Правила устаткування електроустановок (ПУЕ)

Правила устаткування електроустановок. Вci виробничі приміщення та робочі зони поділяють на пожежо i вибухонебезпечні.

Пoжeжoнeбeзпeчнi – це приміщення, в яких зберігаються чи використовуються вибухонебезпечні горючі речовини.

Вибухонебезпечні – це приміщення, в яких зберігаються чи використовуються вибухонебезпечні речовини.

Розрізняють такі класи пожежонебезпечних приміщень: П-1, П-2, П-2а, П-3.

П-1: горіння рідини з температурою спалаху парів вище 45⁰С (склади мінеральних масел, установки регенерації та інше).

П-2: внаслідок виробничих процесів виділяються горючі волокна та пил.

П-2а: виробничі та складські приміщення з твердими або волокнистими горючими речовинами, які не виділяють пил.

П-3: зовнішні площадки, на яких використовують або зберігають горючі рідини з температурою спалаху парів вище 45⁰С (мінеральні масла), а також тверді горючі речовини (вугілля, торф та інші).

Вибухонебезпечні приміщення поділяють на класи: В-1, В-la, В-1б, В-1г, В-2, В-2а.

В-1: в процесі роботи виділяються горючі гази або пари горючих рідин;

В-1а: утворення таких сумішей можливе при аваріях та пошкодженнях;

В-1б: вибухонебезпечні суміші також утворюються при аваріях, але мають високу НКГС i різкий запах;

В-1г: зовнішні приміщення, в яких є газгольдери, ємності, наливні естакади;

В-2: приміщення, де утворюється вибухонебезпечний пил за умов нормальної нетривалої роботи;

В-2а: такі небезпечні умови виникають при аваріях i пошкодженнях.

Класифікація приміщень за пожежо i вибухонебезпекою необхідна для інженерних рішень вибору електричного обладнання та засобів захисту.

За вибухонебезпечністю бypoвi установки можна віднести до класу В-1г.

12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики

Заряди статичної електрики можуть накопичуватись створюючи області високих потенціалів в десятки тисяч вольт. На вибухонебезпечних виробництвах значний електричний розряд може стати причиною вибуху та пожежі, які ведуть до значних руйнувань та можуть супроводжуватись людськими жертвами. Тому, починаючи з моменту будівництва об'єктів та під час їx експлуатації здійснюють заходи з обмеження, утворення та накопичення зарядів статичної електрики. До основних захисних заходів відносять:

а) заземлення обладнання, посудин, комунікацій, в яких виникають заряди статичної електрики (металічні конструкції машин та апаратів, резервуарів, транспортери, зливно-наливні пристрої, трубопроводи та інше);

б) збільшення поверхневої провідності за рахунок підвищення відносної вологості повітря та використання антистатичних домішок;

в) запобігання утворення вибухонебезпечних концентрацій;

г) зменшення швидкості руху нафтопродуктів до 2,5 м/с;

д) іонізація повітря або середовища.

Значну небезпеку для вибухо та пожежонебезпечних об'єктів нафтової та газової промисловості має блискавка, яка може проявлятись в формі прямого удару, а також електростатичної та електромагнітної індукції. При прямому ударі блискавки відбуваються значні руйнування з значною імовірністю загорання та вибуху. Це найбільш небезпечний вид прояву блискавки. Вторинні прояви блискавки – електростатична та електромагнітна індукція. Перша може бути причиною вибуху при вибухонебезпечній концентрації, оскільки на заземлених предметах знаходяться електростатичні заряди, що викликають іскріння між металічними елементами конструкції та обладнання. Електромагнітна індукція виключає виникнення значних потенціалів в контурах по відношенню до заземлень та створює небезпеку іскріння в місцях нещільного з'єднання трубопроводів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ	\|	Заходи боротьби з небезпекою електроураження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.