• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стилістичне використання числівників

Дієприслівники до­конаного виду – за допомогою суфікса -вши- (-шн-): написавши, прочитавши.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомо­гою суфіксів -учи- (-ючи-)і -ачи-(-ячи): пишучи, читаючи.

Дієприслівник.

Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений.Дієслова з основами на -ну-і на -о- можуть утворюва­ти паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий, висинений, повернути - повернутий, повернений.

Активні дієприкметники минулого часу доконаного видутворяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти)–дозрілий, змарні(ти)–змарнілий, мерз (ти) - мерзлий, опа(сти) - палий, спочи (ти) -- спочилий.

Дієприкметник

Особливі форми дієслова

У діловій українській мові назви посад – субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками – іменниками:

• завідуючий (чим) – завідувач(чого);

• командуючий (чим) – командувач(чого);

• виконуючий обов’язки – виконувачобов’язків.

Активні дієприкметники теперішнього часув сучасній ук­раїнській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини те­перішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допо­могою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів II дієвідміни): ведучий(телепрограми

Дієприслівники та дієприслівникові звороти активно використовуються в офіційно-діловому стилі, особливо в кліше, надаючи чіткості і стислості висловлюванню. Використання дієприслівникових зворотів в ділових паперах надає висловлюванню офіційного характеру. Пригадаймо, що дієприслівниковий зворот – це дієприслівник разом із залежними словами ( Написавши протокол, ми завершили роботу).

1. В ОДС вживаються стилістично нейтральні книжні числівники.

2. Для ділових паперів властиве використання власне кількісних (один, два, сорок сім, сто дванадцять, п’ятсот) та дробових (дві п’ятих, три десятих) числівників.

3. Неозначено-кількісні та збірні в ОДС не вживаються (чимало, декілька, багато; двоє, десятеро ).

4. Цифрова інформація в ділових документах здебільшого записується цифрами.

5. Відмінювання числівників. За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників (кількісні, що поділяються на власне кількісні, дробові, збірні; порядкові ).

Особливості сполучуваності числівників з іменниками

Характер сполучуваності числівників з іменниками залежить від семантичного розряду самих числівників та поєднуваних з ними імен­ників.

1. Числівник один (одна, одно / одне)узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку чи тільки числі та відмінку для форми одні, напр.: один день, одна година, одне (одно) слово, одні двері.

2. Власне кількісні числівники два, три, чотирипоєднуються з іменниками в формі називного відмінка множини, що мають наголос родового відмінка однини, напр.: два томи, три роки, чотири місяці.

Форму родового відмінка однини мають іменники, структура осно­ви яких у називному відмінку однини та множини різна, пор.: дівчина - дівчата, ім'я - імена, громадянин - громадяни, болгарин - болгари. Отже, правильно сказати дві дівчини, два імені, три громадянина, чо­тири болгарина.

Забезпечуючи граматичну правильність кількісно-іменникових сло­восполучень, варто одночасно подбати про їх смислову точність. На­приклад, вислів Зустрілися два Президенти можна зрозуміти по-різ­ному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних кра­їн. Тому краще було б сказати: „ Зустрілися Президенти двох країн ".

3. Числівники від п 'яти до двадцяти, а також назви десятків, со­тень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканад­цять, кількадесят, кількасотпоєднуються з іменниками у формі ро­дового відмінка множини, напр.: п 'ять годин, сто днів, кілька хвилин..

4. Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини, напр.: одна друга площі, три четверті гектара.

Такий же характер сполучуваності зберігають змішані дробові чи­слівники, напр.: одна ціла одна друга площі, дві цілі три четверті гек­тара, п 'ять цілих сім десятих тонни. Особливістю форми залежного від числівника іменника є її незмінність у непрямих відмінках, напр.: Н. одна друга площі Р. однієї (одної) другої площі Д. одній другій площі 3. одну другу площі О. однією (одною) другою площі М. (на) одній другій площі

Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих оди­ниць, напр.: два з половиною вагони, п'ять з половиною вагонів, чо­тири з чвертю години, шість з чвертю годин.

