Основні положення режиму праці і відпочинку водіїв, що здійснюють міжнародні перевезення

Режим праці та відпочинку водіїв.

Основні положення режиму праці і відпочинку водіїв, що здійснюють міжнародні перевезення.

Тема: Режим праці та відпочинку водіїв, що здійснюють міжнародні перевезення

Контрольні запитання

1.На які види господарської діяльності з міжнародних перевезень видається ліцензія?

2.Яка установа є органом ліцензування господарської діяльності з надання автопослуг?

3.Що являють собою ліцензійні умови?

4. Які документи подають із заявою на видачу ліцензії?

5.Який термін дії ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів і пасажирів?

Міжнародні перевезення у відношенні встановлення режиму праці і відпочинку водіїв регламентує Європейська угода стосовно праці екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (далі – Угодою), що була укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з виправленнями, останнє з яких набрало чинності 28 лютого 1995 року. Вимоги цієї Угоди враховує Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства Транспорту України від 17.01.2002 р. № 18, дія якого розповсюджується на підприємства, установи й організації незалежно від організаційно – правових форм і форм власності, на яких працюють за трудовою угодою (контрактом) водії, а також на фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які надають послуги щодо перевезення пасажирів і вантажів автотранспортними засобами.

Право на здійснення автотранспортними засобами міжнародних перевезень пасажирів надається водіям, яким виповнився 21 рік.

Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах мають водії, що останні три роки працюють водіями автобусів.

Мінімальний вік водія автотранспортного засобу, що здійснює міжнародні перевезення, повинен бути:

для автотранспортних засобів, припустима максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, — не менше 18 років;

для інших автотранспортних засобів — не менш 21 року або не менше 18 років за умови, що ці особи мають посвідчення про одержання професійної освіти, що визнається договірною Стороною при застосуванні Угоди, відносно екіпажів автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення.

Вимоги Угоди не поширюються на міжнародні перевезення, що здійснюються автотранспортними засобами:

а) дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів);

б) призначеними для перевезення пасажирів, у яких кількість сидячих місць, крім сидіння водія, не перевищує восьми;

в) що перевозять пасажирів на регулярних маршрутах, довжина яких не перевищує 50 км;

г) дозволена максимальна швидкість яких не перевищує 30 км;

д) Збройних Сил, органів цивільної оборони, пожежної служби і сил підтримки суспільного порядку або знаходяться в їхньому підпорядкуванні;

е) що використовують служби каналізації, водо-, газо- і електро-забезпечення, телеграфу і телефону, радіо й телебачення, захисту від повеней, а також для технічного обслуговування доріг, збору і видалення сміття, перевезення поштових відправлень, виявлення радіо-й телевізійних передавачів і приймачів;

є)що використовують під час надзвичайних обставин і рятувальних операцій;

ж) спеціальними, призначеними для медичних цілей і аварійних служб;

з) що здійснюють перевезення циркового або ярмаркового устаткування;

і) які є новими або переобладнані, ще не зданими в експлуатацію, а також, що проходять дорожні випробування з метою удосконалення техніки, ремонту або обслуговування;

к) що використовуються на перевезеннях вантажів для особистих потреб, для збору молока на фермах і повернення тари з-під молока й молокопродуктів, призначених для вживання тваринами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок процедури ліцензування автотранспортних перевезень	\|	Режим праці та відпочинку водіїв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.