РЕКОМЕНДАЦІЇ

Як надійно захистити інформацію від витоку:

- створювати матеріальні і моральні стимули, що спонукають персонал до сумлінної, чесної і творчої роботи;

- забезпечувати довгострокову роботу співробітників в організації, боротися з плинністю кадрів;

- залучати співробітників до вироблення управлінських рішень;

- створювати умови для службового зростання і просувати на керівні посади найбільш достойних працівників;

- розставляти людей відповідно до їх здібностей;

- спостерігати за новими працівниками;

- організувати надійну, ефективну і жорстку систему контролю за дотриманням норм і правил захисту інформації;

- конструктивно вирішувати конфліктні ситуації;

- створити гнучку систему звільнення кадрів, яка не травмує людей;

- обмежити місця прийому відвідувачів і постійно їх супроводжувати;

- обмежити кількість стажистів і тимчасових співробітників;

- знищувати всі документи, як тільки вони стали непотрібними;

- кодувати чи захищати паролем дані в комп'ютерах;

- контролювати доступ до комп'ютерів;

- періодично копіювати цінну інформацію і зберігати її в надійному місці;

- обмежити обсяг вихідної інформації до необхідного мінімуму;

- поруч із справжньою інформацією розміщати неправдиву;

- розріджувати справжню інформацію, давати її частинами або в загальному вигляді;

- збільшувати обсяг інформації за рахунок надмірних, непотрібних або помилкових даних;

- телефон, електронну пошту використовувати з застосуванням відповідних організаційних і технічних заходів

- замикати на ключ усі важливі документи наприкінці робочого дня.

Заходи, що рекомендуються, особливо якщо вони застосовуються комплексно, досить ефективні, варто пам'ятати, що велика частина важливої інформації потрапляє до конкурентів через не навченість недбалість персоналу. Необхідно регулярно і наполегливо повторювати всім працівникам організації вимоги і заходи інформаційної безпеки доти, поки вони не стануть природними діями, які виконує автоматично, не задумуючись.

Домогтися цього непросто, потрібні значні зусилля, особливо на початковому етапі.

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як:

¨ необґрунтована відмова від надання відповідної інформації;

¨ надання інформації, що не відповідає дійсності;

¨ несвоєчасне надання інформації;

¨ навмисне приховування інформації;

¨ примушення до поширення або перешкоджання поширенню певної інформації, а також цензура;

¨ поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;

¨ безпідставна відмова від поширення певної інформації;

¨ використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов'язків;

¨ розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;

¨ порушення порядку зберігання інформації;

¨ навмисне знищення інформації;

¨ необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Література

Завадський Й.С. Менеджмент: «Management». – 2-е. вид. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998

2. Шатун В.Т. Основи менеджменту: Навч. посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2006. – 376 с.

Март ин Д.М. Манипулирование встречами. – Мн.: Амалфея, 1996.
Мицыч П. Как проводить деловые беседы. – М.: Экономика, 1987.
Нергош Я. Поле битвы – стол переговоров. – М.: «Международные отоношения», 1989. – 230 с.
Ниренберг Дж. Маэстро переговоров. Деловой бестселер. – Мн.: Парадокс, 1996. – 416 с.
Хант Ч., Зартарьян В. Разведка на службе вашого предприятия.- К.: Укрзакордонвзасервис, 1992. – 160 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання участі працівників в управлінні для здійснення змін	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.