• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Фінансова звітність підприємств.

Класифікація звітності.

Класифікація звітності.

План

2. Методичні та організаційні засади функціонування облікової системи підприємства як інформаційного джерела підготовки звітності.

Звітність підприємства класифікується:

1. Фінансова звітність – передбачає узагальнення даних бухгалтерського обліку на звітну дату. Складається з Балансу (Ф. 1), Звіту про фінансові результати (Ф. 2), Звіту про рух грошових коштів (Ф. 3), Звіту про власний капітал (Ф. 4),

2. Податкова звітність – звітність підприємства по основних податках та зборах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку з урахуванням принципів та норм чинного Податкового кодексу.

3. Звітність по страхових внесках до органів обов’язкового соціального страхування.

4. Статистична звітність – звітність підприємства до органів державної статистики, показники визначаються як у грошових, так і натуральних одиницях вимірниках.

5. Спеціальна звітність подається з окремих питань за рішенням уряду по певних показниках діяльності підприємства (наприклад, перевищення планового фонду оплати праці для підприємств-монополістів та ін.).

Фінансова звітність подається:

- в органи ДПІ по місцю реєстрації підприємства як платника податків та зборів (для великих підприємств);

- в статистичні органи управління по місцю реєстрації;

- до вищестоящої організації (власнику на вимогу);

- в обслуговуючий банк при наявності непогашених кредитних ресурсів;

- для публічних та приватних акціонерних товариств – в територіальне відділення Державної комісії цінних паперів і фондового ринку підтверджену аудитором річну звітність до 1 травня, наступного після звітного року.

Квартальна звітність подається до 25 числа по закінченню звітного кварталу, річна – до 20 лютого після звітного року.

Стаття наводиться в фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінку статті можна достовірно визначити.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності регламентовано П(с)БО 1 [30]:

- інформація яка надається в фінансових звітах, повинна бути дохідливою;

- фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами;

- фінансова звітність повинна бути достовірною;

- фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема:

- автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників;

- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення щодо безперервної діяльності підприємства;

- періодичності – припускає розділ діяльності підприємства на певні періоди часу;

- історичної (фактичної) собівартості – визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію щодо фактичних та потенціальних наслідків операцій і подій, яка може вплинути на прийняття адміністративних рішень;

- послідовності: передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміну облікової політики необхідно обґрунтувати і розкрити в фінансовій звітності;

- обачності: методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат, завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою: операції повинні обліковуватись відповідно до їх сукупності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника: вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства в фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці.

2. Методичні та організаційні засади функціонування облікової системи підприємства як інформаційного джерела підготовки звітності.

Суб’єкти господарювання оперують різними видами обліку: аналітичним, синтетичним, оперативним, статистичним, бухгалтерським, податковим, первинним, табельним тощо.

Вітчизняні науковці залежно від функцій, змісту даних, методів і способів їх отримання інтегрують облік, на такі види:

- динамічний – система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якої є вимірювання ефективності господарської діяльності;

- актуальний – система, що використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства;

- соціальний – розширення меж бухгалтерського обліку за двома напрямками – збільшення складу показників бухгалтерської звітності та концентрація уваги на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією (екологічно орієнтований облік);

- креативний – облік, в основі якого будь-який науковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам; їх результатом облікової політики та використовується без прямого порушення законодавства [5];

- стратегічний (прогнозний) – фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з зобов’язаннями, контролем, готівкою та потенціалом [4].

Слушною є думка проф. М. Білухи [3], що джерело отримання інформації на підприємствах – єдина інтегрована система господарського обліку, яка включає бухгалтерський (базовий), внутрішньогосподарський (управлінський), статистичний, податковий облік господарських операцій.

Сьогодні практично неможливо ототожнювати управлінський та внутрішньогосподарський облік: сучасне поняття та функції управлінського обліку вийшли за межі внутрішньогосподарського обліку.

Серед основних відмінностей між сучасним трактуванням управлінського обліку та концептуальною основою бухгалтерського наступні:

- управлінський облік спрямовано як на поточний період, так і на перспективу, бухгалтерський, навпаки, реєструє факти і господарські операції, що відбулись;

- управлінський облік не керується принципами національних П(с)БО;

- в управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності (окремих виробничих ділянках, певних сферах ринку і території збуту, різних рівнях управління тощо), об’єктом бухгалтерського обліку є операції господарської діяльності в цілому;

Управлінський облік, на відміну від бухгалтерського, не є обов’язковим, здійснюється за рішенням керівництва та ін.

Ст. 8 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що підприємство самостійно "розробляє схему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій" [8].

Внутрішньогосподарський облік залишається невизначеним у системі управлінського обліку: як аналог управлінського, окремий елемент цілісної системи управлінського обліку чи самостійна підсистема бухгалтерського обліку.

На нашу думку, внутрішньогосподарський (в/г) облік – інформаційна база управлінського.

Можна стверджувати – внутрішньогосподарський облік за принципами і методиками реєстрації не виходить за межі чинних Положень бухгалтерського обліку, в іншому випадку це унеможливить консолідацію даних в процесі підготовки фінансової звітності підприємства.

З урахуванням функціональних призначень видів облікової інформації, комплексну облікову систему доцільно розглянути в розрізі підсистем (табл. 1).

Таблиця 1

Читайте також:

1. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
2. Аудит спільних підприємств.
3. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги
4. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
5. Види станів фінансової безпеки підприємств, які визначаються з фінансової стійкості підприємств.
6. Види та організаційно-правові форми підприємств.
7. Внутрішня фінансова структура об'єднань підприємств
8. Генеральні плани промислових підприємств. Планування та забудова виробничого майданчику.
9. Господарські товариства. Об’єднання підприємств.
10. Готує оперативну звітність, складає аналітичні довідки про утво­рення, обслуговування та погашення державного боргу за окре­мими кредиторами та джерелами утворення.
11. Державна регіональна фінансова політика: сутність
12. Державна реєстрація підприємств. Органи державної реєстрації.

Переглядів: 1617