Основні політичні події кінця 1990-х — початку 2000-х рр.

Запитання.

Які причини і наслідки політичної кризи зими—весни 2001 р.?

ü Вибори до Верховної Ради України 2002 р. та їх наслідки.

Важливою подією політичного життя країни 2000-2001 рр. стало перегрупування політичних сил у країні, особливо напередодні парламентських виборів 2002 р. Упродовж осені-зими 2001 р. відбувається формування передвиборчих блоків. Згідно з новим законом про вибори в Україні існує змішана система виборів, за якою 50% депутатів обирається за партійними списками, а 50% — в мажоритарних виборчих округах.

За підсумками голосування, в загальнодержавному багатомандатному окрузі з 30 виборчих блоків 4%-ий бар'єр подолали: блок "Наша Україна" на чолі з В. Ющенком — 23,55%, Комуністична партія України (КПУ) — 20,01%, блок "За єдину Україну!" (В. Литвин) — 11,79%, блок Ю. Тимошенко —7,25%, Соціалістична партія України (СПУ) — 6,87%, Соціал-демократична партія України (об'єднана) (СДПУ(о)) — 6,27%.

На початку роботи Верховної Ради України нового скликання партії і блоки, що перемогли на виборах, утворили свої фракції. До фракції "Єдина Україна" увійшло 177 депутатів (вказана кількість депутатів відповідає моменту їх утворення; надалі відбувалися зміни), до фракції "Наша Україна" — 118 депутатів, до фракції КПУ — 64, до СДПУ(о) - 31, до БЮТ - 23, до СПУ - 22, 12 депутатів побажали залишитись позафракційними. На початку роботи Верховної Ради України розгорілась боротьба за формування більшості та керівні посади в парламенті. 28 травня 2002 р. було обрано керівництво Верховної Ради: головою було обрано В. Литвина ("Єдина Україна"), першим заступником — І. Васильєва ("Єдина Україна"), заступником — О. Зінченка (СДПУ(о)). Головами ключових комітетів Верховної Ради України стали представники "Нашої України". Фракція "Єдина Україна" виявилась нежиттєздатною і вже в червні 2002 р. розпалась на шість фракцій: фракція "Партії регіонів" — 52 депутати, фракція партії "Трудова Україна" — 31, фракція "Партії промисловців і підприємців" — 20, фракція "Народовладдя" — 17, фракція "Аграрії України" ("Аграрна партія України") — 17, фракція "Демократична ініціатива" — 15. Незважаючи на могутнє представництво опозиційних сил у парламенті, пропрезидентські сили зуміли сформувати більшість, яка в свою чергу утворила перший в новітній історії України коаліційний уряд, який очолив В. Янукович (грудень 2002 р.)

