• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція по темі 2. Поняття, історія становлення та специфічні

Умови та порядок заочного розгляду справи

План

Заочний розгляд справи

1. Поняття та визначення заочного розгляду справи.

2. Умови та порядок заочного розгляду справи.

3. Зміст заочного рішення.

4. Способи та порядок перегляду заочного рішення.

5. Повноваження суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

6. Підстави для перегляду, скасування, оскарження заочного рішення.

Ключові слова:заочне рішення, умови заочного судового розгляду, судові виклики, зміст заочного рішення, заява про перегляд заочного рішення, скасування та оскарження заочного рішення.

Мета лекції: визначити поняття заочного розгляду справи, навести умови та порядок такого розгляду, зазначити зміст заочного рішення, способи, підстави та порядок його перегляду, охарактеризувати повноваження суду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

1. Поняття і значення заочного розгляду справи

Заочне рішення – це різновид рішення суду, яке виноситься в результаті спрощеного судового розгляду за згодою позивача і у відсутність відповідача, належно повідомленого про час і місце судового розгляду, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, якщо він не з’явився до суду і якщо зазначені ним причини неявки визнані судом неповажними.

Процесуальний порядок заочного розгляду справ визначається Главою 8 Цивільного процесуального кодексу України "Заочний розгляд справи" розділу ІІІ «Позовне провадження». Вона встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідно до цивільно-процесуального законодавства заочний розгляд справи провадиться у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо зазначені ним причини неявки визнані судом неповажними. За таких умов суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Головною відмінною рисою заочного розгляду справи є правові наслідки, які настають внаслідок заочного провадження та ухвалення рішення.

Основним правовим наслідком заочного розгляду справи є ухвалення заочного рішення і встановлення способів його перегляду: як спрощеного - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, так і загального - апеляційного або касаційного.

До порядку розгляду справи в заочному провадженні цивільного процесу України недопустиме застосування терміну "спрощена процедура". Розгляд справи в порядку заочного провадження за спрощеною схемою є характерною рисою англійського й американського цивільного процесу, де не ведеться дослідження будь-яких доказів, а судовий розгляд зводиться лише до оголошення рішення проти сторони, що не з'явилася.

Умови заочного розгляду справи визначені Статтею 224 ЦПК України:

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Заочне рішення не може бути ухвалено у випадку зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог. У цьому випадку суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Закон передбачає при заочному розгляді справи такі головні вимоги:

• відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;

• від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

• повідомлені відповідачем причини неявки визнані неповажними;

• позивач згоден на заочний розгляд і вирішення справи;

• позивачем не змінені предмет, підстави позову та розмір позовних вимог.

Неявкою відповідача визнається фактична відсутність сторони в залі судового засідання при розгляді і вирішенні справи. Мовчазна присутність сторони в судовому засіданні неявкою не вважається, а розцінюється як ухилення від участі в наданні та дослідженні доказів.

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі визначаються статтею 169 ЦПК України:

Належним повідомленням відповідача визнається повідомлення, проведене у такому порядку (гл. 7 розділу І ЦПК України):

Згода позивача на заочний розгляд справи повинна бути виражена чітко і ясно. В разі відсутності згоди позивача на заочний розгляд справи суд зобов'язаний відкласти розгляд справи і роз'яснити позивачу його право на розгляд справи у загальному порядку. При цьому суд повинен вказати особливості того або іншого провадження, які наслідки спричиняє ухвалення звичайного і заочного рішення.

Дещо проблематичною є ситуація коли позивачів є декілька, і одні з них дають згоду на заочне рішення, а інші – ні. В юридичній літературі рекомендується, щоб суд доклав зусиль для того, щоб позивачі дійшли однакової думки.

Позивач, який не згоден на заочний розгляд справи, має право подавати клопотання про розгляд справи в звичайному порядку, а суд таке клопотання повинен задовольнити.

Заочний розгляд справи і ухвалення заочного рішення у разі участі у справі кількох відповідачів і неявці в судове засідання всіх відповідачів можливе. Тому при явці хоча б одного з відповідачів розгляд справи повинен проходити в загальному порядку.

