• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Терміни і визначення та межі їх застосування

Деякі правові особливості застосування Стандартних умов, що регулюють FIATA FBL.

Організація транспортування та платежі за доставку вантажу

Терміни і визначення та межі їх застосування

Вимоги до угод по експедируванню вантажів при застосуванні форм FIATA

Договір транспортної експедиції насамперед повинний відповідати "Положенню про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", затвердженому Наказом МЗСТоргу України № 75 від 5.10.1995 р. (дивиться п.8.1.- коментар до розділу I Загальних умов транспортної експедиції АМЕУ). На цій підставі 24 грудня 1999 р. Правління АМЭУ прийняло рішення поставити за обов'язок експедиторським фірмам, що видають документи FIАТА FCR, внести в договори транспортної експедиції положення щодо умов дії FIATA FCR, обов'язків експедитора і його замовника, в зв'язку з видачею FIATA FCR, а саме

- у статтю "Обов'язки Експедитора" - внести пункт наступного змісту:

"За вимогою Замовника Експедитор видає документ FIATA FCR і роз'яснює, що:

- видаючи FIATA FCR, Експедитор засвідчує прийняття вантажу у своє розпорядження разом з безвідкличними інструкціями для його відправлення вантажоодержувачу, зазначеному в документі, чи для утримання у своєму розпорядженні до одержання інструкцій вантажоодержувача. Безвідкличні інструкції можуть бути скасовані чи змінені, тільки якщо оригінал FIATA FCR повернутий Експедитору, і тільки якщо він ще може зробити таке скасування чи зміну,

- с передачею вантажоодержувачу документу FIATA FCR відправник на час дії цього документа передає експедитору право розпорядження вантажем, зазначеним у FIАТА FCR."

- у статтю "Обов'язки Замовника" -

внести пункт:

«Замовник визнає умови функціонування документа FIATA FCR, у ст.___ "Обов'язки експедитора», п. ___, і зобов'язується не перешкоджати Експедитору у виконанні останнім своїх зобов'язань, зв'язаних з видачею FCR»;

- у статтю «Відповідальність Сторін» – внести пункт:

«У випадку порушення Замовником вимог ст.ст. ___ даного Договору він зобов'язаний усунути допущене порушення і компенсувати Експедитору понесені в зв'язку з цим порушенням утрати".

Зазначені доповнення конкретизують права й обов'язки експедитора і замовника, і можуть, при необхідності, забезпечити цивільно-правовий захист інтересів експедитора.

10. СТАНДАРТНІ УМОВИ (1992), ЩО РЕГУЛЮЮТЬ Мультимодальний ТРАНСПОРТНИЙ КОНОСАМЕНТ FIATA (FBL)

План лекції

Терміни та визначення, що використовуються в розглядаємих Стандартних умовах, доповнюють і декілька відрізняються по тлумаченню від тих, що встановлені в Загальних умовах здійснення транспортно-експедиційної діяльності в Україні, але загалом не суперечать їм, а саме:

• "Експедитор" означає мультимодальний транспортний оператор, що видає цей FBL і обозначений на його лицьовій стороні і приймає на себе відповідальність за здійснення контракту на мультимодальне перевезення, як перевізник.

Таке тлумачення поняття експедитор не зовсім збігається з поняттям "транспортна експедиція", яке надане у ЗУ (див.п.7.1.). Оскільки у FBL Експедитор ототожнюється з мультимодальним транспортуванням, то це значно більш ширше поняття ніж суб'єкт що здійснює транспортну експедицію у тлумаченні ЗУ.

• "Торговець" означає і включає Відправника вантажу, Вантажоодержувача, Власника FIATA FBL, чи іншого сервісного коносаменту, що дає право отримання вантажу, а також Одержувача і Власника вантажу.

• "Відправник вантажу" означає особу, що укладає контракт на мультимодальне перевезення з Експедитором.

• "Вантажоодержувач" означає особу, уповноважену одержати вантаж від Експедитора.

• "Прийнятий у розпорядження" означає, що вантаж був переданий і прийнятий для перевезення Експедитором у місці прийому, зазначеному в цьому FBL.

• "Вантаж" означає будь-яку власність, включаючи живих тварин, а також контейнери, палети або подібні транспортні засоби чи упакування, що надана Експедитору, незалежно від того, чи буде така власність перевозитися на палубі чи під палубою.

Незважаючи на заголовок "Мультимодальний транспортний коносамент FIATA (FBL)", ці умови також застосовуються у випадку, якщо використовується тільки один вид транспорту.

Видаючи FBL, Експедитор зобов'язується виконувати і від свого імені контролювати виконання всього перевезення, від місця, у якому вантаж прийнятий у розпорядження (місця прийому, засвідченого в цьому FBL, до місця доставки, зазначеного в FBL) і приймає на себе відповідальність, як зазначено в Стандартних умовах.

