• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика суджень

Схема 5. Види понять за обсягом

Види понять за обсягом

Одиничні- поняття, що відображають ознаки одного предмета. Наприклад, «місто Тернопіль», «Національний банк України», «Міжнародний валютний фонд».

Загальні- поняття, які відображають ознаку певної групи, класу предметів. . Наприклад, «банк», «бізнесмен», «фірма», «корпорація». Загальні поняття поділяються на реєструючі і нереєструючі.

Реєструючі- поняття, до обсягу яких входить чітко визначена, яка підлягає обліку, кількість предметів. Наприклад, «ощадний банк міста Тернополя», «місто».

Нереєструючі- поняття, які охоплюють необмежену кількість предметів (які неможливо перерахувати). Наприклад, «податок», «ціна», «зірка», «натуральні числа», «живі істоти».

Загальні та одиничні поняття через певні умови можуть бути збірними поняттями.

Збірні- це такі поняття, в яких відображається сукупністьоднорідних предметів, що вважаються одним цілим.Наприклад, «ліс» (сукупність дерев), «бібліотека» (сукупність книг), «населення країни», «валовий національний продукт».

Збірні поняття поділяють на загальні збірні й одиничні збірні.

Загальне збірнепоняття - узагальнює певну множину предметів. Наприклад, «сузір'я», «ліс», «населення країни», «бібліотека»

Одиничне збірнепоняття - в ньому мислиться якась одна, окремо взята сукупність предметів. Наприклад, «сузір'я Козеріг», «дендропарк Софіїв-ка», «молодь України», «міжнародна фінансова корпорація».

Загальні і збірні поняття відображають схожість предметів стосовно того, що розглядається як єдине ціле. Але загальне поняття мислиться широко, як єдине, універсальне і те характерне, що повторюється у множині предметів. Наприклад, «натуральне число», «довгостроковий кредит».

Збірне поняття перш за все стосується сукупності однорідних предметів, що виступають як одне ціле,наприклад: «будівельний студентський загін», «військовий блок НАТО».

Нульові поняття- це ті, обсяг яких не містить жодного предмета: «круглий квадрат», «маркетолог-амфібія», «житель Венери».

Нульові поняття- поділяються на хибніі гіпотетичні.

Нульові хибні- відображають предмети, які не існують в принципі, наприклад: «русалка», «золота рибка».

Нульові гіпотетичні— відображають предмети, існування яких вису вається як гіпотеза: «житель Венери», «інопланетянин», «вічний двигун».

Види понять за змістом

За змістом поняття поділяються на конкретні й абстрактні, відносні і безвідносні, позитивні і негативні.

Конкретні поняття- це ті, в яких відображені властивості окремих предметів у їх цілісності або властивості сукупності предметів, наприклад: «менеджер», «нотаріальна контора».

Абстрактниминазиваються такі поняття, які відображають не предмет, а певну ознаку, властивість предмета, яка відділяється в думці від предмета і сама виступає як предмет мислення. Наприклад, «відповідальність», «хоробрість», «краса», «прибуток», «платоспроможність», «вартість».

Відносні поняття- відображають такі предмети, існування одного з яких немислиме без існування іншого. Наприклад: «боржник» і «кредитор», «позивач» і «відповідач», «причина» і «наслідок».

Безвідносні поняття- відображають предмети, які існують окремо і тому сприймаються не через зв'язок і залежність з іншими предметами. В змісті цих понять немає вказівки на їхнє відношення до інших предметів. Наприклад, «підприємство», «комерсант», «субсидія».

Позитивниминазиваються поняття, які відображають наявність у предмета чи явища певних ознак: «прибуток», «грамотний торговець», «порядок», «закон».

Негативниминазиваються поняття, які вказують на відсутність у предмета певних ознак: «безвідповідальність», «неконкурентний товар», «аморальний», «агностицизм», «асиметрія».

3. Логічні відношення між поняттями

У відношеннях між поняттями насамперед розрізняють порівнянні і непорівнянніпоняття.

Порівнянниминазиваються поняття, що мають певні спільні ознаки, які дають змогу зіставляти ці поняття. Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Обидва поняття належать до одного і того самого роду діяльності.

