Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Введення

Зміст

Конспект лекцій

Психологія особистості

Т. І. Гусєва, Т. В. Каратьян

 

Видавництво: Ексмо, 2008р., 160 стор

Дане видання призначене для підготовки студентів до складання іспитів. Основні концепції предмета викладені в доступній формі. Книга буде незамінним помічником для тих, хто бажає швидко підготуватися до іспиту і успішно його здати.

Введення

ЛЕКЦІЯ № 1. Особистість та індивідуальність

ЛЕКЦІЯ № 2. Проблема опису структури особистості

ЛЕКЦІЯ № 3. Спори про верховенство впливів середовища і спадковості на розвиток особистості

ЛЕКЦІЯ № 4. Уявлення про структуру особистості в різних психологічних теоріях. Факторний аналіз у вивченні особистості

ЛЕКЦІЯ № 5. Рольові теорії особистості. Поняття про структуру особистості як сукупності соціальних ролей

ЛЕКЦІЯ № 6. Типології особистості, що грунтуються на властивостях індивіда

ЛЕКЦІЯ № 7. Класичне вчення про темперамент. Психологічна характеристика типів нервової діяльності та темпераменту

ЛЕКЦІЯ № 8. Проблема розвитку мотиваційної сфери особистості

ЛЕКЦІЯ № 9. Спрямованість особистості

ЛЕКЦІЯ № 10. Самооцінка особистості

ЛЕКЦІЯ № 11. Особистість і колектив

ЛЕКЦІЯ № 12. Зміни, що відбуваються з особистістю в натовпі

ЛЕКЦІЯ № 13. Міжособистісне спілкування в соціальній групі

ЛЕКЦІЯ № 14. Завантаження та міжособистісні відносини

ЛЕКЦІЯ № 15. Види спілкування

ЛЕКЦІЯ № 16. Міжособистісні відносини в групах і колективах. Поняття психологічної несумісності

ЛЕКЦІЯ № 17. Поняття конфлікту

ЛЕКЦІЯ № 18. Типи конфлікту

ЛЕКЦІЯ № 19. Конфлікт між особистістю і групою

ЛЕКЦІЯ № 20. Основні міжособистісні стилі вирішення конфліктів

ЛЕКЦІЯ № 21. Умови та рушійні сили психічного розвитку

ЛЕКЦІЯ № 22. Розвиток особистості дитини-дошкільника

ЛЕКЦІЯ № 23. Розвиток особистості в молодшому шкільному віці

ЛЕКЦІЯ № 24. Особливості розвитку особистості в підлітковому віці

ЛЕКЦІЯ № 25. Розвиток особистості в ранній юності

ЛЕКЦІЯ № 26. Особливості функціонування особистості в період зрілості. Криза середнього віку

ЛЕКЦІЯ № 27. Інволюційні процеси старіння особистості. Психологія смерті

ЛЕКЦІЯ № 28. Мотиваційні передумови соціалізації особистості

ЛЕКЦІЯ № 29. Соціалізація особистості

Питання про сутність становлення виду «людина розумна» отримав нові підходи в концепції гармонизирующей еволюції. Відповідно до цієї концепції основним фактором біологічної еволюції був вплив соціальних потреб. Шляхом відбору мутацій і їх рекомбінації поступово перетворювалася генетична програма, яка все більше відповідала необхідності, породжуваної формуються суспільними відносинами. Це виражалося в наростала соціалізації біологічних властивостей людини.

Тварини предки людини мали біологічну сутність. Процес їх гармонізує еволюції був проявом єдності біологічного і соціального. Саме під впливом виникали соціальних потреб стала змінюватися спрямованість самої біологічної еволюції предків людини, і до моменту виникнення виду «людина розумна» склалася особлива генетична програма, властива тільки цьому виду. Цю програму можна назвати соціалізованої. Генетична програма відобразила в молекулярних структурах ДНК необхідність складного мозку, розвиненою руки, прямоходіння, анатомічних особливостей гортані, забезпечують здатність до членороздільної мови, високочутливих сенсорних органів зору і слуху та багато іншого, що складає морфологічні особливості людини. Саме в цьому висловилася насамперед специфіка еволюції біологічних рис людини при со-зберіганні значних ступенів свободи у функціях рук, сенсорних органів і так далі, що в цілому робить людину надзвичайно пластичним.