5. Невідмінювані дробові числівникипівтора, півтори вимагають
форми родового відмінка однини, напр.: півтора року, півтора відра,
півтори гривні. У синтаксичних позиціях непрямих відмінків, крім
родового і знахідного, іменники виступають у формі множини відпо-
відного відмінка, напр.:

Н. півтора гектара півтори тонни

Р.півтора гектара півтори тонни

Д. півтора гектарам півтори тоннам

3. як Н. як Н.

О. півтора гектарами півтори тоннами

М. (на) півтора гектарах (на) півтори тоннах

У поєднанні з незмінним числівником півтораста (сто п'ятдесят) іменник має форму родового відмінка множини і змінює її відповідно у непрямих відмінках, напр.: Н. півтораста гривень Р.півтораста гривень Д. півтораста гривням 3. півтораста гривень О. півтораста гривнями М. (на) півтораста гривнях

6. Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з імен­никами на рівні не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду (IV відміна) у формі родового відмінка множини, за винятком числів­ників обидва, обидві, для поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини, напр.: двоє львів'ян, четверо дверей, семеро козенят але обидва студенти, обидві студентки.

У непрямих відмінках числівник та іменник узгоджуються у відмін­ку, напр.:

Н. двоє львів'ян обидві студентки

Р.двох львів'ян обох студенток

Д. двом львів'янам обом студенткам

3. якР.

О. двома львів'янами М. обома студентками

М. (на) двох львів'янах (на) обох студентках

7. Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, не­мало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять. Перші мають форму родового відмінка множини, напр.: багато книжок, мало сту­дентів, а другі - родового відмінка однини, напр.: мало досвіду, бага­то критики.

8. У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово, напр.: сто двадцять одна гривня, чотириста дві грив­ні, п 'ятсот сімдесят вісім гривень.

При поєднанні складених числівників, які закінчуються на два, три, чотири і не можуть мати у своєму складі збірних числівників, з множинними іменниками, іменниками четвертої відміни чи назвами нерахованих предметів використовують лічильні слова {пара, оди­ниця, примірник, штука, голова тощо), напр.: двадцять дві пари оку­лярів, двадцять п 'ять одиниць техніки.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні зумовлені специфікою наукового та офіційно-ділового стилю, а саме:

1.Обмежено використовують збірні числівники, напр.: обидві (жінки), троє (друзів), четверо (нас).

Не використовують збірні числівники для поєднання з іменниками на позначення офіційних осіб, а тільки власне кількісні, напр.: п'ять (директорів, ректорів, професорів, банкірів) замість п 'ятеро (дирек­торів, ректорів, професорів, банкірів).

Відсутні також збірні числівники типу двійко, четвірко, напр.: двійко (дітей), четвірко (коней), які мають виразно розмовний характер.

2. Для позначення часу, звичайно, використовують порядкові чис-
лівники.

Для відповіді на запитання котра година? послуговуються сполу­ченнями, до складу яких входять прийменники на, за та еліпсований іменник година або хвилина. Слід пам'ятати, що для називання часу до 30 хвилин вживають прийменник на, а після 30 хвилин - приймен­ник за, напр.: п 'ятнадцять на шосту (годину), nie на восьму (годину), за п 'ятнадцять (хвилин) сьома (година).

Запам'ятайте! Допускають також вживання конструкцій чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять (хвилин залишилося) до сьомої.

Визначаючи точно час і відповідаючи на питання о котрій годині?, вживають прийменник о (об), напр.: засідання відбудеться о п 'ятнад-цятій годині; збори закінчилися об одинадцятій годині.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
3. Аналіз використання капіталу.
4. Аналіз використання матеріальних ресурсів
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз використання обладнання.
7. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
8. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
9. Аналіз використання фонду робочого часу.
10. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
11. Аналіз ефективності використання оборотних активів
12. Аналіз ефективності використання основних засобів.

Переглядів: 3619