Дата	Подія
Березень 1998 р.	Вибори до Верховної Ради • Уперше відбувались за змішаною (мажоритарно- пропорційною) системою: половину депутатів обирали за одномандатними округами, іншу половину — за списками кандидатів від політичних партій або блоків на основі пропорційного представництва. • Необхідний 4 % бар’єр подолали 8 партій: КПУ — 24,65 %, Народний Рух України — 9,4 %, виборчий блок СПУ та СелПУ — 8,6 %, Партія зелених — 5,4 %, НДП — 5 %, Всеукраїнське об’єднання «Громада» — 4,7 %, ПСПУ — 4 %, СДПУ — 4 %. • Перевагу в парламенті дістали ліві партії. • Жодна з політичних сил не отримала достатньої кількості голосів для створення парламентської більшості. Кожному із політичних таборів бракувало внутрішньої єдності
Жовтень 1999 р.	Президентські вибори 1999 р. • Зареєстровано 13 кандидатів на посаду Президента. • Відбулося два тури виборів: у першому перемогли Л. Кучма та П. Симоненко, у другому — остаточну перемогу здобув Л. Кучма (56,25 %)
16 квітня 2000 р.	Всеукраїнський референдум Винесено питання: • недовіра Верховній Раді; • скасування депутатської недоторканості; • скорочення кількості депутатів до 3000 осіб; • формування двопалатного парламенту; • прийняття Конституції на Всеукраїнському референдумі; • право Президента на розпуск Верховної Ради, якщо протягом місяця в ній не сформувалася парламентська більшість. Більшість громадян України підтримали нововведення, але вони так і не були втілені в життя
28 листопада 2000 р.	Початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г. Гонгадзе, який писав критичні статті на адресу Президента та його оточення. Загострення політичної ситуації
31 березня 2002 р.	Чергові вибори до Верховної Ради: блок «Наша Україна» на чолі з В. Ющенком (23,57 %), КПУ (19,98 %), блок «За єдину Україну!» (11,77 %), БЮТ па чолі з Ю. Тимошенко (7,26 %), СПУ (6,87 %), СДПУ(о) (6,27 %), за мажоритарними округами перемогли переважно проурядові депутати. Вибори засвідчили поразку лівих партій. Створена пропрезидентська парламентська більшість довго не протрималася за відсутності спільних ідеологічних засад. Опозиція також ще не була готова створити власну більшість
6 березня 2003 р.	Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України», у результаті якого відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів
2004 р.	Політична реформа • Обрання депутатів за партійними списками. • Р озподіл парламенту на 2 палати. • Формування коаліційного уряду парламентською більшістю, яка відповідає за його роботу. • Надання Президентові права розпускати парламент у разі нестворення у визначені строки більшості, неспроможності більшості сформувати уряд, неухвалення державного бюджету на наступний рік • Перетворення України з президентсько- парламентської республіки на парламентсько-президентську (парламент призначає прем’єр-міністра і затверджує склад уряду. Президент призначає міністрів оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, з питань надзвичайних ситуацій та інших — тобто чітко розмежовуються сфери відповідальності). • Розмежування в часі виборів до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, Президента, але впродовж одного року та на один термін — 5 років. • Визнання результатів всеукраїнського референдуму (прямої волі народу) без затвердження будь-яким органом влади
2004 р.	Вибори Президента України • 26 кандидатів на посаду Президента, жорстка боротьба між ними. Вибори тривали впродовж трьох турів. І тур — 31 жовтня 2004 р. • Переможці В. Ющенко (39,26 %) і В. Янукович (39,11 %) ІІ тур — 21 листопада 2004 р. • Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем В. Януковича. Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді України й вивела на площу Незалежності в Києві своїх прибічників (ці події отримали назву «помаранчева революція»). • Зважаючи на напружену ситуацію в країні та наявні матеріали про порушення під час голосування, Верховний Суд виніс рішення про переголосування II туру президентських виборів. • 8 грудня Верховна Рада прийняла пакет документів (містив зміни до Закону «Про вибори Президента України», політичну реформу, яка повинна була набрати чинності з вересня 2005 р. або січня 2006 р., інші домовленості); переобрання ЦВК, яку очолив Я. Давидович. ІІІ тур — 26 грудня 2004 р. • Результати: В. Ющенко (51,99 %), В. Янукович (44,21 %). • Президентом України проголошено В. Ющенка, інавгурація якого відбулася 23 січня 2005 р.
2006 р.	Вибори до Верховної Ради • Відбувалися за партійними списками. • Взяло участь 45 політичних партій та блоків. • Результати виборів: Партія регіонів (32,14 %), БЮТ (22,29 %), блок «Наша Україна» (13,95 %), СПУ (5,69 %), КПУ (3,66 %)
30 вересня 2007 р.	Позачергові вибори до Верховної Ради • Відбулися за пропорційною системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар’єр для партій і блоків становив 3 % від числа виборців, що взяли участь у голосуванні. • Р езультати: Партія регіонів — 34,35 %, блок Юлії Тимошенко — 30,71 %, блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 14,15 %, КПУ — 5,39 %, «Блок Литвина» — 3,96 %
2010 р.	Вибори Президента України І тур — 17 січня 2010 р. • Всього 18 кандидатів. • Результати: В. Янукович — 37,32 %, Ю. Тимошенко —25,05 % ІІ тур — 7 лютого 2010 р. • Результати: В. Янукович — 48,95 %, Ю. Тимошенко — 45,47 %. • Президентом України обрано В. Януковича
30 вересня 2010 р.	Рішення Конституційного суду про відміну Політичної реформи 2004 р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Найбільші політичні парти України на початку 1990-х років	\|	Екологічні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.244 сек.