Основи міжнародного права з питань сервісної діяльності на морському транспорті

Історично, у світі склалися дві системи права: загальне і цивільне.

Система загального права характерна для англомовних країн (Великобританії, США, Австралії), а також для країн Південної Америки. Ця система права заснована на тому, що за арбітражними та судовими рішеннями закріпляється правотворча функція. Тобто передбачається, що суспільні відносини дуже часто складаються з обставин, які можуть повторюватися, і, як правило, будь-який випадок уже розглядався раніше в суді, чи арбітражі, тому, при розгляді нової справи, варто враховувати результати попереднього розгляду. Принципова схема формування прецеденту ілюструється рис. 2.1.

Система цивільного права заснована на комплексі нормативно-правових актів, у яких, у вигляді статей чи положень описані або можливі стосунки, або випадки, які з них виключаються, з урахуванням ставлення до них існуючої суспільної системи. Основу цього, як правило складає Цивільний Кодекс, у якому є посилання на інші закони і нормативні акти.

Все це передбачує, що договір, чи угода у цивільному праві включає не тільки те, що викладено в відповідному документі, а також і все те, що повинно бути викладено, або виконано відповідно до чинного законодавства. Навпаки, у системі загального права, навіть посилання у договорі на якісь загальні правила чи норми можуть бути зроблені лише тоді, коли достовірно відомо, що інша сторона договору ознайомлена з цими нормами, відповідно їх трактує і усвідомлює всі наслідки їх застосування. В Сполучених Штатах мав місце прецедент, коли суд відмовив одній з експедиторських фірм у застосуванні положень про звільнення від відповідальності тільки на підставі того, що текст загальних правил експедирування, які включали положення про звільнення експедитора від відповідальності, був надрукований на оборотній стороні транспортного документа дуже маленьким шрифтом і, таким чином, це створювало труднощі для ознайомлення з ними іншій стороні по договору.

Ці обставини повинні бути врахованими при укладанні угод з партнерами з країн системи загального права.

Відомий випадок

рішення

Новий випадок

рішення

Рис. 3.1. Принципова схема формування прецеденту.

Оскільки сервісна діяльність на морському транспорті охоплює господарських суб’єктів різних країн, вона багато в чому регулюється на міжнародному рівні.

Основними актами міжнародного права з питань транспортно-експедиторської діяльності є:

1. Правила INCOTERMS

2. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), 1948 рік.

3. Генеральна Угода по торгівлі послугами (ГАТС)

і інші.

Кожна з країн у силу різних історичних обставин має свої торгові правила і звичаї. Тому при укладанні міжнародних торгових контрактів існує можливість непорозумінь через різне трактування сторонами тих самих, здавалося б, понять. А це може приводити не тільки до необхідності додаткових уточнень вже в процесі здійснення контракту, але і до тимчасових і фінансових витрат, а також спорам, які вирішуються нерідко тільки шляхом судового розгляду.

Щоб виключити, чи принаймні, зменшити наслідки таких непорозумінь Міжнародною торговельною палатою були розроблені міжнародні правила тлумачення торгових термінів — «INCOTERMS». Уперше вони були опубліковані в 1936 році.

«INCOTERMS» зображає собою збірник умов, на яких укладаються контракти купівлі-продажу (між сторонами —продавцем і покупцем), комерційні підприємства які знаходяться в різних державах. Кожна з умов визначає обов'язки продавця і покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту. Більш конкретно, кожне з них установлює:

- коли продавець вважається виконавшим свої зобов'язання по постачанню товару;

- хто робить очищення товару для експорту й імпорту, виконує митні формальності і несе зв'язані з цим витрати і ризики;

- хто організує й оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі, чи ушкодження товару;

- які документи необхідні в зв'язку з постачанням товару, хто, за чий рахунок і як їх передає;

- яке упакування необхідне для товару і хто його забезпечує;

- інші зобов'язання по здійсненню контракту (наприклад, проведення перевірки товару).

Розвиток міжнародної торгівлі, змінив не тільки появу нових видів товарів, але і нових способів їхнього упакування, транспортування, нових видів страхування вантажів, проведення фінансових розрахунків і т.д. привели до необхідності внесення доповнень і змін у правила «INCOTERMS». Нові редакції правил були прийняті в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 та 2000 роках.

