Внесення витрати винесення

Вплив льодового покриву на виникнення передкризових явищ у поверхневих водах

В зимових умовах у Лісостеповій зоні пониження середньомісячної температури повітря до - 7.0 - 15.0° С веде до утворення міцного льодового покриву, промерзання грунту, порушення ґрунтового стоку, а при припиненні живлення свіжою водою - до падіння вмісту розчиненого кисню до 1.0-1.5 мг/л, в умовах евтрофікації- до 1.0 мг/л.

В Поліській зоні стійке пониження температури веде до інтенсивного падіння вмісту розчиненого кисню, переходу межі допустимого мінімуму - 4.0 мг/л при товщині льоду 8 см. Подальше наростання товщини льодового покриву до 60.0-80.0 см, яке наступає при температурі -26.0-28.0°С, призводить до гострого дефіциту розчиненого кисню [87, 159, 286, 287].

На таке падіння особливо відчутно реагує риба у присутності біоцидів - агрохімікатів, іонів важких металів. Потрібно пам'ятати, що навіть в нормальних природних умовах різке падіння температури повітря на 10°С веде до температурного шоку у риб.

Орієнтовний баланс газового режиму водного об'єкту можна провести по рівнянню матеріального балансу. Для літніх умов:

СумаQ = сума +сума (5.12)

внесення=Qq_p₊Дt+F=Qq_p₊Д_at₀^-^Kt+(m₁f₁+m₂f₂+m₃f3) [5.13]

де: Дt - дефіцит кисню за період спостережень t; К₂- коефіцієнт аерації для непротічних і слабопротічних водойм рівний 0.05; для річок з швидкістю до 0.5 м/с - 0.2; для річок з швидкістю більше 0.5 м/с - 0.3 - 0.4.

Величину аерації у грамах на 1 м² поверхні водного дзеркала на добу можна прийняти по табл 5.3.

Таблиця 5.3.

Аерація водної поверхні г/м² на добу

Характер водного об'єкту	При насиченні киснем, %

Малі річки		0.3	0.6	0.9	1.2	1.5
Великі озера		1.0	1.9	2.9	3.8	4.8
Річка з повільною течією		1.3	2.9	4.0	5.4	6.7
Великі річки		1.9	3.8	5.8	7.6	9.6
Річки з швидкою течією		3.1	6.2	9.3	12.4	15.5
Порожисті річки		9.6	19.2	28.6	38.9	48.0

Приблизний розрахунок величини аерації можна провести за формулою:

A=(Q₀С₀-Q₁C1)/F₀_,г*добу/м²(5.14)

деQ₀, Q₁, - витрати води в початковому та кінцевому створі; С₀, С₁, -величини БСК в початковому та кінцевому створі; F₀ - поверхня дзеркала водойми; F - фотосинтез - сумарна продукція розчиненого в воді кисню, що складається з фотосинтезу зануреної вищої рослинності m₁f_1, фітопланктону – m₂f₂, фітобентосу m₃f_3.

Враховуючи, що у рибоводних ставках занурені макрофіти практично відсутні, роль фітобентосу внаслідок мулоутворення незначна, провідного значення набувають процеси фотосинтезу фітопланктону.

За Вінбергом Г.Г. за рахунок нього у світловий день (квітня-вересня) при глибині водойми 1.0 м відновлюється: в високопродуктивних озерах - 7.5 мг 0₂/л, в чистих евтрофних водоймах - 10.0 мг 0₂/л, мезотрофних та вторинно оліготрофних - 1.0 мг 0₂/л, малотрофних озерах - 0.5- 1.0 мг 0₂/л.

О_{винесення}=MRt+K₁L_tQ₀+0.3Q0+Q0₁(5.15)

де MRt- маса кисню, що витрачається на диханя риб, М - маса риби; R коефіцієнт дихання, або інтенсивність дихання, для коропа

0,27 мг/кг живої ваги за годину , окуня - 0.12 мг/кг живої ваги;

t-розрахунковий період. У зимовий період на дихання витрачається у водоймах біля половини розчиненого кисню; К₁,L_t_,Q₀ - окислення

органічної речовини, де L_t - величина БСК_t через момент часу t;L- початкове БСК; К₁ - коефіцієнт споживання кисню, аналогічно формулі ( 5.15 ) для стічних вод - 0.1; надто брудних - 0.2-0.3; донних мулів-0.01-0.05; гумінових речовин у зимових умовах - 0.001.

Величина К₁ може бути розрахована за формулою:

K₁=1/t*lg*L/(L₂-L₁) (5.16)

Остаточно рівняння кисневого балансу водойм у зимовий період має такий вигляд:

Q₀q₀=Qq_p+D_t+F+MRt+K₁L_tQ₀+0.3Q₀q+Qq₁ (5.17)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Проблеми сучасного державного будівництва в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.