• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція № 6

Тема:« Склад та дія бронебійних, бетонобійних, та кумулятивних снарядів »

Питання:

1.Дія бронебійних снарядів .

2.Дія бетонобійних снарядів.

3.Дія кумулятивніх снарядів.

Навчально-матеріальне забезпечення:

демонстраційні схеми та слайди щодо артилерійських пострілів і стенди аудиторії № 1-145, навчальна література.

Навчальна література :

1. ГОСТ В 20132-84 Зброю артилерійську (терміни і визначення).

2. Мордашев Ю.Н. Підручник комендора палубної артилерії. Воєніздат, М., 1947.

3. Єрємєєв В.Г. і ін. Основи будови матеріальної частини артилерії. Арторудія, ВВ і пороху. ч III. Воєніздат, М., 1957.

4. Корольков Н.Н. «Підстави будови і конструкції гармат і боєприпасів наземної артилерії». Воєніздат, М., 1976.

5. Савєльєв К.К., Болох О.Я.Основи побудови і конструкції артилерійських установок .СВМІ, 2006-124 с.

6. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Будова боєприпасів .Академія ВМСУ, 2010-189с.

7. Савельєв К.К. , Ткаченко Г.О. Альбом рисунків для посібника Будова боєприпасів. Академія ВМСУ, 2010-124 с.

1. Бронебійні снаряди застосують для знищення танків, бронепоїздів та інших броньованих цілей. Бронебійні снаряди можуть бути каліберні і підкаліберні.

Каліберні бронебійні снаряди можуть бути каморні з розривним зарядом і підривачем, суцільні (повнотілі) без розривного заряду і підривача (рис. 6.1), а також без угвинтного дна і з угвинтним дном. По зовнішньому обрису бронебійні снаряди підрозділяються на гостроголові і тупоголові(з балістичним наконечником).

Рис. 6.1. Бронебійні снаряди:

а – каморний; б - суцільний: 1 - бал­істичний наконечник, 2 – корпус, 3 - розривної заряд, 4 - ведучий пасок, 5 - кільця і шайби, 6 - підривач, 7 - свинцева проклад­ка, 8 - дно, 9 - гайка трасувача, 10 – трасувач.

Підкаліберні бронебійні снаряди (рис. 6.2) призначаються для поразки танків і інших броньованих цілей. Мала довжина і котушкова форма снаряда забезпечують малу масу снаряда, а отже, і високі початкову швидкість і бронепробійність; однак котушкова форма збільшує опір повітря, тому стрілянина на дальності понад 1000м не рекомендується.

Вражаючий елемент підкаліберного снаряда - бронебійний сердечник, що володіє великою твердістю. Після прибивання броні сердечник дробиться на кілька частин, вражаючи осколками екіпаж і механізми; при влученні осколків у баки з пальним відбувається його запалення.

Рис.6.2

Вирішальним фактором, що визначає дію бронебійного снаряда, є кінетична енергія його в момент удару. Остання, як відомо, обумовлюється масою снаряда і його швидкістю в момент удару. Отже, бронебійний снаряд повинний бути безумовно далекобійної форми, досить великої маси в порівнянні з іншими типами снарядів і застосовуватися тільки з гармат з великими початковими швидкостями (700 – 1000 м/с).

Вражаюча дія снаряда залежить не тільки від зазначених факторів, але не в меншій мірі і від улаштування головної частини, конструкції підривника і типу вибухової речовини.

Головна частина бронебійного снаряда може бути без наконечника і з бронебійним наконечником. Посилення головної частини снаряда бронебійним наконечником передбачає розподіл реакції перешкоди в початковий момент удару на велику поверхню головної частини і руйнування наконечником цементованого шару броні. Зруйнувавши кірку цементованого шару броні, наконечник, звичайно, сам руйнується й осколки його, як правило, залишаються перед бронею. Таким чином, бронебійний наконечник є важливою деталлю снаряда, призначеного для дії по броні з високими механічними якостями. Для дій по в'язкій, що не відрізняється великою твердістю, броні, бронебійний наконечник у снаряді є марним пристроєм.

При дії снаряда по броні підривник повинний витримувати силу удару по броні і не давати передчасного чи спізнілого вибуху. Тому в бронебійних снарядах застосовується, як правило, донний підривник з перемінним уповільненням для використання його відповідно до умов стрілянини і характером броньованих цілей, що уражаються.

