гоу випускав свій перший у світі курс металознавства «Залізо, сталь і інші сплави», він присвятив його Д. К. Чернову, виразивши це словами: «Професорові Д. К. Чернову, батькові металографії заліза, на знак щирої поваги присвячується ця праця»

Необхідно відзначити досягнення вчених металознавців за межами нашої країни.

Англія: Сорбі - мікроскопічний аналіз металів, Робертс-Аустен - сплави заліза з вуглецем, удосконалення діаграми залізо-вуглець.

Франція: Осмонд - продовжив роботи Чернова, Ле-Шателье - творець термоелектричного термометра й мікроскопа, Портєвен і Шевенар - сучасні вчені, дослідники процесів лиття.

Німеччина: Тамман - вивчення подвійних сплавів, Мартенс і Гейк - властивості технічних сплавів.

США: Гоу - послідовник Чернова, Мейтл - кристалізація, дифузійні процеси в сплавах.

Дослідження вчених велися в різних напрямках.

Учені під керівництвом Н. С. Курнакова, вивчали залежність властивостей сплавів від їхньої сполуки.

Школою А. А. Байкова розвивалися їм раніше зроблені відкриття, що сталь при досить високих температурах є кристалічно-твердим розчином вуглецю в залізі й що всякий розплавлений метал має неметалічні домішки, які порушують чистоту сплаву й впливають на хід кристалізації. Цією школою успішно розроблені умови одержання високоякісної сталі і її кристалізацій, створений ряд нових сортів стали, удосконалені методи термічної обробки сталі.

Уральська школа (С. С. Штейнберг, В. Д. Садовский) вивчає питання теорії термічної обробки сталі й кристалізації сталі й чавуну.

Українська (Дніпропетровська) школа металознавців (К. П. Бунін, К. Ф. Стародубов) продовжили роботи Чернова, як по термічній обробці, так і по кристалізації сталі й чавуну.

Московська школа (А. М. Бочвар) вивчає будову й властивості промислових сплавів чорних і кольорових металів. Працює над створенням нових підшипникових сплавів.

Ленінградська школа металознавців-квітників М. П. Славинского особливо глибоко вивчила сплави на мідній основі

У нагромадженні, аналізі й узагальненні результатів експериментальної роботи особливо великі заслуги академіків Н. С. Курнакова й А. А. Байкова, які створили лабораторії, що є центрами металознавчої науки.

Особливо інтенсивно й швидко наука про метали й сплави стала розвиватися в нашій країні після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Були створені НДІ й заводські лабораторії, кафедри й лабораторії при вузах, де вчені продовжували дослідження в області металознавства.

Виникли нові метало - фізичні напрямки в металознавстві (Г. В. Курдюмов, С. Т. Конобеєвський), в основу яких були покладено рентгенографічні дослідження металів і сплавів. З'ясувалася фізична природа процесів, що протікають у твердих металах при їхній термічній обробці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.