Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основи класифікації страхування.

ТЕМА: Класифікація в страхуванні

ЛЕКЦІЯ№ 3.

Терміни, пов'язані з витратою коштів страхового фонду.

Страховий ризик – 1) імовірність настання збитку життя, здоров'ю, майну страхувальника в результаті страхового випадку;

2) конкретний страховий випадок, тобто небезпека, що призводит до шкідливих наслідків, які можуть завдати шкоди;

3) конкретні об'єкти страхування, по їхній страховій оцінці співвіднесені зі ступенем імовірності завдання збитків.

Страхова подія – потенційно можливе заподіяння збитку об'єкту страхування. Страхова подія відрізняється від страхового випадку тим, що останнє означає реалізовану можливість заподіяння збитку об'єкту страхування.

Страховий випадок – страхова подія, що фактично відбулася, у зв'язку з негативними або іншими обумовленими наслідками, в результаті якого якого можуть бути виплачені страхові відшкодування або страхова сума.

Страховий акт – документ або група документів, оформлених у встановленому порядку, що підтверджують факт, обставини й практику страхового випадку. На підставі складеного страхового акту, а також інших документів, провадиться виплата або відмова від виплати страхового відшкодування.

Страховий збиток – вартість повністю загиблої або знеціненої частини ушкодженого майна по страховій оцінці.

Збитковість страхової суми – економічний показник діяльності страховика, що характеризує співвідношення між виплатами страхового відшкодування й страховою сумою.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ:

 

1. Дайте визначення термінів „Страхуальник”, „Страховик” і „Застрахований”.

2. Що може виступати обєктом страхування ?

3. Які три системи розрізняють в організації страхового забезпечення? Охарактеризуйте кожну з них.

4. Що таке страховий тариф? Назвіть його елементи.

5. Чим відрізняється страхова подія від страхового випадку?

6. Яким документом оформлюється факт страхового ьвипадку?

 

ПИТАННЯ ТЕМИ:

3.1. Основи класифікації страхування.

3.2.Класифікація за ознаками

3.3. Класифікація за об’єктами

3.4.Фінансова надійність

Використані терміни:класифікація страхування, кла­сифікація за історичною ознакою, класифікація за економічними ознаками, класифікація за юридичними ознаками, класифікація за об'єктами, обов'язкове і добровільне страхування, особисте страхування, майнове страхування, страхування відповідаль­ності, фінансова надійність, страховий портфель, тарифна ставка.

 

Питання лекції:

1. Основи класифікації страхування.

2 .Класифікація за ознаками

 

Страхування, як і кожна сфера діяльності чи система знань, потребує внутрішньої впорядкованості. Без цього не­можливо організувати будь-яку справу, виробити методо­логію наукових досліджень, побудувати впровадження ре­зультатів дослідження. І чим складніше справа, тим більше відчувається потреба в класифікації — поділі предметів певної сукупності за спеціальними ознаками з утворенням системи класів цієї сукупності.

Страхування як наука, як галузь знань та як сфера бізнесу характеризується багатьма специфічними поняттями (озна­ками). Без класифікації цих понять не можна виконувати ні теоретичні дослідження, ні практичну роботу. В основу кла­сифікації у страхуванні покладено розбіжності у сферах діяль­ності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення стра­хового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, у визначенні об'єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування тощо. У зв'язку з цим можна вирізнити такі найістотніші кла­сифікаційні ознаки страхування:

історичні;

юридичні;

економічні;

форми проведення страхування.

2.Класифікація за ознаками

Класифікація за історичною ознакою пов'язана з виокрем­ленням етапів розвитку страхової справи з точки зору часу ви­никнення тих чи інших видів страхування. Така класифікація має швидше теоретичне, аніж практичне значення. Проте слід зауважити, що теоретичні знання історії страхової спра­ви, її витоків, генезису допомагають практикам орієнтуватися у процесах, що відбуваються на страховому ринку, прогнозу­вати тенденції його розвитку, будувати відносити між собою з урахуванням досвіду, нагромадженого за багаторічну історію зарубіжного і вітчизняного страхування.