Непорівнянниминазиваються поняття, які відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті і обсязі немає нічого спільного. Наприклад, «норма права» і «рослина», «грошовий вклад» і «тролейбус». Тому в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття.

Порівнянні поняття бувають сумісними і несумісними.

Сумісниминазиваються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існують три види відношеньза сумісністю: рівнозначність(тотожність), перетин(перехресність, частковий збіг обсягів) і підпорядкування.

Відношення між обсягами понять зображуються за допомогою колових схем, або діаграм Ейлера, де кожне коло позначає обсяг поняття. Схеми названі так в честь Леонардо Ейлера (1707-1783) - одного з найвидатніших математиків XVIII ст., який народився в Швейцарії, але весь свій талант віддав Росії. Кожне коло означає обсяг поняття, а будь-яка точка в середині кола - предмет, що входить до його обсягу.

а) Відношення рівнозначності, тотожності- існує між такими поняття ми, які мають однаковий обсяг, але відрізняються одне від одного змістом. На приклад, поняття А - «заснованик логіки», поняття В - «Аристотель».

А - гривня

В - розрахункова грошова одиниця в Україні

А - куртаж

В - винагорода маклеру за посередництво

б) Відношення підпорядкуванняіснує між такими поняттями, одне з яких входить як частина в обсяг другого поняття; А - підпорядковуюче по няття, В - підпорядковане поняття.

А - цінні папери В - акції

А - ринок В - ринок праці

в) Відношення перетину (перехрещення)- існує між поняттями, які мають частину спільного обсягу.

A - студент В - економіст С - студент-економіст

А - батько

В - банківський службовець.

С - ті з банківських службовців, що є батьками.

Несумісні- це такі поняття, обсяги яких зовсім не співпадають, тобто вони не мають жодного спільного елемента.

Існує три види відношеньміж несумісними поняттями: співпідпорядкування, протилежність (контрартність) і суперечність (контрадикторність).

а) Відношення співпідпорядкуванняіснує між двома і більше несумісними видовими поняттями, обсяги яких входять до більш широкого родового поняття, якому вони в однаковій мірі підпорядковані.

А - студент

В - студент-фінансист С — студент-юрист Д - студент-філолог

б) Відношення протилежностііснує між двома несумісними понят тями, що містять взаємовиключаючі ознаки. За змістом вони протилежні одне одному, але обидва входять в обсяг одного і того ж підпорядковуючого родового поняття, хоча повністю його не вичерпують.

А - прибуткове підприємство В - збиткове підприємство А - багатство В - бідність А - суддя В – підсудний

в) Відношення суперечності- існує між двома поняттями, одне з яких має певну ознаку а друге тільки заперечує цю ознаку не замінюючи заперечувану ознаку іншою.

А - збиткове підприємство

не -А - незбиткове підприємство

А - трудові доходи

не -А - нетрудові доходи

На відміну від протилежних понять сума обсягу суперечних понять повністю вичерпує обсяг родового поняття, до якого вони належать, а зміст одного з цих понять заперечує зміст іншого поняття.

4. Логічні операції з поняттями

4.1. Обмеження і узагальнення понять

Обмеження- це логічна операція, в процесі якої переходять від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом. Обмежувати можна лише до одиничних понять, бо .далі буде не обмеження, а розчленування

цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента. Обмеження здійснюється шляхом додавання істотних видових ознак.

Наприклад: вищий навчальний заклад—>вищий економічний навчальний заклад—>Тернопільська академія народного господарства; теорія—економічна теорія—>класична економічна теорія—> класична економічна теорія А.Сміта.

Узагальнення- це логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Утворюється шляхом відкидання від змісту даного видового поняття його видоутворюючої ознаки. Межею узагальнення є категорії - гранично широкі поняття, які відображають найістотніші закономірні зв'язки і відношення реальної дійсності.

Наприклад: Україна—Європейська держава—>держава; класична економічна теорія А. Сміта—> класична економічна теорія—> економічна теорія —> теорія.

4.2. Визначення понять. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні

Жодна наука не обходиться без визначення понять.

Визначення(від лат. definitio - дефініція) - це логічна операція, за допомогою якої розкривається зміст поняття або встановлюється значення терміну.

Наприклад: «Холдінгова компанія - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній» .

