• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Світової організації торгівлі

Таблиця 2

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ МАРРАКЕСЬКОЇ УГОДИ
ПРО ЗАСНУВАННЯ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:

· підвищення життєвого рівня;

· забезпечення повної зайнятості;

· постійне зростання доходів і ефективного попиту;

· розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

· оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;

· захист і збереження навколишнього середовища;

· забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Головними завданнями СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та піднесенню економічного добробуту людей. Країни—Члени СОТ здійснюють це шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, урегулювання торговельних суперечок у відповідності з визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.

Найвищим керівним органом СОТ є Конференція Міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки на рівні, як правило, міністрів торгівлі чи іноземних справ країн—учасниць СОТ. Повноваження Міністерської Конференції (Ministerial Conference)як найвищого органу СОТ можна охарактеризувати таким чином:

— прийняття рішень щодо всіх питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами;

— тлумачення Угоди про заснування СОТ і багатосторонніх торговельних угод;

— внесення змін до Угоди про заснування СОТ, багатосторонніх торговельних угод (крім багатосторонніх угод з обмеженою кількістю учасників);

— прийняття рішень про приєднання держави чи окремої мит­ної території до СОТ;

— звільнення від зобов’язань Члена СОТ;

— формування Комітету з торгівлі та розвитку; Комітету з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом; Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших Комітетів у разі необхідності;

— призначення Генерального директора та затвердження його повноважень.

Перша Конференція Міністрів відбулася в Сингапурі з 9 по 13 грудня 1996 року. Це була перша зустріч міністрів з часу заснування СОТ, а тому основна увага на пленарних засіданнях, а також на багатосторонніх та двосторонніх переговорах приділялась імплементації домовленостей Уругвайського раунду. Конференція підтвердила курс країн-учасниць на лібералізацію торгівлі та до чинної організаційної структури СОТ, додала три нові робочі групи — з питань торгівлі й інвестицій; з питань торгівлі та конкурентної політики; з питань забезпечення прозорості у сфері державних закупок.

Друга Конференція Міністрів відбулася в Женеві (Швейцарія) з 18 по 20 травня 1998 року. Вона в основному була присвячена 50-річчю ГАТТ/СОТ. Крім того, під час конференції міністри домовилися про вивчення питань всесвітньої електронної торгівлі та прийняли з цього приводу «Декларацію про глобальну електронну комерцію».

Третя Конференція Міністрів була скликана в 1999 році (30 листопада — 3 грудня) в Сіетлі (штат Вашингтон, США). На ній обговорювалися такі питання:

— подальша лібералізація сільськогосподарського сектора;

— початок нових переговорів про послуги;

— вдосконалення антидемпінгового регулювання;

— розширення сфери застосування угоди про торгівлю товарами інформаційних технологій (ІТА-2);

— транспарентність та ефективність діяльності СОТ;

— трудові стандарти;

— проблеми розвитку найбідніших країн.

Основною метою Конференції в Сіетлі було прийняття рішення про початок нового (дев’ятого) раунду торговельних переговорів щодо подальшої лібералізації торгівлі товарами та послугами, але внаслідок загострення суперечностей між країнами-учасницями таке рішення не було прийнято. Водночас були досягнуті домовленості про підготовку переговорів щодо подальшої лібералізації торгівлі послугами, торгівлі сільськогосподарськими товарами тощо.

Четверта Конференція Міністрів СОТ проходила з 9 по 14 листопада 2001 року в Досі (Катар). Домовленість, досягнута представниками 142 країн-учасниць щодо початку нового раунду переговорів про подальшу лібералізацію торгівлі, активізувала світову економічну спільноту та стимулювала роботу самої СОТ. Переговори розпочалися в січні 2002 року.