Відповідно до умов FBL Експедитор несе відповідальність за дії і недогляди своїх службовців чи агентів, що діють в обсязі їхнього наймання, чи будь-якої іншої особи, послугами якої він користується при виконанні контракту, свідченням якого є оформлений відповідним чином FBL, так, якби такі дії і недогляди були його власними.

FIATA FBL видається в оборотній формі, якщо тільки на ньому немає помітки "необоротний". Він установлює право на вантаж, і його власник, шляхом endorced in blank FBL, надає повноваження: кому одержувати, чи передавати згаданий у FBL вантаж.

Інформація, що міститься в FBL, є свідченням і підтвердженням того, що Експедитор прийняв у розпорядження вантаж, як описує ця інформація, якщо тільки протилежна вказівка, наприклад, "shipper's weight, load and count", "shipper - packed container" (чи подібні вираження) не зроблена друкованим образом і не внесена в текст відповідного FBL. Однак, доказ протилежного буде неприпустимий, якщо FBL був переданий для розгляду вантажоодержувачу, який сумлінно на нього покладався і діяв відповідно до нього.

Стандартні умови передбачають, що кожен вантажовласник - Торговець повинний діяти відповідно до правил, що є обов'язковими по національному законодавству чи по міжнародній конвенції, у відношенні перевезень вантажів небезпечного характеру, і повинний у будь-якому випадку інформувати Експедитора письмово про точний характер небезпеки, перш ніж вантаж небезпечного характеру буде прийнятий у своє розпорядження Експедитором, і вказати йому, якщо це необхідно, які запобіжні заходи варто почати застосувати.

Якщо Торговець не надасть таку інформацію й Експедитор не буде знати про небезпечний характер вантажу і про необхідні запобіжні заходи, які варто почати, і якщо в будь-який час виявиться, що вантаж може складати погрозу для життя чи майна, то він може бути в будь-якому місці вивантажений, знищений чи знешкоджений, у залежності від того, як вимагають обставини, без будь-якої компенсації його вартості Торговцю. Навпаки, Торговець в цьому випадку повинний відшкодувати Експедитору вартість усіх збитків, ушкоджень, чи відповідальності за витрати, що виникли через те, що Експедитор прийняв вантаж у своє розпорядження, чи виконував його перевезення, чи здійснював будь-яке обслуговування цього вантажу.

Тягар доказу того, що Експедитор знав про точний характер небезпеки, що виникає під час перевезення згаданого вантажу, покладається на Торговця. Цим Стандартні умови декілька відрізняються від загальних умов відповідальності морського перевізника, коли тягар доказу покладається на останнього.

Якщо вантаж буде становити небезпеку для життя чи майна, то він може відповідним образом бути вивантажений, чи залишений у будь-якім місці, чи знищений, чи знешкоджений. Якщо така небезпека не була викликана провиною чи недбалістю Експедитора, він не буде нести відповідальності, і Торговець повинний відшкодувати йому збиток згідно до усіх втрат та ушкоджень та відповідати по витратам, що виникли через це.

Відправник вантажу гарантує Експедитору точність усіх зведень, що відносяться до загального характеру вантажу, його маркіруванню, нумерації, вазі, обсягу і кількості, якщо це стосовно небезпечного характеру вантажу, що надаються їм чи з його доручення для внесення в FBL у той час, коли вантаж був прийнятий у розпорядження Експедитором.

Відправник вантажу гарантує Експедитору відшкодування всіх збитків, ушкоджень і витрат, що виникли через будь-яку неточність таких зведень.

Відправник вантажу несе відповідальність, навіть якщо FBL був переданий йому. Право Експедитора на відшкодування таких збитків ніяким образом не обмежує його відповідальності по такому FBL перед іншими особами, крім Відправника вантажу.

Експедитор не несе відповідальність ні за які втрати, ушкодження чи витрати, викликані дефектним чи недостатнім упакуванням вантажу чи неадекватним навантаженням у контейнери чи упакуванням у інші транспортні засоби, якщо таке навантаження чи упакування здійснювалося Торговцем чи з його доручення іншою особою, крім Експедитора, чи через дефект чи непридатності контейнерів або інших транспортних засобів, наданих Торговцем; чи поставлених Експедитором, якщо дефект чи непридатність контейнера чи іншого транспортного засобу були би очевидні при розумній інспекції Торговцем. Торговець гарантує Експедитору відшкодування збитків від усіх утрат, ушкоджень, відповідальності і витрат, викликаних у такий спосіб.

Відповідальність Експедитора за вантаж по цих умовах охоплює період від часу, коли Експедитор прийняв вантаж у своє розпорядження, до часу його доставки.