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним(від лат. nomine - ім'я, назва). Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Наприклад: термін «філософія» походить від двох грецьких слів «філео» - любов і «софія» - мудрість і в перекладі означає «любов до мудрості. Це зразок номінального визначення.

«Філософія - це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення» - це приклад реального визначення.

Визначення також бувають явніі неявні.

Неявневизначення - це коли зміст поняття не визначається безпосередньо, а встановлюється з системи відношень його до інших понять у певному контексті.

Явневизначення - визначення, в якому дано визначуване і визначаюче поняття, які рівні за обсягом.

Основні способи визначення понять

1.Через найближчий рід і видову відмінність.

Наприклад: «Альтруїзм - етичний принцип, що полягає в безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, в готовності заради інших зректися власних інтересів».

«Етичний принцип» - це рід, «альтруїзм» - вид, «безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради інших зректися власних інтересів» - видова відмінність.

2. Генетичне визначення(від грец. сл. «генезис» - походження, дже рело) - зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб вини кнення предмета або на спосіб його створення.

Наприклад: «Звичай - це правило поведінки, яке склалося внаслідок фактичного використання його протягом довгого періоду»; «Приватизація -це передача або продаж державного майна приватним власникам: окремим громадянам, їх об'єднанням, недержавним юридичним особам, громадянам і компаніям інших держав».

3. Визначення через вказівку відношення предмета до своєї протилежності.Наприклад: «Явище є форма виразу сутності»; «Сутність - це внутрішня основа явища»; «Форма - це спосіб існування змісту»; «Свобода - це пізнана необхідність».

4. Визначення через перелік предметів або явиш,які відображаються в даному понятті.

Наприклад: «Близькі родичі — це батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина»; «Законні представники - це родичі, опікуни звинуваченого або потерпілого, усиновителі, представники установ і організацій, під опікою яких перебуває звинувачуваний або потерпілий».

Такі визначення чітко встановлюють обсяг поняття, котре нас цікавить.

Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні.

1. Визначення повинне бути співмірним,тобто обсяг визначуваного поняття має дорівнювати обсягу визначаючого поняття. (А = Вс, де А - визначуване поняття, Вс - визначаюче поняття (В - рід, с - видова відмін ність).

Порушення правила співмірності спричиняє помилки надто широкого і надто вузького визначення.

Помилка надто широкого визначеннявиникає у випадку, коли обсяг визначаючого поняття є ширшим, ніж обсяг визначуваного поняття.

Прикладом цієї помилки є визначення: «Логіка - це наука, що вивчає мислення людини».

Дійсно, обсяг понять «логіка» і «наука, що вивчає мислення людини», не є тотожними, оскільки окрім логіки існує ціла низка дисциплін, що вивчають мислення людини: філософія, психологія, фізіологія вищої нервової діяльності.

Інший приклад: «Чек - це цінний папір». Визначення надто широке, воно не дає змоги виділити особливості чеків серед інших цінних паперів: облігацій, векселів, акцій.

Помилка надто вузького визначеннявиникає у випадку, коли обсяг визначаючого поняття є вужчим (меншим) від обсягу визначуваного поняттям.

Наприклад: «Логіка - це наука, що вивчає поняття». У такому визначенні обсяг поняття «логіка» буде ширшим, ніж обсяг поняття «наука, що вивчає поняття», бо логіка не обмежується вивченням лише понять. Інший приклад: «Чек - це безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.» Визначення надто вузьке, тому що при наявності чека може здійснюватися видача пред'явникові чека готівки або безготівковий перерахунок грошей.

Приклади правильних визначень: «Логіка - це наука про форми і закони правильного мислення», «Чек - це вид цінного паперу , в якому міститься розпорядження власника банківського рахунку виплатити готівкою вказану суму пред'явникові чека або переказати гроші з одного банківського рахунку на інший."

2. Визначення не повинне утворювати «порочного кола»,тобто ви значуване поняття не може визначатись через самого себе. При порушенні цього правила можливі дві помилки:«коло у визначенні» і «тавтологія».

«Коло у визначенні»буде у тому випадку, коли визначуване поняття визначається через друге поняття, котре, в свою чергу, пояснюється через перше.

Наприклад: «Право — це наука, яка вивчає правові відносини», а «Правові відносини — це відносини, які вивчає право."