Поточне управління діяльністю організації та спостереження за дією угод і рішень Конференції Міністрів здійснює Генеральна Рада, яка збирається кілька разів на рік у штаб-квартирі в Женеві в складі представників усіх Членів СОТ. Генеральна Рада також координує діяльність двох спеціальних органів: Органу з огляду торговельної політики та Органу з розв’язання суперечок. Засідання Генеральної Ради скликаються в міру необхідності для виконання обов’язків Органу врегулювання суперечок, передбаченого Домовленістю про врегулювання суперечок та виконання функцій Органу з огляду торговельної політики, передбаченого механізмом огляду торговельної політики (ТПРМ — Trade Policy Review Mechanism). Кожен з цих органів має свого власного голову і встановлює такий регламент роботи, який є необхідним для виконання визначених функцій та обов’язків. Згідно з Марракеською угодою про заснування Світової організації торгівлі на Генеральну Раду покладено виконання таких функцій:

— Конференції Міністрів у проміжках між її засіданнями;

— Органу врегулювання суперечок;

— Органу з огляду торговельної політики;

— прийняття рішень щодо тлумачення Угоди про заснування СОТ та багатосторонніх торговельних Угод;

— здійснення загального керівництва діяльністю Ради з торгівлі товарами, Ради з торгівлі послугами та Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності;

— затвердження проекту річного бюджету та розробка фінансових правил СОТ;

— затвердження регламенту засідань Комітету з торгівлі та розвитку, Комітету з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом, Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших комітетів, створюваних у разі необхідності;

— укладання необхідних домовленостей щодо співробітництва з міжурядовими та неурядовими організаціями, сфера діяльності яких пов’язана зі сферою діяльності СОТ.

У структурі СОТ засновані такі Ради з основних сфер торгівлі: Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами та Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (яка надалі іменується Радою ТРІПС), які функціонують під загальним керівництвом Генеральної Ради. Рада з торгівлі товарами здійснює нагляд за функціонуванням багатосторонніх торговельних угод, що включені в Додаток 1А. Рада з торгівлі послугами здійснює нагляд за функціонуванням Генеральної угоди про торгівлю послугами (яка надалі іменується ГАТС). Рада ТРІПС здійснює нагляд за функціонуванням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (яка далі іменується Угодою ТРІПС). Ці Ради виконують функції, покладені на них відповідними угодами та Генеральною Радою. Вони встановлюють свої відповідні регламенти,які підлягають затвердженню Генеральною Радою. Членство в цих Радах відкрито для представників усіх Членів СОТ. Для виконання своїх функцій ці Ради скликають свої засідання в міру необхідності.

За потреби Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами та Рада ТРІПС засновують допоміжні органи. Ці допоміжні органи встановлюють свої відповідні регламенти, які підлягають затвердженню відповідними Радами.

Крім того, Конференцією Міністрів засновані такі Комітети: Комітет з торгівлі та розвитку; Комітет з обмежень, пов’язаних із платіжним балансом; а також Комітет з питань бюджету, фінансування та управління. Ці органи виконують функції, покладені на них багатосторонніми торговельними угодами, а також будь-які додаткові функції, що визначаються Генеральною Радою. Конференція Міністрів може також засновувати такі додаткові комітети і з такими функціями, які вона вважає необхідними. Однією з функцій Комітету з торгівлі та розвитку є періодичний перегляд спеціальних положень багатосторонніх торговельних угод щодо найменш розвинутих країн—Членів СОТ і подання Генеральній Раді звітів та доповідей з метою вжиття відповідних заходів. Членство в цих комітетах є відкритим для представників усіх Членів СОТ.

Органи, передбачені багатосторонніми торговельними угодами з обмеженою кількістю учасників, виконують функції, покладені на них цими угодами, і діють у рамках інституціональних рамок СОТ. Ці органи регулярно інформують Генеральну Раду про результати своєї діяльності та перспективні напрямки роботи. За даними Секретаріату, на сьогодні організаційна структура СОТ має такий вигляд (див. рис. 1).

Органом, який забезпечує поточну діяльність СОТ, є Секретаріат, серед основних завдань якого — надання технічної та професійної підтримки численним комітетам і комісіям, забезпечення технічної допомоги країнам, що розвиваються, здійснення моніторингута аналізу стану і тенденцій розвитку міжнародної торгівлі, інформування громадськості через засоби масової інформації про діяльність організації, підготовка та організація проведення Конференцій Міністрів. Секретаріат також надає певну правову допомогу в процесі розв’язання торговельних суперечок і консультує уряди країн, що приєднуються до СОТ.

Конференція Міністрів призначає Генерального директора та приймає правила, що встановлюють повноваження, обов’язки, права та термін перебування на посаді Генерального директора.

Генеральний директор, у свою чергу, призначає співробітників Секретаріату та визначає їх обов’язки й умови праці відповідно до правил, прийнятих Конференцією Міністрів.

