Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



І. Історія виникнення і тенденції розвитку настільного тенісу в світі, Україні, регіоні.

ВСТУП

Львів - 2006

ЛЕКЦІЯ №1

Кафедра теорії і методики спортивних та рухливих ігор

 

Тема: Історія розвитку настільного тенісу.

Правила гри, методика суддівства,

організація та проведення змагань

(для студентів другого курсу факультету фізичного виховання і спорту, дисципліна – теорія і методика спортивних ігор (настільний теніс)

(кредитно-модульна система організації навчання)

Виконавець:

доц., к.н.ф.в і с – Козій Ю.С.

Лекція затверджена

на засіданні кафедри

“_____” ____________ 2006 року

Протокол №____ від “____” ___________ 2006 року

Зав. кафедри __________________ доцент Левків В.І.

План.

 

1. Історія виникнення і тенденції розвитку настільного тенісу в світі, Україні, регіоні.

2. Фізіологічні особливості організму під час занять настільним тенісом.

3. Еволюція правил гри в настільний теніс.

4. Методика суддівства. Види змагань, системи їх проведення. Підготовка суддівської документації. Обов’язки суддів.

 

Література:

1. Марусін В.Ю. Настільний теніс для всіх. – Київ: Здоров’я, 1991. – 112 с.

2. Барчукова Г. Настольный теннис. – М.: ФиС, 1990. – 174 с.

3. Ормаи Л. Современный настольный теннис. – М.: ФиС, 1990. – 174 с.

4. Настільний теніс. Правила змагань. – Київ: ФНТУ, 2005. – 60 с.

 

 

Настільний теніс - захоплююча спортивна гра. Вона дає значне фізичне навантаження на організм. Тенісист постійно перебуває у русі. Він виконує багато ривків, наносить найрізноманітніші удари по м’ячу, веде напружену психологічну боротьбу зі суперником. Правила гри у настільний теніс досить прості, тому ця гра доступна для усіх бажаючих. Кожний гравець отримує навантаження відповідно до своєї фізичної підготовленості. Якщо немає стола для гри, його можна змайструвати самому і встановити у вільній кімнаті, на веранді, або на подвір’ї, спортивному майданчику тощо.

Заняття настільним тенісом поліпшують фізичну підготовленість людей, сприяють їх гармонійному розвитку. Крім того, вони виховують такі якості характеру, як здібність, рішучість, наполегливість та ін. Але найбільшу користь такі заняття принесуть у тому випадку, якщо вони будуть проводитись планомірно і організовано, з оптимальними фізичними навантаженнями, з урахуванням особливості техніки і тактики гри, основ методики навчання. Сучасна гра в настільний теніс - це складний атлетичний вид спорту з різноманітною технікою, великою кількістю тактичних варіантів, який вимагає високого рівня загальнофізичної, спеціальної і психологічної підготовки.

 

 