«Тавтологією» називається визначення, в якому визначаюче поняття лише повторює визначуване ("те саме через те саме» - лат. «idem per idem").

Наприклад: «Істина - це істинне відображення дійсності.», «Ідеаліст - це людина ідеалістичних переконань», «Комерсант - людина, яка займається комерцією».

3. Визначення повинне бути чітким, ясним, виразним, вільним від двозначності, метафоричності, образних порівнянь.

Наприклад: «Ваучер - це сертифікат, що засвідчує певні відносини між емітентом і особою, що отримала сертифікат в процесі безплатного розподілу державної власності». А що таке сертифікат? А що таке емітент? Ці поняття самі вимагають відповідного визначення. Або: '"Індетермінізм - це філософська концепція, протилежна до детермінізму» А що таке детермінізм? Це поняття теж вимагає відповідного визначення. Для більшості людей наведені визначення залишаються визначеннями невідомого через невідоме.

Не будуть визначеннями і такі висловлювання: «Книги - це величні маяки в океані часу», «Діти - квіти життя», «Повторювання - мати навчання», «Верблюд - корабель пустелі», «Комерсант - це спекулянт». У цих висловлюваннях є метафори, образні порівняння, тому це неправильно зроблені визначення.

4. Визначення, як правило, повинно бути не заперечним, а стверджувальним.Будь-яке визначення повинне розкривати суттєві ознаки предмета. Якщо ж визначення є заперечним, то воно не розкриває істотних ознак предмета, а лише вказує на множину тих ознак, які цьому предмету не належать.

Наприклад, у визначеннях: «Кібернетика - це не мистецтво»; «Логіка -це не право»; «Державний службовець - це не комерсант»; «Республіка - це форма правління, яка не є монархією» - не виконується правило відсутності заперечення.

Але на визначення заперечних понять це правило не поширюється. Наприклад: «Безбожник - людина, яка не визнає існування бога», «Антипатія - це відчуття неприязні».

Визначення понять не можна змішувати з різноманітними пізнавальними засобами і прийомами, схожими з визначеннями, такими як опис, характеристика, порівняння.

4.3. Поділ понять. Основні правила поділу понять і помилки, можливі при застосуванні поділу

Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, але і обсяг. Наприклад, вивчаючи податки, нас цікавить не лише те, що таке податки, їхні ознаки, а й те, які бувають податки, їх види, тобто обсяг даного поняття.

Змістпоняття установлюється за допомогою визначення,а обсяг поняття розкривається за допомогою поділу.Розкрити обсяг поняття - означає установити, на які види воно поділяється.

Поділ поняття- це логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг поняття, тобто обсяг поділяють на його складові частини. З допомогою поділу ми визначаємо види, з яких складається рід. Наприклад, розділяючи підприємства на виробничі, комерційні, посередницькі, фінансові, страхові, ми встановлюємо обсяг поняття «підприємство».

Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям.Ознак, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу,а поняття, одержані в результаті поділу, - членами поділу.Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний.

Поділпоняття треба відрізняти від мисленого розчленування предмета на окремі частини.Поділяючи поняття, ми розподіляємо предмети класу на види (групи), які зберігають характеристику предмета в цілому в його основних ознаках, а за допомогою розчленування установлюємо структуру або будову предмета, його складові частини.

Наприклад, поняття «завод» поділяється на поняття «машинобудівний завод», «верстатобудівний завод» тощо, а при мисленому розчленуванні поняття «завод» одержуємо «частину заводу» - «ливарний цех», «деревообробний цех», «відділ енергетики» тощо.

Існує простий і ефективний спосіб розрізнення логічної операції поділу понять від мисленого розчленування предмета на частини. Якщо перед певним переліком понять, що утворилися внаслідок проведення логічної операції, поставити вираз «... складається....», то у випадку розчленування -отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку поділу - отримаємо нісенітницю. Якщо ж перед певним переліком понять поставити вираз «...буває...», то у випадку логічного поділу отримане висловлювання буде осмисленим, а у випадку мисленого розчленування отримаємо нісенітницю.

Види поділу понять.

1. Простий поділ(за видотвірною ознакою) - обсяг поняття поділяє ться за однією основою на супідрядні види.

Наприклад: «Виділяють чотири типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік». Або «Підприємства бувають: приватні, колективні, державні (за формою власності)».

