• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні бухгалтерські проводки з обліку запасів

Таблиця 6.2

Операції з руху запасів в бюджетних установах групуються в на­копичувальних відомостях (меморіальних ордерах). Підставою для здійснення записів у меморіальних ордерах є первинні документи (накладні, забірні картки, акти та ін.) про витрати запасів. Записи проводяться у кредит рахунків обліку запасів і дебет відповідних ра­хунків (в розрізі КЕКВ) з виділенням в тому числі по установах, що обслуговуються, або матеріально відповідальних особах. У кінці міся­ця в меморіальному ордері підраховуються підсумки по всіх графах, після чого підсумки по субрахунках записуються в книгу «Журнал-Головна». Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, яка перевірила меморіальний ордер, і головним бухгалтером бюджетної установи. Для обліку запасів у бюджетних установах застосовуються такі форми меморіальних ордерів: меморіальний ордер № 11 «Зведення накопичувальних відомо­стей про надходження продуктів харчування» (форма № 398 (бюджет)). Записи в меморіальному ордері ведуться по кожному постачальнику; меморіальний ордер № 12 «Зведення накопичувальних відомо­стей про видатки продуктів харчування» (форма № 411 (бюджет)); меморіальний ордер № 13 «Накопичувальна відомість з витра­чання матеріалів» (форма № 396 (бюджет)).

6.5. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

До складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) від­носяться предмети, термін корисної експлуатації яких становить мен­ше одного року. Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ № 125 визначено, що до них відносяться [46]: знаряддя ловлі (сітки, трали і т. ін.); пилки, гілкорізи, троси для сплаву; спеціальні інструменти і пристрої для серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних за­мовлень; обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів; господарський інвентар — предмети конторського і господар­ського облаштування, столовий, кухонний інвентар, предмети проти­пожежного призначення; сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект); інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікуєть­ся, не перевищує один рік.

Перелічені матеріальні цінності обліковуються на субрахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». До нього відкрива­ються такі субрахунки: 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації»; 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального при­значення».

Для відображення господарських операцій установи можуть від­кривати до цих субрахунків додаткові рахунки, наприклад: 221/1»Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі»; 221/2 « Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації».

Особливістю обліку МШП в бюджетних установах є те, що при їх придбанні установи створюють фонд у малоцінних та швидкозношу­ваних предметах на суму вартості придбаних МШП, облік яких ве­деться на пасивному субрахунку 411 « Фонду малоцінних та швидко­зношуваних предметах за їх видами».

Таким чином, придбання МШП відображається в обліку двома про­водками: однією відображається факт придбання МШП, а іншою — утворення фонду в МШП в тій же сумі. Необхідність у такому відобра­женні малоцінних та швидкозношуваних предметів, які надійшли, ви­никає тому, що касові видатки з придбання МШП одночасно є фактич­ними видатками по виконанню кошторису бюджетної установи.

Форми первинних документів обліку і порядок оформлення надхо­дження та вибуття запасів бюджетних установ подано у табл. 6.1. Сфе­ра їх застосування також розповсюджується на МШП.

Вартість придбаних МШП відображається у дебеті субрахунка 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі» в корес­понденції з кредитом субрахунків: 361 «Розрахунки в порядку планових платежів» — при придбанні МШП в порядку планових платежів; 362 «Розрахунки з підзвітними особами» — при придбанні МШП підзвітними особами; 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» — при надходженні МШП, оплата за які буде перерахована пізніше; 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» — в окремих випадках при надходженні заздалегідь оплачених МШП.

Пунктом 7 статті 51 Бюджетного кодексу України у випадку, якщо одержувачем робіт, послуг, товарів є бюджетна організація, передбачається оплата за виконані роботи, надані послуги, поставлені товари тільки після їх отримання за спеціальним рішенням розпорядника бюджетних коштів на основі доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України. Тому потрібно знаходити постачальників, які б погодились на відстрочення платежу. Отже, в договір необхідно вносити пункти про перехід права власності на отримані роботи (послуги, товари) в момент їх передачі, а оплату за них і передбачати з відстрочення. Відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [13] закупівля товарів (послуг, робіт) за рахунок державних коштів здійснюється за допомогою таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; торги в два етапи; запит цінових пропозицій (котирування); закупівля в одного постачальника (виконавця).

Враховуючи невеликі обсяги закупівель, останні дві процедури і найбільш прийнятні для бюджетних установ.

Суми податку на додану вартість, сплачені при закупівлі МШП, в залежності від джерел придбання відносяться: на видатки установи за кодом економічної класифікації видатків 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» — при придбанні МШП за рахунок коштів загального фонду кошторису; до складу податкового кредиту — при придбанні МШП за рахунок коштів спеціального фонду.

Суми ПДВ, сплачені при придбанні МШП, бюджетні установи відносять до складу податкового кредиту тільки в тому випадку, якщо вони зареєстровані як платники податку на додану вартість. В іншому випадку такі суми списуються на видатки установи за кодом економічної класифікації видатків 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

6.6. Передача малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію, їх списання

У бюджетних установах існують особливості відображення операцій щодо передачі МШП в експлуатацію.

Згідно з Інструкцією № 125 [46] при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн включно за одиницю (комплект) такі предмети виключаються з складу запасів установи (списуються з рахунка 22) і їх вартість відноситься на зменшення фонду в МШП.

У бухгалтерському обліку передача в експлуатацію таких предме­тів відображається записом у дебет субрахунка 411 «Фонд у малоцін­них та швидкозношуваних предметах за їх видами »і кредит субрахун­ка 221/1 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі».