Відомості про виникнення і розвиток настільного тенісу дуже суперечливі. І по сьогоднішній день залишається загадкою, хто ж є винахідником цієї гри. Деякі спеціалісти вважають батьківщиною настільного тенісу –Азію (Японію, Китай). За іншими джерелами – Європу. Прообраз сучасного настільного тенісу з’явився в другій половині ХІХ ст. в Англії - “гра без точних правил з м’ячем і ракеткою зі струнами”. Із публікацій давніх років відомо, що у 1874 році англієць Вальтер Клоптон із м.Вінгфільд розробив правила доволі схожої на сучасний теніс гри, яку він назвав – сферистикою. Через рік правила сфери стики були вдосконалені і гра одержала назву лаун-теніс (англ. "lawn" –галявина), або просто теніс. Існує ще одне припущення про походження назви теніс від англ. слова "ten" – десять, пов’язане з тим, що в грі приймало участь десять гравців по п’ять з кожної сторони майданчика. Дуже скоро з відкритого повітря теніс перейшов у приміщення. Історики вважають, що своїм народженням настільний теніс зобов’язаний нестійкій англійській погоді. На мокрих галявинах було неможливо грати от і з’явилася його мініатюрна копія в салонах. Спочатку грали на підлозі, потім на двох стола, що знаходилися на деякій відстані. Пройшло трохи часу і столи зсунули, а між ними натягнули сітку. Дані Міжнародної федерації настільного тенісу свідчать, що у 1891 році англієць Чарльз Бейкстер отримав патент на винахід за номером 19070 гри - “пінг-понг”. Ця назва виникла від характерного звуку коркового “м’ячика”, який вдарявся об стіл і ракетку. Особливо популярною гра була в студентів, в яких за майданчик був обідній стіл, а замість сітки вони розкладали книжки. Простий інвентар, а головне – невеликі розміри майданчика, ось що зумовило стрімку популярність настільного тенісу в період зародження гри. За доволі короткий термін він став найпопулярнішою салонною грою в Англії. Розміри стола, висота сітки були довільні, як і де дозволяли умови. Гра велась до 10, 20, 50 і навіть до 100 очок за одну партію. Не було ніяких обмежень щодо подачі м’яча. Невдовзі виникли перші неофіційні правила за якими партія продовжувалась до 30 очок. Могутнім поштовхом для розвитку настільного тенісу став винахід англійським інженером Джеймсом Гібсом у 1894 році легкого, еластичного й пружного целулоїдного м’яча, який замінив коркові і каучукові м’ячі (шарики). Винахід целулоїдного м’ячика дозволив значно зменшити вагу ракетки. Замість ракеток зі струнами і пергаментом з’являються фанерні ракетки з укороченою ручкою, які визначають нову хватку ракетки. Почали застосовувати нові матеріали для наклеювання на ігрову поверхню ракетки: шкіру, велюр, а також пізніше різні види гуми (англ. Є.Гуд в 1903 р.). Простий інвентар, а головне невеликі розміри майданчика (стіл) дозволяли грати у настільний теніс де завгодно, що і визначило його популярність і за короткий час ця гра стала найпопулярнішою для багатьох людей.

Спортивною грою настільний теніс був визнаний у 1900 році - в Англії, де у Венстмістерському абатстві у залі "Ройял Єкверіум" пройшли перші офіційні змагання, участь в яких взяло 300 гравців. Наступного 1901 року в Індії відбулися перші міжнародні змагання, переможцем яких став один з кращих тенісистів того часу індієць Нандо. Тоді ж були затверджені і подані перші правила гри. Швидке поширення і розвиток цієї гри обумовлюють необхідність створення міжнародної організації та єдиних правил. У січні 1926 року в Берліні за ініціативи доктора Георга Лемана було проведено зібрання щодо подальшого розвитку настільного тенісу, участь в якому взяли представники Англії, Венгрії і Австрії. На цьому ж засіданні було створено Міжнародну федерацію настільного тенісу - “ІТТФ”. Перший чемпіонат світу і конгрес ІТТФ пройшли у грудні 1926 р. в Лондоні. На конгресі був прийнятий статут федерації, проект правил змагань і обраний перший президент ІТТФ – великий шанувальник гри англієць Айвор Монтеню (очолював федерацію протягом 40 років – до 1967р.). Першими чемпіонами світу у 1926 р. стали тенісисти Венгрії – Роберт Якобі і Марія Меднянскі. З цього часу першість світу проводилась щорічно (за винятком 1940-1946 рр.). З 1957 року першість Світу проводиться один раз у два роки. В проміжках між першостями світу проводяться чемпіонати континентів. В 1928 році на з’їзді ІТТФ у Стокгольмі була затверджена назва виду спорту – "пінг-понг" і був прийнятий єдиний метод підрахунку очків у змаганнях: одна партія – 21 очко.

