Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Специфічні форми кредитування ЗЕД

 

Зазвичай фінансування зовнішньоторговельних операцій прямо або опосередковано здійснюється комерційними банка­ми, а експортер (або імпортер) виступає ініціатором і є особою, яка відповідає за своєчасне погашення кредиту і пов'язаних із цим витрат. Найпоширенішими формами банківського креди­тування ЗЕД є факторинг та форфейтинг.

Факторинг — купівля банком прав на вимогу боргу (рахунки, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, прості векселі ) ; це комісійно-посередницька діяльність, по­в'язана з поступленням банкові клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені то­вари, виконані роботи, послуги і, відповідно, права одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгова­ності клієнта (одержанням коштів за платіжними документа­ми).

Мета факторингу — усунення ризику, що є невід'ємною частиною будь-якої кредитної операції.

Факторинг – це купівля банком прав на вимогу боргу.

Е І

           
   
   
 
 
 

 


 

 

Б

2. Експортер постачає товар імпортеру (імпортер не розраховується за товар);

3. Банк перевіряє платоспроможність імпортера ;

4. Укладає факторингову угоду;

5. Банк купляє боргові документи;

6. Банк перераховує експортеру 80 – 90 % заборгованості;

7. Банк звертається до імпортера по кошти;

8. Імпортер перераховує кошти на рахунок банку;

9. Банк перераховує експортеру 10 – 20 % вартості.

Прибуток банку:

1. Премія;

2. Комісійні з експортера;

3. Премія і комісійні.

 

Банк стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати, хоча кредитоспроможність борж­ників попередньо перевіряється. Відповідно до договору банк зобов'язується сплатити суму переданих йому платіжних ви­мог незалежно від того, чи сплатили свої борги контрагенти- постачальники. В цьому і полягає відмінність між факторин­гом та банківською гарантією. При банківському гарантуванні банк зобов'язується у разі несплати клієнтом у термін належ­них сум здійснити платіж за свій рахунок. Метою ж факторин­гового обслуговування є негайне інкасування коштів (або одер­жання їх на визначену у факторинговому договорі дату) неза­лежно від платоспроможності платника. Вартість факторингу вища на 5—20 % за звичайну банківську позику чи банківську гарантію, оскільки включає не тільки оплату кредиту, але і ціну інших послуг. Джерелами формування коштів для факто­рингу є власні кошти банку (прибуток, фонди), залучені і по­зичкові кошти.

 

форфейтинг — одна з форм короткострокового й середньострокового кредитування зовнішньоторговельних угод у формі придбання банком платіж­них зобов'язань, поданих у формі переказних векселів, без права зворотної вимоги до продавця. На відміну від факторингу форфейтинг виключає регрес до експортера. Основними учасниками такої угоди є продавець (експортер, який приймає векселі в оплату вартості поставлених товарів і звільняється від усіх ризиків, пов'язаних з отриманням платежу за векселями), а також по­купець (імпортер), форфейтер (покупець векселя чи той, хто здійснює плату за векселем при кредитуванні у формі форфейтинга) і гарант.

Форфейтинг – це купівля банком-форфейтером переказного векселя, виставленого експортером та акцептованого імпортером.

При факторингу передаються торгово-розпорядчі документи, а при форфейтингу – вексель.

 
 


Е І

       
   
 
 

 


 

 

Бф

1. Експортер передає імпортеру товар;

2. Банк перевіряє платоспроможність імпортера ;

3. Експортер оформляє вексель і передає його банку-форфейтеру , попередньо акцептувавши з імпортером;

4. Банк-форфейтер сплачує експортеру всю суму коштів;

5. Імпорт у зазначений час розраховується з банком-форфейтером.

 

 

При форфейтуванні продавець вимоги, наприклад, переказ­ного векселя, захищає себе від будь-якого регресу (регрес — зворотна вимога відшкодування сплаченої суми)

Переваги форфейтингу :

— звільнення експортера від боргів, які мають бути спла­чені іноземним покупцем;

— поліпшення стану ліквідності експортера, оскільки він негайно отримує готівку;

— зростання шансів експортера отримати банківську пози­ку, оскільки форфейтинг не впливає на інший кредит, що на­дається банком;

— зменшення можливості втрат, пов'язаних з частковим державним або приватним страхуванням, і можливих усклад­нень з ліквідністю, неминучих у період пред'явлення застра­хованих раніше вимог;

— відсутність ризиків, пов'язаних із коливанням процент­них ставок;

— відсутність ризиків, пов'язаних з курсовими коливання­ми валют і зміною фінансового становища боржника;

— відсутність ризиків і витрат, пов'язаних з діяльністю кредитних органів і стягненням грошей за векселями та інши ми платіжними документами.

Основним недоліком форфейтингу є його вартість — це до­сить дорогий вид банківських послуг, що пояснюється ризико­ваністю цієї операції для форфейтера. Але, використовуючи форфейтування, підприємство-експортер керується стратегіч­ними міркуваннями, згідно з якими форфейтування може ви­явитись дуже вигідним для нього.

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  3. Автоматизовані форми та системи обліку.
  4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  5. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  6. Акредитив та його форми
  7. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  8. Банківське кредитування підприємств
  9. Банківське кредитування підприємства.
  10. Банківське кредитування.
  11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  12. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.




Переглядів: 449

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види кредитів | Міжнародні лізингові операції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.