• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Робочий час і його види. Скорочений і неповний робочий час.

Робочий час— це встановлений законодавством, колективним договором і трудовим договором час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію.

Кодекс законів про працю України встановлює нормальну трива-лість робочого часу — 40 годин на тиждень. Колективним або трудовим договором може бути встановлена менша норма, але у жодному випадку не більша норма тривалості робочого часу. Інакше кажучи, нормальна кількість робочого часу в робочому тижні є в той же час максимально допустимою.

Разом з нормальним робочим часом існують інші види робочого часу:

1) скорочений робочий час передбачений законодавством для ряду категорій працівників. Ці межі, встановлені законом, носять обов'язковий характер і не можуть бути змінені умовами колективного або трудового договору. Скорочення робочого часу не відображається на розмірі оплати праці — вона є такою ж, як і при нормальній тривалості робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

- для неповнолітніх (осіб, що не досягли 18-річного віку);

- для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;

- для інших категорій працівників, чия праця вимагає особливих фізичних або розумових зусиль (вчителі, лікарі і ін.).

Крім того, робота в нічний час (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) і робота напередодні святкових і неробочих днів скорочується на одну годину для всіх категорій працівників;

2) неповний робочий час.Даний вид робочого часу встановлюється трудовим договором. На відміну від скороченого робочого часу оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу. Неповний робочий час може бути за угодою з роботодавцем встановлено для будь-якого працівника, але у ряді випадків роботодавець зобов'язаний на прохання працівника встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень:

- для вагітної жінки;

- для жінки, що має дитину у віці до 14 років або дитину-інваліда;

- для особи, що здійснює догляд за хворим членом сім'ї;

3) наднормова робота.Наднормовою вважається робота понад встановлену тривалість робочого часу. Вона допускається у виняткових випадках (соціальна або стихійна біда, виробнича аварія, гостра виробнича необхідність). До наднормових робіт заборонено залучати вагітних жінок; жінок, що мають дітей до 3 років; неповнолітніх; осіб, що навчаються в середніх загальноосвітніх школах або професійно-технічних училищах, без відриву від виробництва. Тривалість наднор-мових робіт не повинна перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин в рік.

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
3. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
4. Бліц [від нім. Blitz – “блискавка”] – максимально скорочений за часом, блискавичний.
5. Валютний курс та його види.
6. Види робочого часу: нормальний, скорочений і неповний.
7. Виробнича структура та її види.
8. Держава як суб’єкт міжнародного приватного права. Імунітет держави: поняття, ознаки, види.
9. Державні боргові цінні папери та їх види.
10. Десенсибілізація.Види.
11. Ділове спілкування, його форми й види. Писемне ділове спілкування
12. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.

Переглядів: 1562