Біологічне в людині має величезне значення для його життєдіяльності. Для людини як суспільної істоти біологічне виступає в якості необхідної передумови розвитку надбіологіческіх властивостей. Людина в своєму онтогенезі, тобто в процесі індивідуального розвитку, як би відтворює загальні риси свого походження. Протягом часу від запліднення яйця до народження людина, хоча і має соціалізованої генетичною програмою, але, будучи тільки біологічною істотою, підкоряється лише законам біології. Після народження людини на базі біологічних передумов відбувається складний процес формування свідомості, мислення, мови. Цей період у розвитку дитини пов'язаний з перетворенням його біологічної сутності в соціальну і характеризується тим, що зовнішнє у вигляді соціальної програми стає внутрішнім, заломлюючись через інтелект і чуттєво-емоційну сферу людини. Відбувається становлення особистості як індивідуалізованої сукупності суспільних відносин.

Генетична програма людини не втратила свого значення, однак її роль істотно змінилася: у процесі еволюції ця програма набула властивості, що забезпечують готовність новонародженого до подальшого розвитку в адекватних соціальних умовах. Така готовність має достатньо універсальний характер і є типологічним властивістю всіх представників виду «людина розумна». Всі люди завдяки біологічним особливостям їх мозку здатні розвивати свідомість і пов'язану з ним здатність до членороздільної мови. Універсальність такої готовності добре видно на прикладі мови. Свідомість і мова розвиваються практично у кожної дитини. Треба зазначити, що як такі вони не записані в структурах ДНК, а виникають в процесі спілкування. Про универсалізмі людських передумов до промови переконливо свідчить той факт, що дитина здатна оволодіти будь-якою мовою, який він чує після народження.

Важливою особливістю мозку є його неспеціалізованих-ність. Завдяки існуванню комплексів, ансамблів взаємодіючих нейронів, службовців матеріальною базою пізнання і діяльності, людина створює і використовує в своїй свідомості і поведінці необмежену кількість програм.

Цілісність людини, що володіє єдиною соціальною сутністю і поряд з цим наділеного природними силами живого, чуттєвого істоти, заснована на динаміці взаємодії соціального і біологічного.

Взаємодія соціального і біологічного в людині засновано на тому принципі, що простіша форма руху матерії (в даному випадку - біологічно еволюційна) стала основою для виникнення вищої, більш складної форми, в даному випадку - суспільною. Громадська форма руху несвідомих до біологічної, проте в цілісній системі людини між ними в наявності нерозривний зв'язок, взаємодія і єдність.

Соціальна сутність людини виникла на гребені біологічної еволюції. Громадське зміст людини з його трудовими здібностями і соціальними потребами - це нова властивість, не відоме решті природі. Працю, інтелект, людські емоції і воля - все це виникає насамперед як відображення людиною історично сформованих суспільних відносин.

Для кожного даної людини як представника покоління діє стихійно склалася соціальна програма, в якій знаходять своє відображення стан матеріальної і духовної культури, тип суспільних відносин, рівень розвитку продуктивних сил, а також ті конкретні матеріальні і ідеальні взаємини, за допомогою яких формується це покоління. Соціальна програма речовинно представлена ​​технологією, творами мистецтва, архітектурою і безліччю інших «олюднених» предметів. Вона виражена в знакових системах - наукової та художньої літератури, живопису і через різноманітні взаємини людей у ​​великих і малих соціальних групах.

Соціалізація біології людини пронизує все його життя. У зв'язку з цим слід вказати на методологічну необгрунтованість дуалізму в підході до проблеми біосоціальної.

Вивчення людини на стику біологічного і соціального - одна з важливих проблем науки. Багато що в цій області ще не вивчено. Потребує свого вивчення, зокрема, питання про встановлення меж впливу на людину та її розвиток біологічних, природних факторів і механізмів цього впливу.

 

 


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  3. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
  4. ВВЕДЕННЯ
  5. Введення
  6. Введення
  7. Введення
  8. Введення в SNMP
  9. Введення в дію об’єктів інвестування.
  10. Введення в кольорознавство
  11. Введення даних




Переглядів: 1049

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз та узагальнення отриманої інформації. | ЛЕКЦІЯ № 1. Особистість та індивідуальність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.