Якщо у справу всупила третя особа з самостійними вимогами щодо предмету позову, то у випадку неявки і позивача і відповідача по первісному позову, для заочного рішення достатньо згоди такої особи. Це обгрунтовується тим, що відносно до цієї третьої особи і позивач і відповідач по первісному позову виступають як відповідачі. Вірним буде, якщо для заочного рішення суди отримають згоди як третьої особи з самостійними вимогами, так і первісного позивача.

У випадку явки на судове засідання первісного позивача та третьої особи і неявки відповідача за первісним позовом ухвалення заочного рішення виключається. Це тому, що явка хоча б одного відповідача не дає права на заочний судовий розгляд. А третя особа з самостійними вимогами виступає перед первісним позивачем по суті як відповідач.

Відповідно до ст. 225 ЦПК суд постановляє ухвалу про заочний розгляд справи. Закон не встановлює обов'язкову форму такої ухвали. Розгляд справи і ухвалення рішення провадяться за загальними правилами. Доцільним вважаємо постановлення ухвали про заочний розгляд справи без виходу суду до нарадчої кімнати і включення його до протоколу судового засідання.

Порядок заочного розгляду і вирішення справи в цілому підпорядковується загальним правилам судового розгляду, встановленим главою 4 „ Судовий розгляд" розділу III „Позовне провадження" ЦПК України з деякими особливостями, закріпленими главою 8 „Заочний розгляд справи" розділу III ЦПК України.

Заочний розгляд справи завершується ухваленням заочного рішення.

3. Зміст заочного рішення

Структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими ст. 213 та ст. 215 ЦПК України.

В ньому повинно бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.Як зазначено в статті 213 ЦПК України, заочне рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Воно складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Разом з тим особливості заочного розгляду справи знаходять відображення в змісті заочного рішення.

У найменуванні рішення повинне бути слово "заочне".

В описовій частині необхідно вказати, що справа розглядалася за відсутності відповідача за правилами гл. 8 розділу „Позовне провадження" ЦПК України із дотриманням зазначених вище умов.

Якщо ж відповідач не подав письмові пояснення на позовну заяву, в описовій частині наводяться тільки доводи позивача.

В цьому випадку потрібно відобразити в рішенні пасивність відповідача. 3 тієї ж причини в мотивувальній частині висновки суду будуть грунтуватися тільки на доказах, наданих позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

У резолютивній частині заочного рішення поряд із загальним порядком оскарження, передбаченим для обох сторін, суд має зазначити строк і порядок подання заяви про перегляд такого рішення. Це право надане тільки відповідачеві чи його представникові шляхом подання письмової заяви.

Зміст рішення має свою специфіку. В ньому відсутні пояснення відповідача, який не з’явився до суду. Але, якщо у матеріалах справи є письмові пояснення відповідача, то їх зміст слід вказати в заочному рішенні (стаття 226 ЦПК України).

Відповідно до ст. 227 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

У такі ж строки і такий же спосіб заочне рішення повинно бути направлене відповідачеві, який подав заяву про розгляд справи в його відсутність. Відлік даного строку здійснюється за загальними правилами визначення процесуальних строків.

Це є важливою гарантією своєчасної реалізації сторонами права на апеляційне або касаційне оскарження, а відповідачем, крім того, - і права на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду

Згідно зі ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення — це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду через його незаконність чи необґрунтованість, чого відповідач не міг довести внаслідок неявки у судове засідання через поважні причини.

Заява не може містити лише обгрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, вона має заперечувати ухвалене рішення у зв'язку з його неправосудністю. Відповідач повинен вказати у заяві на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б до ухвалення незаконного чи необгрунтованого рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі відповідно ст. 229 ЦПК. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено :

- найменування суду, який ухвалив заочне рішення ;

- ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

- обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення суду, і докази про це;

- посилання на докази , якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

- клопотання про перегляд заочного рішення;

- перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає, чи уповноваженим нею представником.

1. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

2. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

3. За поданням заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується.

4. До неналежного оформлення заяви про перегляд заочного рішення застосовуються вимоги ст. 121 ЦПК.

Заява, що відповідає вимогам закону, приймається суддею до розгляду.

Прийнявши заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно направляє її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, одночасно повідомляє про час і місце розгляду справи. Заява повинна бути розглянута протягом 15 днів з дня її надходження. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце слухання, не перешкоджає розгляду справи (ст.230 ЦПК України).

