Тема: Йододефіцитні захворювання. Гіпотиреоз у дітей. Тиреоідити: підгострий і аутоімунний. Етіологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика, лікування.

Лекція 4. Педіатрія

Актуальність: Проблема йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) далеко не нова, однак щойно за останні 10—15 років відбулось певне переосмислення їх суті, механізмів формування, критеріїв оцінки, медичного та соціального значення і, відповідно, ролі профілактичних заходів. За даними ВООЗ, у регіонах з нестачею йоду проживає близько 1 млрд. людей, з них понад 200 млн. (за деякими оцінками — набагато більше) страждають на зоб, 3-5 млн. — на кретинізм. Однак, випадки явного кретинізму цілком справедливо розцінюють як “верхівку айсберга”, зважаючи на те, що менш виражені розумові відхилення (не завжди діагностовані) трапляються значно частіше. Упродовж останніх років у зв'язку з послабленням уваги до профілактики ендемічного зоба спостерігається тенденція до його поширення. Поряд із цим відзначається зростання частоти спорадичного зоба, який нерідко перебігає з порушенням функціонального стану щитоподібної залози. Все це зумовлює певні труднощі діагностики збільшення щитоподібної залози, у тому числі диференціації ендемічного зоба з тиреоїдитами і раком щитоподібної залози. Саме тому необхідно не лише вчасно діагностувати зоб, але і вміти визначити його причину, здійснити профілактику цього захворювання.

Мета: Сформулювати деонтологічні принципи роботи з хворими на йододефіцитні захворювання. Розвивати розуміння впливу факторів навколишнього середовища на розвиток йододефіцитних станів.Сформувати почуття відповідальності за своєчасність та повноту обстежень хворого на ендемічний зоб та дифузний токсичний зоб, а також за інформованість пацієнта про можливі методи лікування захворювання.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Вступ.

2. Епідеміологія йододефіцитних захворювань щитоподібної залози.

3. Етіологія і патогенез, клініка, методи діагностики ендемічного та спорадичного зоба, показання до хірургічного лікування зоба.

4. Тактика і методи лікування ендемічного та спорадичного зоба.

5. Етіологія, патогенез, класифікація. клініка і методи діагностики гіпотиреозу.

6. Лікування йоддефіцитних захворювань і гіпотиреозу.

7. Підгострий і аутоімунний тиреоїдити. Етіологія, патогенез, клініка, диференціальна діагностика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ендокринологія. Підручник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.І. Комисаренко, О.М.Приступюк та ін. За редакцією професора П. М. Боднара. Видання друге, перероблене та доповнене. Підручник, Вінниця, Нова Книга, 2010. – 460 с.

2. Ендокринологія. Підручник. А.С. Єфімов, П.М. Боднар, О.В. Большова – Зубковська та ін. За ред.: А.С. Єфімова. – К.: Вища школа, 2004. – 494с.

3. Эндокринология. Учебник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И. Комиссаренко, А.М. Приступюк. Под ред.: проф. П.Н. Боднара. – Винница. Нова книга. 2007. – 344с.

4. Эндокринология. Учебник. И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко, В.Ф. Фадеев. – М.: Гэотар, 2007. – 432 с.

5. Навчальний посібник з дитячої ендокринології. О. П. Волосовець, С. П. Кривопустов, О. Ф. Черній. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 496с.

6. Ендокринологія : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закладів / за ред.. проф.. П. М. Боднара – Вінниця : Нова книга, 2012. – 360 с.

7. Наказ № 254 МОЗ України від 27.04.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча ендокринологія».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Педагогічний аналіз проблеми розумової відсталості.	\|	КРИТЕРІЇ ВАЖКОСТІ ЗОБНОЇ ЕНДЕМІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.