Експедитор несе відповідальність за втрату чи ушкодження вантажу, а також за затримку доставки, якщо подія, яка викликала втрату, чи ушкодження, затримку доставки, відбулася, коли вантаж був у його розпорядженні, як це визначено пунктом 2.1.а, Стандартних умов і якщо Експедитор не доведе, що причиною такої втрати, ушкодження чи затримки так чи інакше не з'явилася провина, недбалість його самого, його службовців чи агентів яких-небудь інших осіб, зазначених у пункті 2.2. (Таким чином тягар доказу вже перенесено на Експедитора.) Однак Експедитор несе відповідальність за втрати, що з'явилися наслідком затримки доставки, тільки якщо Відправник вантажу оформив декларацію зацікавленості у своєчасній доставці, що була прийнята Експедитором і відповідно зазначена в FBL

Термін прибуття вантажу не гарантується Експедитором. Однак затримка доставки має місце, якщо вантаж не був доставлений до погодженого відповідним образом строку, чи, при відсутності такої угоди, вчасно, тобто настільки швидко, як це було б доцільно зажадати від сумлінного Експедитора, з урахуванням обставин даного випадку.

Якщо вантаж не був доставлений протягом 90 наступних днів після відповідним образом встановленої такої дати доставки, то позивач може, при відсутності доказу протилежного, вважати вантаж утраченим з всіма наслідками, що з цього витікають.

Експедитор може встановити, що по обставинах даного випадку втрату чи ушкодження можна пояснити однією чи декількома причинами або подіями, які зводяться до наступного:

- дія чи недогляд Торговця, чи іншого суб’єкта, крім Експедитора, що діє з доручення Торговця, від якого Експедитор прийняв вантаж у розпорядження;

- недостатність чи дефектний стан упакування, чи маркірування, і/чи нумерації;

- перевалка, навантаження, штивка чи вивантаженням вантажу Торговцем чи будь-яким іншим суб’єктом, що діє з доручення Торговця;

- внутрішні дефекти вантажу;

- страйк, локаут, зупинка чи заборона роботи.

В такому разі варто припустити, що втрата чи ушкодження були викликані саме такими обставинами, але завжди за умови, що позивач має право довести, що втрата чи ушкодження насправді не були цілком чи частково викликані однієї чи декількома з вищевказаних причин чи подій.

У той же час, незважаючи на зміст пунктів 6.2., 6.3. і 6.4., Експедитор не несе відповідальність за втрати, чи ушкодження, затримку доставки вантажів, перевезених морем чи по внутрішніх водних шляхах, коли такі втрати, ушкодження чи затримка у відправленні під час такого перевезення були викликані:

- діями, чи недбалістю, помилкою капітана, моряка, штурмана чи службовців перевізника при навігації чи управлінні судном;

- пожежею, якщо тільки вогонь не був викликаний по дійсній провині чи при співучасті перевізника, однак, навіть якщо такі втрати чи ушкодження виникли через непридатність судна до морського перевезення, то Експедитор завжди має право довести, що на початку рейса була проявлена належна ретельність для того, щоб зробити судно придатним до морського перевезення.

Незважаючи на викладені положення Стандартних умов, слід мати на увазі, що вони мають дію тільки в тому ступені, у якому не суперечать обов'язковим положенням міжнародних конвенцій чи національного законодавства і що мусить бути посилання на їх застосування у контракті і відповідно до якого оформляється FBL (Paramount Clauses).

Зокрема до всіх перевезень усіх вантажів на палубі чи під палубою по морю, та внутрішнім водним шляхам повинні застосовуватися положення так званих Гаазьких Правил, що датовані 25 серпня 1924р. в Брюсселі і містяться в Міжнародній конвенції по уніфікації визначених правил, які відносяться до коносаментів, чи Правил Гаага-Вісбі, що містяться в Брюссельському Протоколі від 23 лютого 1968р., - у тих країнах, де вони вже діють і якщо введені в дію в країні відправлення.

Положення Морського Акта США (COGSA) повинні бути застосованими до перевезення вантажів по морю, на палубі чи під палубою, якщо це обов'язково застосовано до даного FBL, чи буде застосовано для вантажів, крім тих, що перевозяться на палубі, відповідно до вказівки в FBL.

Оцінка компенсації за втрату чи ушкодження вантажу повинна здійснюватися з посиланням на вартість цього вантажу в місці і під час доставки вантажоодержувачу чи в місці і під час, коли вантаж повинний бути доставлений відповідно до FBL.

Вартість вантажу повинна визначатися відповідно до current commodity exchange price, а якщо такої ціни немає - відповідно до current marker price, або в кінцевому випадку - з посиланням на normal value goods того ж найменування і тієї ж якості.