У 1936 році конгрес ІТТФ прийняв рішення дати грі назву - настільний теніс. Тривалість зустрічі було скорочено до однієї години, а партії до 20 хвилин. Головні зміни торкалися висоти стінки, яка знизилась з 17см до 15,25см. Ці зміни дали значну перевагу гравцям атакуючого стилю, дії яких дають цій грі видовищного характеру.

Масове поширення настільного тенісу в Україні припадає на 1926-1930 рр. Але одноманітна і примітивна техніка гри поступово призвела до того, що інтерес до неї згас, припинився випуск інвентаря і в 1932 році настільний теніс перестав існувати як вид спорту.

Відродження настільного тенісу почалося лише в післявоєнні роки. На Україні ініціаторами відродження гри були окремі гравці, які вже мали багаторічний практичний досвід (О,Пастернак і З.Розенберг - в Одесі; Ф.Глаз, В.Туранов, С.Тальський і О.Сирота - у Києві; Ю.Ревіс і А.Рисс - у Харкові; Р.Газда - у Львові та інші). Вони стали популяризовувати гру в настільний теніс, залучати до занять цим видом спорту молодь та старше покоління. Відсутність інвентаря, зокрема губчатої гуми для ракеток та целулоїдних м’ячів, загальмувала масове поширення настільного тенісу у перші післявоєнні роки. У 1950 р. в Україні були організовані перші офіційні змагання - першість УРСР (в складі СРСР), переможцем яких став Є.Шицер (Львів), а з 1951 р. ці змагання проводилися щорічно.

У сучасний період розвитку гри настільного авторитету нашій державі і місту (принесли) завоювали Олександр Строкатов і Ванда Літинська (Львів); які вдало виступили не тільки на внутрішніх змаганнях (першості СРСР, УРСР), а й на міжнародній арені. О.Строкатов - срібний призер чемпіонату Європи (один. розряд), а Ванда Літинська - неодноразова чемпіонка Європи серед кадетів і юніорів. З 1991р. Україна стала незалежною державою. І саме з цього часу розпочався відлік часу новітньої історії розвитку цієї гри у нашій суверенній країні. На сьогодні, магістрант ЛДУФК мс Олександр Дідух – багаторазовий чемпіон і володар Кубка України, переможець Спартакіади, Універсіади, молодіжних ігор України, чемпіон і призер багатьох міжнародних і національних змагань близько 4 років є першою ракеткою України і першим номером національної команди. Його брат студент 3 курсу ФФВ мс Віктор Дідух друга ракетка України серед юніорів, також збірник України. За останні роки збірні команди Львівської області незмінні переможці та призери комплексних та інших змагань. Найвідоміші гравці – збірники брати Дідухи, Тетяна Ткачова, по кадетах Моцик Ірина, Трунов Михайло, Камінський Валентин. Представники тенісної Львівщини підвищують свою спортивну майстерність в Клубному чемпіонаті України – 11 команд грають в суперлізі, вищій і регіональній лігах.

Враховуючи популярність настільного тенісу і його спортивний характер в листопаді 1977 р. на сесії МОК настільний теніс був прийнятий в сім’ю олімпійських видів спорту, а у вересні 1981р. на своїй 84-й сесії МОК включив його в програму Олімпійських ігор 1988 р. в Сеулі, де був розіграний перший комплект олімпійських нагород з настільного тенісу.

Ці рішення підкреслюють, що настільний теніс увійшов в нову епоху розвитку і поставили перед тренерами і спортсменами нові більш відповідальні завдання.

 

ІІ. Фізіологічні особливості організму під час занять настільним тенісом

В нашій країні настільним тенісом займаються біля 1 мільйона людей. Спортсменів, у яких є розряди в три рази менше - біля 300 тис. Чим все таки захоплює настільний теніс? Що дають нам заняття цією грою?

