Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Образотворче мистецтво.

А) Стиль бароко в українському мистецтві козацько-гетьманської доби.

Викладач формування уявлень учнів про розвиток бароко в українському мистецтві козацько-гетьманської доби за допомогою конспективної розповіді, що супроводжується демонстрацією слайдів на мультимедійному проекторі.

Художня культура України за часів козацько-гетьманської доби відіграла важливу роль у становленні українського мистецтва. Саме в той час національна ідея набула особливої актуальності і знайшла відображення в різних видах мистецтва — архітектурі, живописі, скульптурі.

Українське бароко — не просто відлуння європейського мистецтва, запозичення та пристосування його художніх принципів до культури нашого народу. Це — створення унікального за своєю виразністю та національним колоритом художнього стилю, який затвердив самобутність української культури і визначив її подальший розвиток. Особливістю барокового мистецтва в Україні є поєднання європейського стилю з народними мистецькими традиціями.

Бароко в мистецтві західних та східних українських земель проявилося по-різному.

Прояви бароко в мистецтві західних та східних українських земель

Західні центри української культури (Галичина, Волинь, Поділля)

У центральній частині та на сході України

Розвивалися за зразком західноєвропейського мистецтва, яке було нерозривно пов'язане а католицькою релігією та світським життям польської шляхти. В архітектурі, мистецтві скульптури помітні ознаки пізнього європейського бароко у поєднанні з ренесансними традиціями.

Розпочалося відродження давніх міст. культурних осередків часів Київської Русі (Києва, Чернігова, Переяслава), та розбудова нових (Харків, Суми). У цих регіонах визначну роль відігравали православне духовенство та козацька старшина.

Самобутність художньої культури України епохи бароко найяскравіше відобразилася в архітектурі, скульптурі, живописі та декоративно-ужитковому мистецтві. Запозичивши естетичні принципи європейського стилю (виразність, динамічність форми, ошатність та багатство декорування), українські митці надали їм яскравого національного колориту.

Українське козацьке бароко є важливою ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з найвидатніших національних шкіл цього великого художнього стилю

Б) Архітектура та скульптура.

Для формування уявлень студентів про розвиток архітектури вчитель використовує образну розповідь, що супроводжується демонстрацією слайдів на мультимедійному проекторі. Студенти заповнюють тематичну таблицю «Українські архітектурні школи доби бароко».

В архітектурі України стиль бароко поширюється з другої половини XVII ст, І досягає свого розквіту у XVIII ст,. набувши яскраво виражених національних рис. Поряд із храмовою архітектурою зводяться цивільні будівлі: міські ратуші, колегіуми, житлові споруди й резиденції світської та духовної знаті

За стильовими особливостями українське зодчество того періоду можна поділити не дві архітектурні школи: західну Львівщина, Рівненщина, Тернопільщина, Івано-Фравківщина) і східну (Київщина, Чернігівщина, Полтавщина та Слобожанщина).

Українські архітектурні школи доби бароко
Школи	З А Х І Д Н А	С Х І Д Н А
Регіони	Львівщина, Рівненщина, Тернопільщина, Івано-Франківщина	Київщина, Чернігівщина, Полтавщина та Слобожанщина
Орієнтири	Застосування художніх прийомів західноєвропейського мистецтва.	Наслідувала й збагачувала традиції давньоруського кам’яного та народного дерев’яного архітектурного мистецтва.
Характерні елементи	Стіни, багато прикрашені різьбленими карнизами, пілястрами, вишуканою ліпниною та скульптурними фігурами. Головний вхід зазвичай прикрашався фронтоном і колонами по боках.	Сформувався особливий стиль «козацьке бароко» гранчасті об'єми будівель, ярусне розташування бань із перехватом, творче переосмислення ордерної системи, фарбування стін та дахів у білий, блакитний чи зелений кольори, золотіння куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру. На Київщині та Чернігівщині з'явилися хрещаті храми: вони будувалися не за хрестово-купольною композицією внутрішнього простору, а за зовнішнім планом, що мав вигляд хреста.
Приклади споруд	м.Львів: -Львівський єзуїтський костел Петра і Павла (арх. Дж. Бріано); - Домініканський костел (арх. Я. де Вітт, К. Фесинджер); - Собор святого Юра (арх. В. Меретин, К. Фесинджер). Почаївська лавра: - Успенський собор (арх. Г. Гофман)	м.Ніжин: - Миколаївський собор у Ніжині (арх. Г. Устинов). м.Харків: - Покровський собор. м Чернігів: - Єкатерининська церква. с.Сорочинці (Полтавщина): - Преображенська церква. Київ: - Маріїнський палац та Андріївська церква (арх. В. Растреллі; - Собор святої Софії; - Михайлівський Золотоверхий собор.