Вибухова речовина, що застосується для спорядження бронебійних снарядів, повинна витримувати силу удару при зустрічі снаряда з перешкодою. Установлено, що звичайний тротил не витримує напруг, що виникають при ударі снаряда об броню. Тому в бронебійних снарядах застосовується флегматизований тротил чи інші вибухові речовини, більш стійкі до механічних впливів, чим тротил. Порожнина для вибухових речовин у бронебійному снаряді доходить, як правило, тільки до центруючого стовщення.

В ідеальному випадку бронебійний снаряд повинний пробивати броню і розриватися за нею, наносячи поразку осколками, продуктами вибуху й ударною хвилею. При нейтральному спорядженні бронебійного снаряда збиток об'єкту наноситься механічною дією снаряда за бронею й осколками, що утворяться при руйнуванні броні.

Для оцінки числових параметрів бронепробійності приймемо наступні допущення:

─ снаряд не деформується;

─ енергія на зсув броні і на розрив її кріплень не витрачається;

─ втрата енергії внаслідок перетворення її в теплоту не відбувається.

Очевидно, що товщина броні, що пробивається, знаходиться в прямій залежності від швидкості снаряда в момент зіткнення його з метою. Зв'язок цих двох параметрів з урахуванням характеристик броні і снаряда визначається формулами Вуіча:

¨для гостроголових снарядів

¨

V_c = ,

(6.1)

S = - 0,75ρ_q +;

¨

¨для снарядів із притупленою головною частиною

V_c = ,

(6.2)

S = - 0,08ρ_q +;

де V_c – швидкість снаряда при зустрічі з бронею;

S – шлях снаряда в броні, обумовлений сумою довжини головної частини снаряда і товщиною броні;

D – калібр снаряда;

G – маса снаряда;

ρ_q, ρ_a – параметри броні:

ρ_q = ρ_q'(k_z/k_z'); ρ_a = ρ_а'(k_s/k_s'); k_s = 0,8k_z; k_s' = 0,8k_z';

ρ_a' = 5,4∙ 10⁷ кг/м²; ρ_q’ = 10⁸ кг/м²; k_z = 2∙ 10⁸ кг/м²; k_z’ = 3,8∙ 10⁷ кг/м².

Таким чином, за допомогою залежностей (6.1) чи (6.2) для бронебійних снарядів можна вирішувати наступні задачі:

a)При заданій швидкості зустрічі снаряда з перешкодою визначається максимальна товщина броні, що пробивається, з даними характеристиками;

b) При заданій товщині броні з відомими характеристиками визначається необхідна для її пробиття швидкість снаряда;

c)При заданих товщині броні і швидкості снаряда визначається факт пробиття чи не пробиття перешкоди.

2. Бетонобійні снаряди (рис. 6.3) призначені для руйнування бетонних і залізобетонних споруджень, міц­них кам'яних і цегельних зданий, пристосованих для захисту.

d)

Рис. 6.3. Бетонобійний снаряд і його дія по бетону.

1- балістичний наконечник, 2 - корпус, 3 - розривної заряд, 4 - ведучий пасок, 5 - донний підривач, 6 - прокладка, 7 - дно снаряда, 8 - свинцеве кільце

Бетонобійні снаряди застосуються в гарматах калібру 152 мм і вище. Ударна дія бетонобійних снарядів характеризується глибиною їх проникнення в перешкоду, завдяки фугасної дії снаря­дів пробивальність перешкоди збільшується до 40%.

Таким чином, розрахунок руйнувань при впливі бетонобійного снаряда на спорудження розділяється на розрахунок руйнувань, вироблених силою удару снаряда і на розрахунок руйнувань за рахунок впливу продуктів вибуху вибухової речовини.

Якщо снаряд не утратив всю кінетичну енергію на утворення вхідної вирви, то він поглиблюється в бетон, стискаючи і розсовуючи частки його й утворюючи, найчастіше, циліндричний прохід, який по діаметру приблизно дорівнює калібру снаряда (рис.6.4 б). Чим ближче до тильної сторони бетону проникає снаряд, тим більше імовірність утворення тріщин на ній. Якщо кінетична енергія снаряда достатня для пробивання всієї товщі бетону чи глибина проникання близька до цієї товщі, то відбувається утворення тильної вирви (рис.6.4 в).