Відповідно до ст. 231 ЦПК заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У призначений час і місце головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення. Але закон чітко не регламентує права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі і з'явилися за викликом суду. Вони мають право давати пояснення і заявляти клопотання з приводу поданих відповідачем доказів.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд має повноваження постановити ухвалу: про задоволення заяви, скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку; залишення заяви без задоволення.

5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення

При отриманні заочного рішення відповідач може захистити свої права двома шляхами:

подати заяву до суду, який виніс заочне рішення про його перегляд;

подати апеляційну скаргу на заочне рішення суду.

Прикладом такої заяви є:

Дарницький районний суд м. Києва

00001, м. Київ, вул. Миру, 5

Коваленко Віри Андріївни

30832, м.Київ,

вул.Ревуцького, 15, кв. 123

тел.: 534-18-97

ЗАЯВА

про перегляд заочного рішення

12 липня 2009 року Дарницьким районним судом у складі головуючого Петрова І.О. було постановлено заочне рішення по цивільній справі № 2-45 за позовом Сеник М.Ю. до мене про повернення майна.

На призначений день судового засідання я захворіла, що підтверджується доданою до заяви довідкою лікаря і не змогла з’явитися у судове засідання або повідомити суд про причини неявки.

5 серпня 2009 року я отримала копію рішення суду.

Вважаю зазначене рішення незаконним, оскільки спірне майно 4 червня 2009 року я повернула, про що позивач написала розписку (додається).

На підставі викладеного й відповідно до ст.228, п.2 ч.3 ст.231, ч.1 ст.232 ЦПК України.

Прошу:

Скасувати заочне рішення у справі № 2-45 за позовом Сеник М.Ю. до мене про повернення майна і призначити справу до нового розгляду в загальному порядку.

Додатки:

1. Довідка і копія довідки лікаря.

2. Копія розписки.

3. Копія заяви з додатками.

8 серпня 2009 р. В.А.Коваленко

Скасування заочного рішення може відбутись за наявності двох умов:

Суд встановив, що причини неявки в судове засідання та неповідомлення про це суду мали місце з поважних причин (суб’єктивний фактор); подані стороною докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність тільки однієї умови з цих двох обставин є недостатнім для скасування заочного рішення. Вони повинні бути у сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку згідно з загальними правилами ЦПК.

Питання для самоконтролю

1. За яких умов може проводитися заочний розгляд справи?

2. Що спільного і відмінного є у звичайному та заочному розгляді справи?

3. Охарактеризуйте структуру та зміст заочного рішення.

4. Який порядок оскарження заочного рішення суду?

5. Який порядок набуття законної сили заочного рішення суду?

Використані і рекомендовані нормативно-правові акти та література:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради.- 1996.- N 30.- ст. 141.

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року 3.Цивільний процесуальний кодекс України зі змінами та доповненнями// Відомості Верховної Ради.- 2004.- N 40-41, 42.- ст.492.

4. Зейкан Я.П. Коментар Цивільного процесуального кодексу України.- К.: Юридична практика, 2006.- 560с.

5. Кілічава Т.М. Цивільне процесуальне право: Навчальний посібник.- К.:Центр учбової літератури, 2007.- 352с.

6. Фурса С., Фурса Є. Щербак С.Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. –К.:КНТ, 2009 - 816с.

7.Фурса С.Я. Цивільний процес України. Академічний курс. К.:2009-848с.

8. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл.- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.- 624с.

9. Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення// Право України.- 2005.- № 5.- С.

10. Суліма М. Цивільний процесуальний кодекс України: перегляд судових рішень// Закон & бізнес.- 2005.- 15 січня.- №3.- С.9.

11. Фединяк Л. Правове регулюваня попередніх забезпечувальних заходів у цивільному та господарському судочинстві: пропозиції з удосконалення законодавства України// Підприємництво, господарство і право.- 2007.- №2.- С.41-44.

Схвалено на засіданні кафедри права Протокол № __ від __ _____ 201_р.

Розробник лекції А. В. Солонар

Завідувач кафедри М. М. Бурбика

риси соціально-економічних, у тому числі трудових,

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
9. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
10. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
11. Бібліографія, поняття, види, методи
12. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.

Переглядів: 774