Тема 4. МОДЕЛІ ТА ЕТАПИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

Для опису процесу перетворень скористаємося двома зовсім різними порівняннями.

Перше уявіть собі організацію як великий корабель, що пересікає спокійне море. капітан і команда точно знають кінцеву точку маршруту, тому що багато разів правили.

Переміни в цьому випадку проявляються у вигляді різного неочікуваного шторму , що викликає короткочасне розгублення і тривогу у спокійні і передбачуваній у всіх відносинах подорожі.

Друге: порівняємо організацію з маленьким плотом який пливе на бурхливі річці з багатьма крутими порогами. На плоті перебуває з півдесятка людей які до цього ніколи не працювали, разом не знають ріки і погано уявляють собі кінцевий шлях,і в добавок до всього подорожують серед темної ночі.

Ці два порівняння зовсім різні підходи до концепції управління перемінами .

Перший підхід до 70-х років переважав серед менеджерів. Основна категорії стабільність роботи організації порівнюється з великим кораблем що пересікає спокійне море.

Процес чи модель перемін описав Курт Левін. Він запропонував впроваджувати переміни у три етапи:

Етап розморожування ситуації status quo. Головна мета цього етапу

- посилення руху чинників скерованих на вихід з існуючого стану рівноваги

- послаблення стримуючих чинників які перешкоджають виходу з існуючого стану Status quo.

Етап розморожування ситуації об’єднує закінчені процеси. Тут відбувається пом’якшення контролю над виробництвом, пояснюється необхідність змін.

Другий етап – реалізація самих змін. Проте слід пам’ятати, що просте впровадження змін ще не гарантує, що вони обов’язково укореняться.

Нове положення необхідно повторно заморозити, щоб воно було стійким. Якщо цим етапом знехтувати, то є ймовірність того, що перетворення будуть недовговічними і вони не приживуться і відновиться старий стан рівноваги. Отже, мета повторного заморожування полягає у стабілізації нового положення, при досягненні збалансованості рушійних і стримуючих чинників.

У цій моделі переміни трактуються як просте порушення стану рівноваги організації. Іншими словами існуюче положення порушено, а зміни необхідні, щоб встановити новий етап рівноваги. Дана точка зору повністю відповідала для відносно спокійної ситуації. Але сьогодні ця « теорія» застаріла і не підходить до опису бурхливої ріки.

Порівняння з бурхливою рікою узгоджується з уявленням про невизначеність і динамічність середовища. Робота менеджерів у цих умовах складається із суцільних перешкод. Порушення стану рівноваги вже не одиничні або часові. По суті, для багатьох менеджерів «пороги на бурхливій річці» не закінчений підхід. Він відображає тільки загальний рух процесу. Вони працюють в умовах постійний змін, які межують з хаосом. Вони починають грати у гру, в яку ніколи не грали раніше, причому правила примушують просто по ходу гри ( Peters, Робінс с. 520).

Необхідно було розробити поглиблений підхід до змін, який відрізняється більшою системністю і передбачає послідовність колективних кроків, що часто приводить до успішного впровадження змін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Господарські майданчики	\|	Модель поглибленого підходу до змін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.