Для ознайомлення студентів з шедевром архітектурного мистецтва –Андріївською церквою викладач використовує стислу характеристику що супроводжується демонстрацією слайдів на мультимедійному проекторі.

Перлиною серед українських міст епохи бароко вважається Київ. До найвизначніших пам’яток цієї доби можна віднести Андріївську церкву, якучасто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Б. Растреллі. Височіє вона на одній із круч Старокиївської гори, із її тераси чудово видно Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви.

Архітектор:

Проект споруди у 1748 р. розробив Б. Растреллі.

Будівельні роботи велися упродовж:

1749 —1754 рр. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна.

Замовлення:

Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни.

Характеристика об'єкта:

- Висота церкви з хрестом — 46 м (зі стилобатом — 60 м);

-довжина — 30 м;

- ширина — 23 м.

Екстер'єр храму:

-Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру;

-до храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи;

- вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви;

- навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.

Інтер'єр:

- іконостас — триярусна монументальна споруда з м'якими криволінійними обрисами;

- скульптура — голівки херувимів, постаті ангелів, трифігурну групу «Розп'яття», що завершує іконостас;

- полотна «Вибір віри князем Володимиром» (невідомого автора) і «Проповідь апостола Андрія скіфам» (бл. 1847 р., укр. художника П. Т. Бориспольця); живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський й І. Чайковський.

Для ознайомлення студентів з шедеврами архітектурного мистецтва різних регіонів України викладач використовує образну розповідь, що супроводжується демонстрацією слайдів на мультимедійному проекторі.

Ще однією перлиною Києва є Маріїнський палац. Його було зведено у 1750—1755 рр. за зразком палацу, який проектував також Б. Растреллі для гетьмана К. Розумовського, а керування спорудженням палацу було доручено І. Мічуріну. Головний фасад Марийського палацу, звернений до Марийського парку, було закладено ще у 1874 р. Архітектура палацу вражає-своєю пишністю та колірним рішенням. Використані кольори у фарбуванні палацу є типовими для російського : бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді піднесеної святковості й урочистості. Сьогодні ця історична споруда презентує нашу країну в світі як державна резиденція. її називають Президентським палацом.

Собор Святого Юра — головний греко-католицький собор Львова. На його території тривалий час знаходилась резиденція митрополитів Української греко-католицької церкви. Перший храм стояв на горі, яку пізніше назвали Святоюрською. Православну дерев'яну церкву й оборонний монастир було збудовано ще за князівства Льва Даниловича (бл. 1280). Після знищення обох споруд польським королем Казимиром III (1340) на цьому місці у 1363—1437 рр. спорудили новий православний храм, кам'яну триапсидну церкву-базиліку у візантійському стилі. Святоюрський Собор — класичний взірець архітектури періоду бароко. Будівництво було розпочато у 1744 р. за проектом Богдана Меретина, а після нього роботами керував С. Фесингер (до 1764). На фасаді — скульптури роботи І. Пінзеля, а інтер'єр прикрашають твори інших скульпторів — С. Фесингера та М. Філевича, художників Л. Долинського і Ю. Радивилівського.