Класифікація за юридичними ознаками — це виокремлення певних класів страхування згідно з міжнародними нормами (директиви Європейського Союзу — 7 класів довгострокового страхування життя і пенсій та 18 класів загального страхуван­ня) та ліцензування страхової діяльності. Тобто йдеться про класифікацію страхування з офіційного погляду згідно з вимогами внутрішнього законодавства. В Україні перелік видів страхування, на які видаються ліцензії, подано в інструкції «Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на здійснення страхової діяльності на території Ук­раїни. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотри­манням», яка затверджена наказом від 15 липня 1996 року за № ЛП — 18/78 Ліцензійної палати при Міністерстві еко­номіки України та Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю і зареєстрована в Міністерстві юстиції. Така кла­сифікація передбачає 20 видів страхування (життя і здоров'я, майнового страхування та страхування відповідальності).

Саме цю класифікацію Укрстрахнагляд використовує для цілей ліцензування. Порівняно з класифікацією, прийнятою ЄС, вона здається дещо спрощеною і недостатньо послідо­вною. Проте безперечна її перевага полягає в тому, що вона значною мірою наближена до загальноєвропейських стан­дартів. Це сприяє взаєморозумінню між вітчизняними та іноземними страховими компаніями, що з огляду на інтер­національний характер страхового бізнесу є дуже позитивним.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає мож­ливість застосування форм проведення страхування — обов'язкового і добровільного, водорозділом між якими є відповідні права та обов'язки сторін страхування.

Класифікація за економічними ознаками передбачає кілька варіантів, які залежать від цілей страхування.

Найважливішим і загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування залежно від спеціалізації страховика на дві великі сфери діяльності: страхування життя і загальні види страхування. Така класифікація має дуже велике значення з точки зору адекватної організації фінансів страховика, особ­ливо формування і розміщення страхових резервів і оподатку­вання страхової діяльності.

В основі віднесення того чи іншого виду страхування до «життя» чи «видів страхування інших, ніж життя» полягає су­купність двох класифікаційних ознак:

©> наявність нагромаджувального (накопичувального) ха­рактеру договору страхування, де страхові внески страхуваль­ників є своєрідними інвестиціями, котрі їм повертаються з нарахованими відсотками після закінчення строку дії догово­ру страхування;строк дії договору страхування.

Класифікація з виокремленням двох зазначених сфер страхової діяльності, незважаючи на зовнішню простоту, має дуже велике значення для фінансового управління в страховій компанії. Річ у тім, що таке управління у компанії, яка здійснює страхування життя, відрізняється від управління в компанії, що проводить загальні види страхування. Тому що до першої висунуто особливу вимогу — необхідність довгост­рокового збереження заощаджень страхувальників, що по­значається і на характері її інвестиційної політики (довгост­рокових вкладень). А компанії, що проводять загальні види страхування, здебільшого орієнтовані на короткострокові високоліквідні інвестиції.

Інвестиційні можливості компаній зі страхування життя роблять унікальним їх становище на ринку капіталу — вони чи не єдині фінансові установи (за винятком пенсійних фондів), які задовольняють потреби економіки в дефіцитно­му капіталі для довгострокових інвестицій.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ:

 

1. Назвіть основні класифікаційні ознаки страхування..

2. Яке значення має класифікація за історичною ознакою: теоретичне чи практичне?

3. У якому докумені в Україні наведено перелік видів страхування, на які видаються ліцензії?

4. Назвіть найважливіший і загальноприйнятий у світовій практиці поділ страхування залежно від спеціалізації страховика.

 

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  3. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  4. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
  5. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
  6. Базові та прикладні класифікації
  7. Біологічні основи мислительної діяльності.
  8. Біомеханічні основи шинування при пародонтозі.
  9. Біохімічні основи розвитку витривалості
  10. Біохімічні основи розвитку силових і швидкісних якостей
  11. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
  12. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій




Переглядів: 953

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Терміни, пов'язані із процесом формування страхового фонду. | Класифікація за об’єктами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.085 сек.