Новітня редакція «INCOTERMS» прийнята Міжнародною торговельною палатою в 2000 році. Першою важливою причиною, по якій була почата ревізія правил, є усе більш широке використання засобів електронного обміну даними для передачі різних документів.

Інший фактор, що спричинив зміни в «INCOTERMS» — поява нових способів транспортування вантажів. У першу чергу це стосується контейнерних перевезень, багатомодульної системи транспортування, використання нових засобів укрупнення вантажних місць, тощо.

Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ - 1948 рік) містить принципи, взаємні правила ведення і регулювання торгівлі країн-учасниць.

Перша частина регулює умови режимів найбільшого сприяння і взаємних митних поступок.

Друга частина являє собою звід правил торгової політики, яких повинні дотримувати країни-учасниці.

Третя частина - процедурні питання.

Четверта частина містить декларації про необхідність збільшення експортних надходжень країн, що розвиваються, розвитку їхніх економік і підвищенні рівня життя населення.

Принципи і норми ГАТТ:

- не дискримінація в торгівлі, забезпечувана взаємним наданням, з одного боку, режиму найбільшого сприяння у відношенні експортних, імпортних і транзитних операцій, зв'язаних з ними мита і зборів, а з іншого боку - національного режиму, що зрівнює в правах товари імпортного і вітчизняного виробництва стосовно до внутрішніх податків і зборів, а також правил, що регулюють внутрішню торгівлю,

- режим найбільшого сприяння, що означає надання договірними сторонами один одному всіх тих прав, переваг і пільг, якими користається в них будь-яка третя держава,

- використання переважно тарифних засобів захисту національного ринку, усунення імпортних квот і інших нетарифних обмежень,

- прогресивне зниження митних тарифів шляхом проведення багатобічних переговорів,

- надання преференційного режиму в торгівлі з країнами, що розвиваються,

- врегулювання виникаючих торгових суперечок шляхом переговорів,

- взаємність унаданні торгово-політичних поступок.

В даний час до СОТ входить 153 країни.

У Генеральній угоді про торгівлю послугами, торгівля послугами визначається як пропозиція послуги за допомогою наступних чотирьох способів.

З території однієї сторони на територію іншої сторони (наприклад, послуги зв'язку, транспортні послуги). Це так назване трансграничне надання послуг. Тільки сама послуга (наприклад, інформація, передана по факсу, транспортування вантажів і пасажирів) переміщаються через кордон: тут немає ні комерційної присутності, ні переміщення фізичної особи - постачальника послуг на територію країни, де відбувається споживання послуги;

На території однієї сторони споживачу послуги іншої сторони (наприклад, туризм - послуги приїжджаючим у країну іноземним туристам). Це споживання послуг громадянами країни - одержувача послуги на території країни - постачальника послуги;

За допомогою комерційної присутності одиниць, що роблять послуги однієї сторони на території іншої сторони (наприклад, діяльність заснованих у країні банків за участю іноземного капіталу). Це постачання послуг через комерційну присутність юридичної особи, чи представництва дочірньої компанії країни, що поставляє, на території споживаючої країни;

Фізичними особами однієї сторони на території іншої сторони, наприклад, реалізація будівельних проектів, включаючи контроль, консультаційну діяльність, різного роду професійні послуги - медичні, юридичні і т.д.

Такий підхід до визначення того, що вважати зовнішньою торгівлею послугами, в даний час використовується не тільки в ГАТС, але й в інших міжнародних угодах (Північно-Американська Угода про Зону вільної торгівлі, Угода між ЄС і країнами Східної і Центральної Європи про асоційоване членство, Угода про партнерство і співробітництво між Росією і ЄС, між Україно і ЄС, інші). В даний час у міжнародній практиці в переговорах про зовнішню торгівлю послугами, режим доступу на ринок послуг постачальників послуг із країн, що беруть участь у таких переговорах, фіксується також за вищенаведеною схемою.

Крім сказаного, згадані принципи передбачають сумлінний контроль з боку кожної держави за дотриманням їх виконання і втілення заходів, що будуть протидіяти несумлінній конкуренції у судноплавстві в цілому і у лінійному судноплавстві, перш за все.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законодавчі акти і постанови українських органів державної влади, що регламентують сервісну діяльність	\|	Договір. Різновиди договору і його основні положення. Договір транспортної експедиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.