Відповідно до положень підпунктів 8.4.-8.9. Стандартних умов, Експедитор ні в якому разі не повинний бути чи стати відповідальним ні за які втрати чи ушкодження вантажу в сумі, що перевищує еквівалент 666,67 SDR за одне упаковане місце, чи 2 SDR за кілограм ваги брутто втраченого, чи ушкодженого вантажу (у залежності від того, яка сума більше), якщо тільки характер і вартість вантажу не були задекларовані Відправником вантажу і прийняті Експедитором до того, як він прийняв вантаж у своє розпорядження. При оплаті ставки фрахту ad valorem і вказівки такої вартості в FBL, саме декларована вартість і буде межею відповідальності Експедитора.

Звичайно при визначені одного упакованого місця за нього вважається контейнер, пакет, чи подібний засіб укрупнення вантажних місць. Однак, коли такий засіб укрупнення завантажується більш ніж одним упакуванням чи вантажним місцем, то упакування чи інші відвантажувальні місця, відповідним чином відображені і пронумеровані в FBL як упаковані в такий предмет транспортування, вважаються окремими упакуваннями чи відвантажувальними місцями.

Незважаючи на вищевказані положення Стандартних умов, якщо мультимодальне перевезення, відповідно до контракту, не включає перевезення вантажів по морю чи по внутрішніх водних шляхах, то відповідальність Експедитора буде обмежена сумою, що не перевищує 8,33 SDR за кілограм ваги брутто втраченого чи ушкодженого вантажу.

Стандартні умови для визначення межі відповідальності Експедитора при здійсненні мультимодального перевезення, встановлюють перевагу положень міжнародних конвенцій чи обов’язкових національних законів над укладеними окремими контрактами, щодо кожної відповідної стадії здійснення такого мультимодального перевезення. При цьому слід мати на увазі, що прийняті АМЕУ Загальні умови здійснення транспортної експедиції не є обов’язковим національним законом. Тобто ці Загальні умови не матимуть переваги по відношенню до Стандартних умов.

Одночасно, якщо характер і вартість вантажу не були задекларовані Торговцем і не включені в FBL, і ставка фрахту ad valorem оплачена, то відповідальність Експедитора відповідно до COGSA, там де це застосовується, не буде перевищувати 500 USD за упакування, чи, у випадку, якщо вантаж поставлявся не упакованим - за звичайну фрахтову одиницю.

Якщо Експедитор несе відповідальність за втрату внаслідок затримки доставки, чи за втрату, що не є наслідком втрати чи ушкодження вантажу, відповідальність Експедитора буде обмежена сумою, що не перевищує еквівалента подвоєної суми фрахту відповідно до мультимодального контракту на мультимодальне перевезення по відповідному FBL.

Сукупне зобов'язання Експедитора не повинне перевищувати межі відповідальності за повну утрату вантажу.

Експедитор не має права на обмеження відповідальності, якщо доведено, що втрата, ушкодження чи затримка доставки з'явилися результатом особистої дії чи недогляду Експедитора, або зроблені з наміром викликати таку втрату, ушкодження чи затримку, хоч і ненавмисно, але зі знанням того, що можливим результатом таких дій чи недогляду може бути саме така втрата, ушкодження чи затримка.

Стандартні умови вказують на те, що їх положення застосовуються для всіх претензій проти Експедитора, що відносяться до виконання контракту, свідченням якого є FBL, незважаючи на те, заснована претензія на контракті або на цивільному правопорушенні.

Коли претензії, що відносяться до виконання контракту, заявляються проти будь-якого службовця, агента чи іншого суб’єкту (включаючи будь-якого незалежного підрядчика), послуги якого використовувалися для виконання контракту, сукупне зобов'язання Експедитора і таких службовців, агентів чи інших осіб не повинно перевищувати меж, зазначених вище, незалежно від того, засновані такі претензії на контракті чи на цивільному правопорушенні. При цьому укладений контракт, свідченням якого є даний FBL, встановлює, що Експедитор, до ступеня, визначеного положеннями такого контракту, діє не тільки від свого імені, але також і як агент чи повірник для таких суб’єктів і такі суб’єкти в цьому ж ступені є, чи вважаються, сторонами цього контракту.

Однак, якщо доведено, що втрата чи ушкодження вантажу відбулося через особисту дію чи недогляд такого суб’єкту (пункт 10.1 Стандартних умов), чи це зроблено з наміром викликати ушкодження навмисно, або і ненавмисно, але зі знанням того, що ушкодження буде ймовірним результатом відповідної дії чи недогляду, то така особа не буде мати права на обмеження відповідальності, передбаченої в пункті 8 Стандартних умов.

Проте, незалежно від всього вказаного вище, сукупність сум, що відшкодовуються з Експедитора і осіб, посилання на яких дано в пунктах2.2. і 10.1, Стандартних умов не повинно перевершувати межі, які передбачені в даних умовах.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
6. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
7. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
8. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Акти правозастосування, їх види
11. Акти правозастосування.
12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості

Переглядів: 562