2. Дихотомічний поділ(від грец. слів dicha і tome - розсікання на дві частини) - обсяг поняття поділяють на два суперечливих поняття, одне з яких стверджує те, що заперечує інше. Якщо А - ділене поняття, то членами поділу будуть два поняття: В і не-В. Наприклад: «Податки бувають прямі і непрямі», «Потреби бувають матеріальні і нематеріальні», «Економіка буває ринкова і неринкова».

3. Класифікація- це багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань стосовно членів поділу. При класифікації кожен член поділу має своє постійне місце.

Використовують науковута штучнукласифікацію. Науковаздійснюється за найістотнішими та найдоцільнішими властивостями та ознаками. її іноді називають природною. Якщо ж класифікація здійснюється на підставі несуттєвих ознак на довільно взятій основі, то така класифікація називається штучною (допоміжною).

Найбільш відомі приклади наукових класифікацій: періодична система хімічних елементів Менделєєва, класифікація рослинного світу Карла Ліннея, класифікація видів понять і суджень у логіці. Прикладом штучної класифікації є алфавітний каталог книг у бібліотеці або телефонний довідник.

Правила поділу понять.

1. Поділ має бути співмірним,тобто обсяг поділеного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів тих частин, на які воно поділене.

Наприклад: «Національний ринок поділяється на ринки: товарів, природних ресурсів, праці, капіталів, грошей, цінних паперів».

При порушенні цього правила можуть виникати такі помилки:

а) «неповний поділ».Ця помилка має місце тоді, коли сума обсягів членів поділу не вичерпує повністю обсяг діленого поняття. Наприклад: «До прямих податків належать: особистий прибутковий податок і податок на капітал (багатство)» - (пропущено: «податок на прибуток корпорацій» і «платежі по соціальному страхуванню»).

б) поділ із «зайвими» членами.Ця помилка має місце тоді, коли до членів поділу відносять поняття, обсяги яких не входять до обсягу поділеного поняття. Наприклад: «Нормативно-правові акти поділяються на: закони, підзаконні акти і рішення» (зайвий член поділу - «рішення»).

2. Поділ повинен здійснюватися за однією основою.

Порушення цього правила призводить до помилки «підміна основи поділу», яка наявна в прикладі: «Усі злочини поділяються на розкриті, не-розкриті і навмисні». Члени поділу «розкриті злочини» і «нерозкриті злочини», виділені за однією основою, а член поділу - «навмисні злочини» - за іншою.

3. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто їх обсяги не повинні мати спільних елементів. Це правило випливає із попереднього. Якщо вибрана не одна основа, то члени поділу будуть знаходитись у відношенні часткової сумісності.

Наприклад: «Студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени». Тут поділ проведено за трьома основами відразу: 1) успішністю; 2) формою навчання; 3) відношенням до спорту. Члени поділу не виключають один одного тому, що одні і ті ж студенти можуть входити одночасно до обсягу всіх членів поділу.

4. Поділ повинен бути поступовим, безперервним, тобто члени поділу повинні бути однопорядковими видами. Кожне видове поняття повинне бути найближчим видом даного роду. Порушення цього правила призводить до помилки «стрибок у поділі».

Так, наприклад, якщо функції підприємства поділити на «внутрішньо-економічні» і «зовнішньоекономічні», а потім кожен із цих видів поділити в свою чергу на найближчі види («внутрішньоекономічні», наприклад, на «виробничо-технологічні», «економічні» і «соціальні»), тоді поділ буде здійснюватись безперервно. Якщо ж функції підприємства ми станемо ділити на «зовнішньоекономічні» і «соціальні», то ми припустимо помилку -«стрибок у поділі».

5. Поділ повинен здійснюватися за істотною ознакою. Наприклад: «Населення міста поділяється на сумних і веселих». Поділ зроблено неправильно, не за істотною ознакою.

РОЗДІЛ 3. ЛОГІКА

ЛЕКЦІЯ. TEМA 3.3. СУДЖЕННЯ

2. Прості категоричні судження, їх види і структура

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях

4. Складні судження

5. Відношення між судженнями за істинністю. «Логічний квадрат»

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
12. Банківська система України і її характеристика

Переглядів: 2790