Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Лікування.

повинно бути комплексним та індивідуальним. Воно починається після лабораторного виявлення збудника, навіть якщо немає жодних клінічних ознак захворювання. Лікування обов'язкове для всіх партнерів, незалежно від результатів лабораторних досліджень. Схему лікування визначає тільки лікар. Самолікування приведе лише до швидшої хронізації захворювання, виникнення резистентності збудника до медикаментів, що ускладнить подальше лікування. Лікування може тривати до 2-3 місяців. При цьому варто утриматись від соленої, копченої їжі, спиртних напоїв. До кінця лікування забороняються статеві контакти. Протитрихомонадні препарати призначають внутрішньо. Часто їх комбінують із загальнозміцнювальною терапією, імунотерапією, фізіотерапією, місцевою терапією.

При правильно проведеному лікуванні можливе повне видужання, але зберігається можливість повторного інфікування від хворого партнера.

Після лікування обов'язкове проведення контролю виліковності.

Препаратами вибору являється імідазольна група: метронідазол, тінідазол, орнідазол, трихопол, нітазол, атрикан, тиберал, флагіл.

З інтравагінальних засобів використовують: гінальгін, клотрімазол, хлорхінальдін, тінідазол, метронідазол, натаміцин, полівідона йодид.

Вагітним лікування проводять переважно місцево, застосовуючи вагінальні свічки з клотримазолом протягом 14 днів.

Перед призначенням медикаментозного лікування вивчення анамнезу на предмет переносності лікарських засобів.

При виявленні у виділенні з урогенітального тракту фагоцитованих бактерій призначають одночасно антибіотики широкого спектру дії.

З метою поліпшення проникнення препарату в зону запалення пацієнтам призначається фізіотерапія (лазеротерапія, магнітотерапія, СМВ-терапія, фонофорез з гідрокортизоном).

У разі розвитку вторинного генітального кандидозу і дисбактеріозу в лікувальний комплекс включають протигрибкові препарати і еубіотики.

Одночасно лікування призначається статевим партнерам, у яких немає клінічних ознак інфекції.

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)- це захворювання вірусної природи, що характеризується порушенням функції імунної системи (в основному за рахунок зниження рівня Т-лімфоцитів) та різними клінічними ознаками неспецифічного характеру.

Етіологія і патогенез. Збудник захворювання - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) уперше був виявлений у 1981 р. у США. Це вірус із групи ретровірусів. Проникаючи в клітини, він впливає основним чином на Т-лімфоцити-хелпери (помічники клітинного імунітету), руйнуючи їх. Унаслідок цього уражений вірусом організм не здатний захищатися від банальної мікрофлори, а також видаляти із власного організму змінені (пухлинні) клітини, що призводить до розвитку інфекційних захворювань і пухлинного росту, який не регулюється.

Епідеміологія. За даними ВООЗ, у світі в 1990 р. нараховувалось більше 8 млн інфікованих ВІЛ, у 2000 р. їхня кількість збільшилася до 40 млн. Є тенденція до підвищення інфікування населення України.

Найбільший ризик інфікування існує для наркоманів, осіб, які ведуть безладне статеве життя (гомо- і гетеросексуалістів). Наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом і спричинюють виразки статевих органів, збільшує ризик ВІЛ-інфікування при одноразовому контакті в 10-20 разів.

Шляхи передачі.

У цілому вважають, що кров інфікованої людини містить вірус у найвищій концентрації, у той час як рівень його в інших біологічних рідинах організму людини (слині, сльозах, поті, спермі, грудному молоці) незначний. Тому попадання вірусу в організм можливе в разі надходження інфікованого матеріалу безпосередньо в кров (унаслідок гемотрансфузій, пересадження органів, застосування інфікованих ін'єкційних голок наркоманами) та під час статевих контактів. Найчастіше зараження відбувається в разі анальних сексуальних контактів, при яких завжди має місце ушкодження слизової оболонки прямої кишки.

Випадки інфікування людей унаслідок звичайних побутових контактів не описані. ВІЛ здатний проникати через плацентарний бар'єр і інфікувати плід.

 


Читайте також:

  1. Вимоги до результатів лікування.
  2. Ендоваскулярне лікування.
  3. ЛІКУВАННЯ.
  4. ЛІКУВАННЯ.
  5. Потрібно пам’ятати, що в загальній практиці 8% депресивних хворих не купують призначені ліки, а 25% передчасно припиняють лікування.
  6. Принцип лікування.
  7. Стаціонарне лікування.
  8. Тема: Йододефіцитні захворювання. Гіпотиреоз у дітей. Тиреоідити: підгострий і аутоімунний. Етіологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика, лікування.
  9. Тема: Ожиріння. Типи ожиріння. Гіпоталамічний синдром. Юнацько-пубертатний диспітуітаризм. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
  10. Фармацевтична опіка, її сутність і роль в реалізації концепції відповідального самолікування. Організація фармацевтичної опіки.
  11. Хірургічна тактика і вибір методу лікування.




Переглядів: 583

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Трихомоніаз | Тема: Вимірювання електричних та магнітних величин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.