Почаївська Свято-Успенська Лавра — одна з найбільших святинь православ'я, історія якої починається з XIII ст., коли, за повір'ям, тут з'явилася Діва Марія і залишила на камені відбиток своєї стопи, звідки й до сьогодні б'є джерело, що вважається чудотворним. У 1597 р. шляхтянка Анна Гойська передала монастирю Чудотворну ікону Божої Матері. Крім Успенського Собору, архітектурний комплекс Почаївської Лаври складають келії (1771—1780) та забудови пізніших часів:Архієрейський дім (1825), дзвіниця заввишки 65 м (1861—1869), надбрамний корпус (1835), Троїцький Собор (1906—1912, арх. О. Щусєв). У печерній церкві знаходяться нетлінні мощі преподобних Іова Желізо та Амфілохія Почаївського.

Собор у Козельці на Чернігівщині (1748), споруджений на замовлення Н. Розумовської, є прикладом п'ятизрубного та п'ятибанного архітектурного вирішення. Авторство козелецького Собору приписують петербурзькому архітекторові Андрієві Квасову, але український характер пам'ятника свідчить про можливе авторство українського архітектора Івана Григоровича-Барського, який був творцем козелецької дзвіниці.

За зразком Ніжинського Собору (1668—1670) за планом архітектора Йоганна Баптіста було споруджено Троїцький Собор у Чернігові (1679—1695). Він стрункий за пропорціями, динамічний за грою мас. Три яруси хорів у ньому своїми балюстрадами висувалися як балкони у внутрішній простір.

Розповідь вчителя під час якої студенти самостійно складають тези.

Українська скульптура до середини XVIII розвивалася переважно в західних областях, де провідну роль відігравала львівська школа. Скульптурне мистецтво України зазнало великого впливу західноєвропейської барокової естетики. Проте твори українських скульпторів відрізняються яскравою самобутністю: вони позбавлені манірності й надмірної вигадливості в позах і рухах, натомість їм властиві щирий драматизмі яскрава емоційність. Відомими скульпторами були Я. Оброцький, О. Стефанський. Та найвидатнішим українським скульптором епохи бароко ввжається Й. Пінзель, якого по праву називають Галицьким Мікеланджело.

У Центральній та Східній Україні скульптура представлена переважно декоративними ліпними елементами, що щедро прикрашають храмові та цивільні будівлі. Окрім того, повсюдного поширення набуває в Україні геральдика, тож елементом пластичного декору архітектурних споруд стають рельєфні зображення гербів козацької старшини та гетьманів.

Особливого розквіту в епоху бароко досягло різьблення храмових іконостасів.

Українські барокові іконостаси відрізняються пишним декоруванням, різноманіттям в оформленні карнизів та обрамлень ікон, застосуванням ажурного різьблення, основу якого складають рослинні мотиви: квіти, соняхи, грона винограду. Вирізані з дерева іконостаси майстри золотили, що в поєднанні з яскравими творами іконопису створювало ефект урочистості й святковості. Чудові зразки барокового різьблення іконостасів можна побачити в Андріївській церкві Києва, церкві святої П’ятниці у Львові та інших храмах і монастирях України.

Запропонований варіант тез:

1. Західні області – осередок розвитку української скульптури до XVIII ст.

2. На відміну від західного бароко, твори українських митців наділені щирістю та драматизмом.
3. Найвідоміші скульптори тієї пори: Я. Оброцький, П. Белостоцький, Й. Пінзель.

4. Центральна та східна Україна – осередок розвитку декоративної скульптури як злиття західноєвропейського бароко та народного мистецтва.

5. Національний різновид скультури – різьблення іконостасів.

6. Золочені іконостаси у поєднанні із творами іконопису створюють урочисту атмосферу у найвеличніших соборах України: Андріївській церкві Києва, церкві святої П’ятниці у Львові та інших.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
XVII-XVIII ст.	\|	Музична культура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.