Гра в настільний теніс складається з цілого ряду різних рухів. В грі потрібно виконувати подачі, різноманітні удари по м’ячу і переміщення, які вимагають акробатичної спритності. Спостерігаючи за грою майстрів, нехотячи порівнюєш їх з жонглерами. Ігрові епізоди в настільному тенісі змінюються невеликими паузами, під час яких гравець ходить за м’ячиком. Для спортсмена ця частина ігрового навантаження не така вже й важлива, але для нетренованих людей вона має велике значення. Адже за час однієї партії тенісистом виконується 7-10 подач, 30-75 ударів, необхідно 15-16 разів ходити і нахилятися за м’ячиком. Якщо взнаємо, що таких партій може бути 7, то зрозуміємо, що гра в настільний теніс дає досить відчутий тренувальний ефект. Особливо він великий, коли партії йдуть одна за одною (другою). За даними шведських дослідників, частота пульсу у тенісистів високої кваліфікації до кінця першої - другої партії досягає 192 удари за хвилину, до кінця третьої - п’ятої 165 уд\хв., а в кінці сьомої - наближається до 200 уд\хв. і може перевищувати максимальну частоту пульсу, зареєстровану у тих самих спортсменів, які виконували виснажливу роботу на велотреці. І це не дивлячись на те, що під час зустрічі граюча в настільний теніс людина безпосередньо на обмін ударів витрачає тільки одну третю ігрового часу, весь інший час займають паузи.

По розвитку швидкості і спритності тенісисти переважають людей цього ж віку, які не займаються настільним тенісом. У цій грі темп змінюється від 30-120 ударів в хв., швидкість руху руки з ракеткою досягає 11 м\с (40 км\год.), швидкість польоту м’яча при завершальних ударах досягає 47-50 м\с (170-180 км\год.) І це при тому, що м’ячик повинен попадати в задану точку на столі. Настільний теніс вдосконалює не тільки швидкість рухів, а й швидкість реакції, швидкість прогнозування, розвиває оперативне мислення, а також вміння сконцентруватися і переключити увагу. Саме тому його використовують в якості спеціального тренувального засобу при підготовці космонавтів, операторів, воротарів хокейних команд, боксерів, інших спеціалістів, які повинні вміти чітко реагувати на несподівані зміни ситуацій в екстремальних умовах.

Важливе значення для тенісистів має гнучкість, без якої неможливо виконувати ударні рухи. Адже сила удару в значній мірі залежить від замаху. Тому чим більша амплітуда руху, тим більш енергійний удар. Настільний теніс сприяє розвитку і підтримці високої рухливості в таких суглобах, як плечовий, ліктьовий, променезап’ястний, тазостегновий, а також в з’єднаннях позвоночного стовбура. Високий рівень гнучкості, який дозволяє підтримувати гра, є важливим показником доброго фізичного розвитку і здоров’я.

Заняття настільним тенісом сприяють розвитку спеціальної ігрової і особливо швидкісної витривалості, адже тенісист багаторазово виконує удари з великою швидкістю.

Оздоровчий і психотерапевтичний ефект від занять настільним тенісом пояснюється перед усім його анаеробною сутністю. За величиною максимального рівня поглинання кисню, люди, які займаються настільним тенісом не поступаються, наприклад, ватерполістам. Тому не випадкова і популярність настільного тенісу, який може бути і спортом, і аеробною фізкультурою, і захоплюючою грою.

Належачи до ігор, які притягують, настільний теніс має перевагу в тому, що змінює м’язи, стабілізує кров’яний тиск, нормалізує діяльність кровообігу та інших життєво важливих систем людського організму. Ця гра є універсальним засобом зниження втоми і напруги. Вона рекомендується навіть для людей з порушенням дихання і пошкодження опорно-рухового апарату, а стеження за польотом м’ячика - чудова гімнастика для очей.

Отже, настільний теніс - це розвага, в найвищій степені корисна для здоров’я.

 


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  7. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  10. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  12. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ




Переглядів: 7226

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МЕТА, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ | І. Класифікація прийомів техніки гри в настільний теніс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.