Обов’язки Генерального директора та співробітників Секретаріату за своїм характером є суто міжнародними. Виконуючи свої обов’язки, Генеральний директор та співробітники Секретаріату не повинні запитувати чи приймати інструкції від будь-якого уряду чи будь-якого іншого органу з-поза структури СОТ. Вони також мусять утримуватися від будь-яких дій, що можуть негативно вплинути на їхнє становище як міжнародних посадових осіб (міжнародних службовців). ЧлениСОТ мають поважати міжнародний характер обов’язків Генерального директора та співробітників Секретаріату і не повинні намагатися впливати на них під час виконання ними їхніх обов’язків.

Персонал Секретаріату налічує приблизно 550 постійних співробітників, які на сьогодні є представниками понад 65 країн. Професійна структура персоналу Секретаріату складається переважно з економістів і юристів, а також інших спеціалістів у сфері міжнародної торговельної політики. Крім того, значна кількість персоналу зайнята технічною роботою, включаючи інформаційне обслуговування, фінанси, переклади. Робочими мовами СОТ є англійська, французька та іспанська.

Секретаріат має розгалужену організаційну структуру, до складу якої входять 23 підрозділи, Орган з моніторингу текстилю та Апеляційний Орган.

Відповідно до статті VII Марракеської угоди про заснування СОТ на Секретаріат покладено обов’язок формування бюджету організації. Так, Генеральний директор подає Комітету з питань бюджету, фінансування та управління проект річного бюджету та фінансовий звіт СОТ. Комітет з питань бюджету, фінансування та управління вивчає проект річного бюджету та фінансовий звіт, запропоновані Генеральним директором, та вносить рекомендації щодо них Генеральній Раді. Проект річного бюджету підлягає затвердженню Генеральною Радою.

Комітет із питань бюджету, фінансування та управління вносить пропозиції Генеральній Раді щодо фінансових правил,які

Рис. 1. Схема організаційної структури

мають включати положення, що встановлюють: шкалу внесків з розподілом видатків СОТ між її Членами; заходи відносно Членів СОТ, які мають заборгованість. Фінансові правила повинні базуватися, наскільки це можливо, на правилах та практиці ГАТТ 1947. А це означає, що основною дохідною частиною річного бюджету мають бути внески країн-членів, розмір яких визначається на основі частки країни в обсязі світової торгівлі, враховуючи торгівлю товарами, послугами та правами інтелектуальної власності протягом останніх трьох років. Мінімальний внесок становить 0,015 % для країн, частка яких у загальному обсязі торгівлі всіх Членів СОТ є меншою від 0,015 %.

Генеральна Рада затверджує фінансові правила та проект річного бюджету більшістю в дві третини голосів за умови участі в голосуванні більше половини Членів СОТ. Кожнен Член повинен оперативно вносити до СОТ свою частку видатків СОТ відповідно до фінансових правил, затверджених Генеральною Радою.

Процедуру прийняття рішень у СОТ регулює стаття IX Марракеської угоди. СОТ продовжує практику прийняття рішень шляхом консенсусу, яка застосовувалася згідно з ГАТТ 1947. Якщо не передбачено інше і рішення не може бути прийняте шляхом консенсусу, питання вирішується голосуванням. На Конференції Міністрів та засіданнях Генеральної Ради кожен Член СОТ має один голос. У випадках, коли Європейські Співтовариства реалізують своє право голосу, вони мають кількість голосів, яка дорівнює кількості держав—членів ЄС, що є Членами СОТ.

Світова організація торгівлі є «юридичною особою, і кожний з її Членів надає їй таку правоспроможність, яка може бути необхідною для виконання її функцій». Вже зазначалося, що через Генеральну Раду СОТ укладає необхідні для її успішної діяльності угоди про співробітництво як з міжурядовими, так і з неурядовими організаціями. Так, статус спостерігача в Генеральній Раді СОТ мають ООН, ЮНКТАД, МВФ, Світовий банк, ФАО, ОЕСД, ВІПО.

Читайте також:

1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. Автомати для комбінованої торгівлі
5. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
6. Акти з охорони праці в організації.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
9. Аналіз сильних та слабких сторін організації
10. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
11. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
12. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.

Переглядів: 1913