Систематизація принципів державного управління

Принципи державного управління- це фундаментальні істини, позитивні закономірності, керівні ідеї\ основні положення, норми поведінки, що відображають закони розвитку відносин управління, сформульовані у вигляді певного наукового положення, закріпленого переважно у правовій формі, на основі якого будується і функціонує апарат державного управління.

І.Поняття принципу державного управління

Види принципів державного управління

Систематизація принципів державного управління

Термін «принцип»походить від латинського слова «ргіпсіріит», що означає основні, найзагальніші, вихідні положення, засоби, правила, що визначають природу і соціальну сутність явища, його спрямованість і найсуттєвіші властивості.

Одним із перших дослідників, хто спробував систематизувати принципи управління, був французький інженер і науковець Анрі Файоль (1841-1925). В основі запровадженої ним системи управління лежала адміністративна доктрина. Вона передбачала, що в будь-якій організації адміністративні функції є визначальними. Виходячи з цієї доктрини, у 1920-х роках Анрі Файоль визначив чотирнадцять принципів управління:

1) Поділ праці- дозволяє скорочувати число об'єктів, на які повинна бути

спрямована увага і дія. Це сприяє підвищенню кількості і якості виробництва при витраті тих же зусиль.

2) Повноваження і відповідальність- повноваження немислимі без відповідальності, тобто без санкції, кари.

3)Дисципліна - покора, ретельність, діяльність, манера тримати себе, зовнішні знаки поваги, що виявляються відповідно до встановленої між підприємством і його службовцями угоди.

4) Єдиноначальність - службовцю може давати два накази щодо якої-небудь дії тільки один начальник.

5) Єдність керівництва - один керівник і одна програма для сукупності операцій, що переслідують ту ж саму ціль.

6)Підпорядкування особистих інтересів загальному - в організації інтереси службовця або групи службовців не повинні ставитися вище інтересів підприємства; інтереси держави повинні бути вище інтересів громадянина або групи громадян.

7) Винагорода персоналу - повинна бути справедливою і по можливості задовольняти персонал і підприємство, наймача і службовця; заохочувати ретельність, компенсуючи корисне зусилля.

8) Централізація- повинна бути прийнята чи відкинута в залежності від тенденцій керівництва і від обставин; зводиться до знайдення міри централізації, найбільш сприятливої для підприємства.

9) Ієрархія- ряд керівних посад, починаючи з вищих і кінчаючи нижчими, той шлях, по якому, проходячи всі ступені, слідують документи, що йдуть від вищої влади або адресуються їй.

10) Порядок - певне місце для кожної особи і кожна особа на своєму місці.

11) Справедливість - щоб заохочувати персонал до виконання своїх обов'язків з повною відданістю, треба відноситися до нього доброзичливо; справедливість є результат поєднання доброзичливості з правосуддям.

12) Стабільність штату- плинність кадрів є одночасно причиною і наслідком поганого стану справ.

13) Ініціатива- свобода пропозиції та здійснення планів.

14) Корпоративний дух - сила організації в тому, щоб використовувати здатності усіх, винагороджувати заслуги кожного, не порушуючи гармонії відносин.

Сучасна система організації виконавчої влади і, відповідно, державне

управління ґрунтуються на порівняно нових принципах.

Принципи державного управління повинні:

ґрунтуватися на законах розвитку суспільства, його соціальних та економічних законах і законах державного управління;

- відповідати цілям управління, відображати основні якості, зв'язки і відносини управління;

враховувати часові та просторові аспекти процесів державного управління;

- мати правове оформлення, тобто бути закріпленими в нормативних документах, оскільки кожен принцип управління є цілеспрямованим - його застосовують для вирішення конкретних організаційно-політичних і соціально-економічних завдань.

За універсальністю принципи управління розподіляються на:

загальні - принципи системності, об'єктивності, саморегулювання, зворотного зв'язку, оптимальності, інформаційної достатності, демократизму, гласності, змагальності, стимулювання;

часткові- принципи, що застосовуються у різних підсистемах чи суспільних сферах (економічній, соціально-політичній, духовній), і принципи, що застосовуються при аналізі різних суспільних явищ, організацій, інститутів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 3. ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 1.Поняття принципу державного управління	\|	Види принципів державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.