Стилістичне використання дієслів

Займенники часто вживаються в ОДС завдяки тому, що загально та нейтрально називають особу, взаємини між особами та ін. Займенникам властива висока узагальненість значення. Вживання займенників впливає на тональність ділових паперів. У текстах документів не вживаються неозначені займенники (дехто, дещо, хтось, щось та ін.), тому що діловим паперам не притаманна невизначеність вислову.

Стилістичне використання займенників

Потрібно уникати нагромадження займенників, оскільки воно робить текст службових документів стилістично недосконалим.

1. Займенник Вивживається в офіційно-діловому мовленні для підкреслення поваги, пошани, ввічливості.

2. В документах, що пишуться від імені установи, підприємства, організації, займенник мипропускається, ділові листи починаються дієсловами теперішнього часу ІІ особи: просимо, повідомляємо.

3. Крім особистих паперів деяких видів документів (автобіографіях, дорученнях), в документах займенник я не вживається.

4. У діловому стилі авторське мизастосовується в тих випадках, коли є потреба визначити автора (ми дійшли таки висновків).

5. Синонімічні займенники усякий, будь-який, кожний вживаються в різних стилях. Так, усякий вживається з відтінком узагальнення в розмовному стилі, будь-який має значення такого, якому не віддається перевага у виборі, вживається в публіцистичному на науковому стилях.

Кожний – означає виділення будь-якого предмета з кола однорідних. Це слово загальностильове, характерне для офіційно-ділового стилю.

6.У діловому стилі функціонує займенник їх, який має відтінок офіційності. Займенник їхній має відтінок розмовності, тому недоцільно вживати його в ділових паперах.

У текстах документів слід використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми; активізувати, дезінформувати, домінувати, дрейфуючи, регламентувати, символізувати, формулюючи тощо.

1. Найпоширенішими дієслівними формами в текстах документів є форми теперішнього часу дійсного способу., які вживаються у першій або третій особі множини (рівень інфляції становить).

2. Для ОДС нехарактерне вживання форм одного часу замість іншого.

3. У писемному діловому мовленні переважає інфінітив, який, вживаний у наказах та розпорядженнях, надає висловлюванню категоричного характеру. Менш категоричні безособові форми. Вони констатують факт і застосовуються в різних інструкціях, статутах.

4. Форма інфінітива на -тистилістично нейтральна, тому саме вона часто вживається в офіційно-діловому стилі: здійснити, зобов'язати.Неозначена форма дієслова вживається в таких ділових паперах, як акт, наказ, розпорядження, службовий лист, інструкція, доручення та ін. Нормативною є форма на -ти, а не – ть.

5. У діловому стилі вживається тільки повна форма дієслів 3-ї особи однини.Використання коротких форм є просторіччям, позбавляє текст офіційності.

6. У ділових паперах слід уникати умовного способу.

7. Форми дієслів наказового способу слід уживати, враховуючи конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовленнєвого етикету.

8. Варто надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то.

9. Не можна вживати в текстах документів розмовні форми і дієслівні форми теперішнього часу.

10. Слід надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі.

11. Можна широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але слід уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стилістичне використання прикметників	\|	Стилістичне використання числівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.