В експлуатації такі предмети (крім виготовлених з пластмаси, кар­тону і паперу) знаходяться на зберіганні в осіб, які відповідають за їх збереження і ведуть облік у книгах кількісного обліку.

Інший порядок відображення в бухгалтерському обліку встановле­ний для МШП, вартість яких перевищує 10 грн. за одиницю, а саме: передача в експлуатацію таких предметів відображається записом у дебет субрахунка 221/2 «Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації» і кредит субрахунка 221/1 «Малоцінні та швидкозно­шувані предмети на складі».

Списання МШП проводиться в міру їх фактичного зносу на підста­ві акта списання (форма № 3-2). В актах списання наводяться дані, що характеризують МШП: найменування, характеристика (марка, сорт і т. д.), термін перебування в експлуатації, кількість, ціна за оди­ницю і сума. Вказуються причини списання і спосіб знищення не­придатних МШП (у випадку, якщо їх реалізація неможлива).

Акт списання складається комісією в двох екземплярах і затверджу­ється керівником установи. Перший екземпляр акта передається в бух­галтерію, другий залишається у матеріально відповідальної особи.

У бухгалтерському обліку списання МШП, що стали непридатни­ми для подальшої експлуатації, відображається записом у дебет суб­рахунка 411 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах» і кредит субрахунка 221/2 «Малоцінні та швидкозношувані предме­ти в експлуатації».

У випадку, якщо після ліквідації МШП залишилися різні матеріаль­ні цінності, то вони надходять у розпорядження установи і можуть бути використані для проведення ремонту та для інших господарсь­ких потреб установи, якщо інше не передбачене чинним законодавст­вом. Такі матеріальні цінності мають бути обов'язково зараховані до складу запасів установи, що відображається записом у бухгалтерсь­кому обліку в дебет субрахунків рахунка 23 «Матеріали і продукти харчування» і кредит рахунків 68 «Внутрішні розрахунки», 70 «Дохо­ди загального фонду», 71 «Доходи спеціального фонду».

Облік операцій з вибуття і переміщення МШП ведеться в меморіальному ордері №10 — накопичувальна відомість про вибуття і переміщення МШП (форма № 439 (бюджет)). Записи здійснюються по кожному документу із зазначенням матеріально відповідальної особи.

6.7. Інвентаризація запасів

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства, установи та організації мають провести інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Порядок проведення інвентаризації бюджетними установами, (оформлення її результатів і регулювання інвентаризаційних різниць (встановлений Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу №90 (далі — Інструкція №90) [40].

Згідно з Інструкцією № 90 установи зобов'язані провести інвентаризацію запасів у такі терміни: сировини і матеріалів, палива, готової продукції, кормів та інших матеріалів — один раз на рік, але не раніше 1 жовтня; малоцінних та швидкозношуваних предметів — один раз на рік; молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл — не менше одного разу на квартал; продуктів харчування і спирту — не менше одного разу на квартал; дорогоцінних металів, коштовних каменів і виробів з них, а також дорогоцінних металів і коштовних каменів, що містяться у відходах і ломі, — два рази на рік за станом на 1 січня, 1 липня в місцях зберігання і безпосередньо на виробництві.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи ство­рюється комісія з числа працівників установи з обов'язковою участю головного бухгалтера. Комісію очолює керівник установи або його заступник. Крім складу інвентаризаційної комісії, в наказі обумовлю­ються порядок і терміни проведення інвентаризації, оформлення не­обхідної документації.

До початку проведення інвентаризації в установі необхідно прове­сти таку роботу: в бухгалтерії установи закінчити обробку всіх документів про надходження і вибуття матеріальних цінностей, зробити відповідні записи у реестрах аналітичного обліку і визначити залишки на день інвентаризації; на складах і в інших місцях зберігання матеріальні цінності розмістити по найменуваннях, сортах і т. д. На матеріальних ціннос­тях мають бути вивішені матеріальні ярлики з позначенням їх якості, кількості, маси; у осіб, які відповідають за зберігання матеріальних цінностей, взяти розписку про те, що всі прибуткові і видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-мате­ріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, які вибули, списані на видаток.

Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продук­ції підсобних (навчальних) сільських господарств і виробничих (навчальних) майстерень, інших матеріалів проводиться за місцем зберігання і окремо за матеріально відповідальними особами, на збе­ріганні у яких ці цінності знаходяться.

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, виміру та іншого, виходячи з встановлених одиниць виміру. Матеріальні запаси записуються в інвентаризаційні описи за кожним найменуванням з указаниям но­менклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості. Виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності в опис не заносяться, а складається акт, в якому вказуються причини і ха­рактер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, що його допустили.

Малоцінні та швидкозношувані предмети заносяться в описи по найменуваннях згідно з номенклатурними номерами і в одиницях ви­міру, прийнятих у бухгалтерському обліку.

На МШП, що прийшли в непридатність і не списані, інвентариза­ційною комісією складається акт із указаниям часу експлуатації, при­чин непридатності, можливості використання цих предметів у госпо­дарських цілях.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія установи складає порівнювальні відомості.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
5. Аналіз запасів
6. Артеріальний пульс, основні параметри
7. Аудит матеріально-виробничих запасів
8. Аудит матеріально-виробничих запасів
9. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
10. Банківська система та її основні функції
11. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
12. Будова й основні елементи машини

Переглядів: 2369