Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку

Такі ринки складаються з фондових бірж і пов'язаних з ними установ, таких як депозитні банки і клірингові палати, позабіржові та неофіційні ринки. Учасники таких ринків (банки, пенсійні фонди, брокери, дилери тощо) забезпечують надання фінансових послуг як окремим підприємцям, так і окремим підприємствам, зокрема акціонованим.

У цьому розділі термін «ринок капіталу» використовується для визначення ринків, на яких обертаються акції (капітал) акціонерних товариств, тоді як ринки інших цінних паперів, таких як облігації, опціони і ф'ючерси, не розглядаються. Це пояснюється тим, що на даному етапі формування ринку капіталу акції як "носії" ринкових відносин мають більше значення, ніж інші види цінних паперів. За рахунок випуску акцій компанія залучає капітал для модернізації та розширення виробництв і надає можливість новим акціонерам права власності, що дозволяє їм забезпечувати контроль з управління компанією - наприклад, шляхом обрання ради директорів. Іншими словами, акціонери відіграють провідну роль в корпоративному управлінні.

Капіталізація ринку визначається ринковою вартістю всіх акцій публічних компаній - іншими словами, числом акцій, випущених компанією, помноженим на поточну ринкову ціну. Акції акціонерного товариства відкритого типу можуть продаватися широкій публіці, в тому числі дрібним (мінори тарним) інвесторам. Акції приватної компанії або компанії з обмеженою кількістю власників можуть продаватися тільки одним великим інвестором іншому; такі акції рідко продаються на організованих ринках.

В результаті масової приватизації рівень капіталізації ринку відносно розмірів економіки деяких країн близькі до багатьох промислово розвинутих країн, або навіть випереджають їх (рис. 2.1). В країнах, де масова приватизація не проводилась, рівень капіталізації, як правило, низький внаслідок меншого числа приватизованих підприємств.

На офіційних або організованих ринках капіталу учасники регулярно зустрічаються або підтримують контакти за допомогою електронного зв'язку з метою купівлі і продажу акцій у відповідності з діючими на цих ринках правилами. До таких ринків відносяться ринки на базі фондових бірж (з операційним залом) і позабіржові ринки, в межах яких брокери спілкуються за допомогою телефонного зв'язку і/або комп'ютерних мереж.

Рис. 2.1. Відношення капіталізації ринку до ВВП деяких країн (1993 p.)%

Неорганізовані ринки капіталу включають всі ринки, де покупці налагоджують контакти з продавцями і укладають угоди з продажу акцій, Учасниками таких ринків можуть бути особи, що купують і продають акції на вулиці, через оголошення в газетах, або на дошках оголошень, Брокери, які зустрічають людей біля заводських воріт з пропозиціями купівлі акцій, що розповсюджуються серед людей в процесі масової приватизації, або інституційні інвестори, такі як фонди, що купують і продають великі партії акцій по телефону. Обсяг продажу акцій на таких ринках може бути більшим, ніж на організованих ринках, особливо на ранніх стадіях формування ринків капіталу.

Одним із слабких місць неорганізованих ринків капіталу є їх недостатня відкритість. За відсутності формального механізму звітності учасників цього ринку важко отримати достовірну інформацію про ціни, за якими продаються та купуються акції. Це може породжувати неефективність працюючого ринку, де одні і ті ж акції продаються за різними цінами в залежності від регіону, величини і досвіду брокерської контори, її доступу до внутрішньої інформації і таке інше.

Другий недолік цих ринків полягає у тому, що вони, зазвичай, не регулюються, тому виникає більше можливостей для обману інвесторів, особливо дрібних і недосвідчених. Але за відсутності ефективно діючих організованих ринків власникам акцій все ж доводиться звертатися до брокерських контор неорганізованих ринків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процеси управлінської трансформації	\|	Акціонерні товариства як механізм трансформації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.