Пенсійні фонди

Пенсійний фонд – це неприбуткова фінансова організації, яка функціонує і здійснює діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників з подальшим здійсненням пенсійних виплат своїм учасникам. Пенсійні фонди за формою організації поділяються на дві групи: державний пенсійний фонд та недержавні пенсійні фонди.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – це форма об'єднання грошових коштів, які надходять до фонду на користь майбутніх одержувачів пенсійних виплат - учасників фонду, – з метою забезпечення високого рівня життя в період пенсійного віку таких учасників. НПФ – це спосіб здійснення заощаджень, в т.ч. на пенсійний вік, що є альтернативою банківським депозитам.

В Україні створення та функціонування недержавних пенсійних фондів регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 1057-ІV, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, нормативними актами Нацкомфінпослуг.

НПФ є елементами другого та третього рівня пенсійної системи України. Основною метою їх формування є надання послуги з недержавного пенсійного забезпечення – одержання населенням додаткових до загальнообов’язкового пенсійного страхування пенсійних виплат.

Особи, що створюють НПФ є його засновниками. НПФ здійснює свою діяльність не самостійно, а обов’язково користуючись послугами інших осіб:

· послуги з адміністрування надаються адміністратором пенсійного фонду, який веде бухгалтерський та податковий облік НПФ. Адміністратор повинен мати ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, видану Нацкомфінпослуг.

· послуги з управління активами надаються компанією з управління активами (КУА) або іншою особою, яка отримала ліцензію НКЦПФР на провадження діяльності з управління активами. Ці послуги передбачають інвестування коштів НПФ;

· послуги зі зберігання активів надаються банком-зберігачем, який здійснює банківське обслуговування НПФ, зберігання та облік його активів.

Договори про надання відповідних послуг укладається радою фонду.

Фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду, називається учасником фонду. Учасником НПФ може бути будь-яка фізична особа, як громадянин України, так і особи без громадянства й іноземці. Участь в пенсійному фонді є добровільною, при цьому фізична особа може бути учасником одного або декількох пенсійних фондів. Кожен учасник НПФ є власником своїх пенсійних накопичень, які формуються із пенсійних внесків та інвестиційного доходу. Пенсійні виплати можуть здійснюватися учаснику фонду або його спадкоємцю.

НПФ бувають трьох видів, залежно від типу їх засновників:

· відкриті;

· корпоративні;

· професійні.

Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб(є обмеження для бюджетних організацій). Учасниками відкритого НПФ можуть бути будь-які фізичні особи. Він дає можливість залучити максимально широке коло учасників.

Корпоративний ПФ може бути заснований тільки юридичною особою, що є роботодавцем, або декількома такими юридичними особами для участі в ньому своїх працівників. До такого фонду можуть приєднуватись роботодавці-платники (вони не є засновниками корпоративного ПФ, але користуються правами і обов’язками стосовно обслуговування своїх працівників в такому фонді. Для цього укладається договір з радою фонду. Учасником корпоративного ПФ можуть бути будь-які фізичні особи, що є працівниками (або перебувають у трудових відносинах) роботодавців-засновників і роботодавців-працівників.

Професійний НПФ може бути заснований об’єднанням юридичних осіб роботодавців, об’єднанням фізичних осіб, включаючи професійні спілки, або фізичними особами пов’язаними за родом їх професійної діяльності. Учасником такого фонду можуть бути виключно фізичні особи пов’язані за видом їх професійної діяльності визначеної у статуті фонду, але юридична особа може бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів.

Особа, що сплачує кошти (пенсійні внески) на користь учасника НПФ, є вкладником фонду. Вкладником фонду може бути:

· сам учасник особисто;

· родичі учасника фонду;

· роботодавець у якого працює учасник фонду;

· професійне об’єднання членом якого є учасник фонду.

Основні напрями інвестування та вимоги до структури активів конкретного НПФ містяться в інвестиційній декларації. Інвестиційна декларація пенсійного фонду підлягає обов'язковій реєстрації у Нацкомфінпослуг протягом 60 календарних днів після формування ради фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем.Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення засновників пенсійного фонду або правонаступників засновників фонду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ломбардна діяльність на кредитному ринку	\|	Фінансові компанії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.