Класифікація та оцінка ризиків у страхуванні

Загальний ризик складається з двох частин: диверсифікованого та недиверсифікованого. Диверсифікований (несистематичний) ризик може бути елімінований за рахунок диверсифікації активів. Недиверсифікований (несистематичний) ризик не може бути зменшений за рахунок реструктуризації активів. Взаємозв`язок між цими типами ризику можна відобразити за допомогою графіку. Систематичний ризик характерний для всіх учасників фінансової діяльності та всіх видів фінансових операцій. Він виникає при зміні окремих стадій економічного розвитку країни, зміні кон`юктури фінансового ринку та в інших аналогічних випадках, на які підприємство вплинути не може. До цієї групи ризиків належать Інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик,, податковий ризик та частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування). Несистематичний ризик залежить від власної діяльності підприємства. Він може бути пов`язаний з некваліфікованим фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів та капіталу, вибором високоприбуткових, а отже і високоризикованих операцій та іншими аналогічними факторами, негативні наслідки від яких можна значно зменшити за рахунок управління фінансовими ризиками.

Ризик – передумова виникнення страхових відносин, без нього не існує страхування, немає страхового інтересу. Ризик викликає потребу у страхування.

У страхуванні ризик визначається декількома основними поняттями.

По-перше, ризик - це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), на випадок яких проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Він виражає потенційну можливість виплати страхового відшкодування (страхової суми).

По-друге, ризик пов'язаний з конкретним об'єктом щодо якого визначаються чинники ризику.

По-третє, ризик - це розподіл між страховиком і страхувальником негативних економічних наслідків у страховому випадку.

У страхуванні ризики класифікують на дві великі групи: страхові; нестрахові (не включені в договір страхування).

Найбільш точно та лаконічно цю різницю зазначено в Законі України "Про страхування": ""Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання."

Найбільш численну групу складають ризики, які можна застрахувати. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим застосовують такі критерії: ризик, що включається в розмір відповідальності страховика, має бути з високим рівнем ймовірності; ризик має виступати як випадковий, тобто небезпека не повинна бути відома ні в просторі, ні за часом, ні за розміром; настання страхового випадку, яке виражається в реалізації ризику, не повинно залежати від волевиявлення страховика або інших зацікавлених осіб; страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу об'єктів у рамках величезної страхової сукупності, спричинюючи масові збитки.

Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка, переважно, розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або в процентах до її абсолютної величини.

Слід пам'ятати, що страхується "ризик", а не те, що повинно неминуче статися. Перелік ризиків, охоплених страхуванням, повинен бути суворо обумовлений в правилах страхування. "

При ймовірності 1 - існує стовідсоткова гарантія того, що певна подія станеться, а при ймовірності 0 - можна стверджувати про неможливість її настання. Чим менша вірогідність ризику, тим легше й дешевше можна організувати його страхування. Значна ймовірність ризику передбачає високу вартість страхового захисту.

Тільки одна або декілька ризикових обставин призводять до реалізації ризику, що означає настання страхового випадку.

Страховий випадок - подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або третій особі.

Страховий випадок може мати місце стосовно одного або безлічі об'єктів страхування в межах певної страхової сукупності, що призводить до кумуляції ризику, тобто викликає катастрофічний ризик.

Основними характеристиками ризику, які мають важливе значення для страхування є:

- частота настання події щодо місця та часу - визначає ступінь настання страхових випадків за тим чи іншим видом страхування. Розраховується як відношення числа страхових випадків до кількості договорів страхування або кількості застрахованих об'єктів за певним видом страхування. Об'єкти, що пропонуються на страхування, відрізняються різним ступенем небезпеки. На практиці спостерігаються періоди різкого підвищення страхового ризику, коли значно зростає кількість несприятливих подій із негативними наслідками;

- важкість наслідків (величина збитку) - визначається як матеріальний збиток, нанесений страхувальнику внаслідок страхового випадку. На основі величини збитку (із врахуванням системи страхового забезпечення) виконуються розрахунки страхового відшкодування.

Ризик як складне багатогранне явище можна охарактеризувати за допомогою різних критеріїв, які пов'язані з походженням, місцем, величиною, особливостями прояву та іншими обставинами ризиків. Насамперед слід врахувати, що страхування розповсюджується тільки на страхові ризики і такі, які можна виміряти у фінансовому відношенні. З огляду на це ризики поділяються на: чисті; спекулятивні.

Такий поділ має важливе практичне значення, так як страхове відшкодування стосується лише чистих ризиків, при яких наслідок випадкової події завжди альтернативний - збитки або їх відсутність. Спекулятивні ризики переважно виникають при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, адже передбачають як втрати, так і прибутки (виграш).

Залежно від джерела небезпеки (походження) ризики класифікують на: природні (об'єктивні) - зумовлені проявом стихійних сил природи; антропогенні (суб'єктивні) - виникають як наслідок діяльності людей.

З огляду наризикогенні об'єкти ризики поділяють на: майнові - виявляються на майнових об'єктах та майнових інтересах власників певних видів майна; особисті-притаманні особам людей. Це ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження.

За обсягом відповідальності страховика ризики поділяють на: індивідуальні (характерні для окремих, особливих предметів як антикваріат, твори мистецтва тощо); універсальні (такі ризики входять до обсягу відповідальності страховика за більшістю договорів страхування).

За кількісними параметрами (величиною збитку) ризики можуть утворювати певний ряд і поділятися на: катастрофічні, великі, середні, малі, незначні, а також: звичайні ризики. Поділ ризиків за їх величиною має важливе практичне значення з точки зору єдиної методології обслуговування ризиків різних категорій. Особливістю катастрофічних ризиків є великомасштабність негативних наслідків, неможливість їх передбачення та розрахунку. Причинами катастрофічних ризиків можуть бути як прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, виверження вулканів, повені та інші стихійні лиха), а також різні види людської діяльності (політичної, економічної, винахідницької та ін.). Великі ризики є менш відчутними економічно, але виявляються з більшою закономірністю, піддаються точнішому передбаченню та розрахунку. З метою уніфікованого підходу до страхового обслуговування великих та катастрофічних ризиків усі ризики умовно поділені на дві основні категорії: великі та масові. Масові - це ті ризики, які немає підстави відносити до великих. До великих ризиків віднесені ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності, а саме - транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, майнові ризики, що виявляються на великих підприємствах.

У загальному розмежуванні ризиків виділяються декілька груп: політичні, екологічні, транспортні й технічні ризики.

Транспортні ризики поділяють на ризики каско (страхування різноманітних транспортних засобів) / карго (страхування вантажів, що перевозяться різними видами транспортних засобів).

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин, обладнання, збою в технології виробництва. Вони мають універсальний характер, можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та майновим інтересам юридичних осіб. Технічні ризики можуть проявлятися як промислові ризики, будівельно-монтажні тощо.

Окрему групу складають ризики, які рідко зустрічаються і мають як правило високу вартість. Вони отримали назву спеціальних (унікальних) ризиків (наприклад ризики, які супроводжують перевезення особливо цінних вантажів, грошей, творів мистецтва та ін.). В окремих випадках виділяють групові ризики, які страхуються одночасно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття страхового ризику. Класифікація страхових ризиків.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.