Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками

Види горизонталей. Умовні знаки деталей рельєфу.

Рельєф земної поверхні та його зображення на сучасних картах. Горизонталі. Переріз рельєфу

Основним способом зображення рельєфу на топографічних картах є спосіб ізоліній. Ізолінії — це криві, що з'єднують на карті точки з однаковими кількісними значеннями. Для зображення форм рельєфу потрібна не одна, а сукупність таких ліній, кожна з яких відповідає встановленим позначкам висоти рельєфу. На топографічних картах ізолінії мають назву горизонталей. Але не всі форми рельєфу можна зобразити за допомогою горизонталей, тому застосовують додаткові умовні знаки, а також цифрові позначення окремих точок рельєфу (спосіб абсолютних відміток).

Зображення рельєфу:

а — горизонталями; б— додатковими умовними знаками; в —за допомогою позначок висоти

Горизонталі, які проведені через проміжки, що дорівнюють встановленій для даного масштабу карти висоті перерізу (або відповідають основному перерізу рельєфу), називають основними 2, Вони викреслюються на карті тонкими суцільними лініями, для зручності обліку кожна п’ята горизонталь стовщується – 1. Для відображення окремих вершин, котловин і сідловин, які не можуть бути виражені на карті основними горизонталями, застосовуються половинні 1 (через половину висоти основного перерізу) і допоміжні 2 (приблизно через чверть основного перерізу) горизонталі. Вони викреслюються на картах уривчастими лініями, а довжина ланцюжків у допоміжних горизонталей приблизно вдвічі менше, ніж у половинних.

Деталі рельєфу показують на карті умовними знаками,

Поряд з умовним знаком обриву, осипу, виїмки, кургану, ями дається підпис висоти (глибини) в метрах, а рівчаків і вимоїн – підпис у вигляді дробу: в чисельнику якого зазначається їх ширина (по верху), а в знаменнику – глибина в метрах.

Особливими умовними знаками показують печери і гроти. Їх цифрова характеристика підписується у вигляді дробу, в чисельнику якого зазначається середній діаметр входу, в знаменнику – довжина печери або гроту в метрах. Спеціальними умовними знаками показують також скелі, піщані, каменисті й інші осипи, оповзні. Зображення на карті різних за характером рельєфу ділянок місцевості показано на малюнку.

Гора зображується замкненими горизонталями, а показники напрямку схилів розміщені зі зовнішнього боку горизонталей. Котловина зображується такими ж замкненими горизонталями, але показники напрямку схилу обернені всередину.

Хребет і лощина зображуються горизонталями, що мають витягнуту форму: у
хребта – у бік пониження, а у бік – в сторону підвищення. Сідловина зображується горизонталями, які з двох боків позначають вершини, що розходяться у протилежних напрямках.

Сутність способу зображення рельєфу горизонталями, як вже зазначалося вище, полягає в тому, що всі нерівності місцевості відображаються кривими замкненими лініями, що з’єднують точки цих нерівностей, які мають однакову висоту над рівнем моря. Ці лінії проводять через визначені проміжки по висоті, наприклад, через 5, 10 або 20 м. Таку умовну лінію можна уявити собі на місцевості як шлях руху пішохода, який йде без спуску і підйому по горі або лощині на визначеній висоті над рівнем моря.

Для того щоб усвідомити сутність зображення рельєфу горизонталями, уявимо собі модель гори, яка перерізана горизонтальними площинами, розміщеними одна над одною на рівних відстанях по висоті. Обводячи олівцем на папері основу гори і всі сліди перерізу її горизонтальними площинами, отримаємо ряд кривих замкнутих ліній, що з’єднують точки з однаковою висотою над основою гори. Ці лінії називаються горизонталями. На топографічних картах горизонталі друкуються коричневою фарбою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зазначений порядок досить детально визначає здійснення державної реєстрації прав на твори науки, літератури і мистецтва.	\|	Стан охорони праці у світі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.