Вид ударної дії, при якій снаряд поглиблюється в бетон і зупиняється на тій чи іншій глибині в товщі бетону, витративши всю кінетичну енергію, будемо називати прониканням, причому за міру проникання приймемо повний шлях снаряда до місця зупинки його головної частини. При надлишку кінетичної енергії снаряда буде мати місце явище пробивання.

Для визначення глибини проникання в бетон використовується формула:

L = , (6.3)

де L – глибина проникання, м (рис.6.5);

D – калібр снаряда, м;

λ – коефіцієнт, рівний 1 для недалекобійних снарядів і 1,3 – для далекобійних;

G – маса снаряда, кг;

V_c – швидкість снаряда, м/с;

α – кут підходу снаряда, відлічуваний від нормалі до поверхні перешкоди;

n – коефіцієнт, рівний 1,6 для недалекобійних снарядів і 2,35 – для далекобійних.

3. Кумулятивні снаряди призначені для поразки важкої броньованої техніки, поряд із бронебійними снарядами середнього і великого калібрів.

Конструктивно кумулятивний снаряд може мати вид, представлений на рис.6.5.

Кумулятивний заряд снаряда складається, у загальному вигляді, з розривного заряду 5 і металевого облицювання 4 кумулятивної виїмки. Як розривний заряд застосовуються штатні вибухові речовини (тротил, сумішеві вибухові речовини). Металеве облицювання виконується, як правило, з сталі чи міді. Підрив розривного заряду здійснюється за допомогою детонатора, розташованого з торця, протилежного кумулятивній виїмці.

Рис. 6.5. Кумулятивний снаряд і його дія по броні:

1 - підривач; 2 - балістичний наконечник; 3 - цент­ральна трубка; 4– кумулятивна виїмка; 5 - розрив­ної заряд; 6- корпус; 7 - ведучий пасок; 8 - капсуль-де­тонатор; 9-детонатор; 10 - угвинтне дно; 11 – броня.

Основною особливістю при вибуху кумулятивного снаряда є утворення кумулятивного струменя, здатного пробивати броню великої товщини.

Основною особливістю при вибуху кумулятивного снаряда є утворення кумулятивного струменя, здатного пробивати броню великої товщини.

У результаті обтис­нення облицювання тонкий внутрішній шар (5–10% всієї її маси) видавлюється у виді кумулятивного струменя, го­ловна частина якого має ви­соку (7–10 км/с) швидкість (рис.6.8). Інший метал облицювання формує пест, що рухається зі швидкістю 0,5–1 км/с.

Розглянемо бронепробивну дію кумулятивного заряду, схема якого представлена на рис.6.8. Якщо струмінь і броня мають різну щільність ρ_о і ρ₁ відповідно, то швидкість бронепробивання u визначається по формулі:

u = ,

L = l,

де l – довжина кумулятивного струменя, рівна довжині утво­рюючій конуса кумулятивної виїмки;

u_м – середня швидкість руху кумулятивного струменя, що може бути визначена за допомогою залежності:

u_м = ,

де = η₁η₂; η₁ = ; η₂ = ;

M – маса кумулятивної оболонки. Для конусоподібної форми кумулятивної виїмки M = (2/3)πR_кhδρ₀;

m_a – активна частина заряду вибухової речовини. Для заряду вибухової речовини циліндричної форми m_a = πr³ρ/3;

D – швидкість детонації заряду вибухової речовини;

α – кут напіврозчину конуса кумулятивної виїмки;

ρ – щільність заряду вибухової речовини.

В процесі руху кумулятивний струмінь має здатність подовжуватися за рахунок пластичності металу оболонки. Тому у формулі для бронепробивання L використовують величину l_еф = 3l (для сталі) і l_еф = 2l (для міді). З обліком цього, глибина бронепробивання визначається по формулі:

L = l_еф . (6.4)

Таким чином, приведені залежності дозволяють визначити факт пробиття чи не пробиття броні з заданими параметрами при впливі на неї кумулятивного снаряда.

Завдання на самостійну підготовку, вивчити:

питання , яки були розглянути.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 730