УІ. Моторна функція шлунка. Її регуляція.

Моторна функція шлунка полягає у скороченні його гладких м’язів. Ця функція забезпечує депонування в шлунку прийнятої їжі, перемішування її із шлунковим соком, пересування до виходу в кишечник і порційну евакуацію хімусу в 12-палу кишку. При скороченні м’язових волокон шлунка змінюється його об’єм і форма. При наповненні шлунка (резервуарна функція або депо їжі) не виникає підвищення тиску, його м’язи розтягуються. Крім того, під час вживання їжі відбувається додаткове розслаблення шлунка під дією блукаючого нерва, що називають об’ємною адаптацією. Харчовий хімус знаходится в шлунку 3-10 год. Найдовше затримується жирна їжа, а білкова затримується довше, ніж вуглеводна.

Регуляція моторної функції:

1. Нервова – моторику шлунка стимулює блукаючий нерв. Симпатичний нерв, навпаки, гальмує.

2. Гуморальна – гормони ШКТ (мотилін і гастрин) підсилюють моторику, а золецистокінін-панкреозимін, шлунково-інгібуючий пептид та бульбогастрон гальмують її. Продукти гідролізу жиру, що надходять у кров, також гальмують моторику шлунка.

Види скорочення шлунку:

1.Тонічні скорочення шлунка – підтримують постійний внутрішньопорожнинний тиск і відповідність об’єму шлунка до об’єму їжі. Без їжі шлунок знаходиться в спавшемся стані.

2. Перистальтичні хвилі скорочення стінок шлунка - починається через деякий час після прийому їжі Починаються прокатуватися хвилі скорочення на великій кривизні в ділянці входження в нього стравоходу, а потім розповсюджується уздовж стінок у напрямку по пілоричній частині. Скорочення м’язів розповсюджується зі швидкістю 10-40 см/с.

Виділяють хвилі трьох типів:

1 тип – хвилі низької амплітуди тривалістю 5-20 с.

2 тип – хвилі більш високої амплітуди, тривалістю 12-60 с. Ці хвилі утримують тонус шлунка і сприяють повільному перетравленню хімусу, який прилягає до стінок з шлунковим соком. Затухають в пілоричному відділі.

3 тип – для пілоричного відділу. Хвилі високої амплітуди, носять пропульсивний характер і сприяють евакуації хімусу в 12-палу кишку.

3. Робота пілоричного сфінктеру (пілоричний затульний рефлекс) - харчова кашка переходить зі шлунка в 12-палу кишку порціями (6-12 мл). Кислий хімус шлунка підходить до пілоруса і подразнює рецептори слизової. Збудження йде в ЦНС і звідти – до пілоричного сфінктера, який при цьому відкривається. Таким чином, порція кислого хімусу потрапляє в лужне середовище дванадцятипалої кишки. Перехід хімусу відбувається доти, поки реакція в 12-палій кишці не стане кислою. Кислота подразнює рецептори слизової кишки і сфінктер рефлекторно закривається. Він залишається закритим до того часу, поки реакція в кишці не стане знову лужною завдяки її нейтралізації жовчю та кишковим соком. Тоді сфінктер знову відкривається і пропускає чергову порцію хімусу з шлунка.

4. Лекція №18.

5. Тема: «Фізіологія контактних аналізаторів».

6. План:

7. І. Структурно-функціональна організація смакової і нюхових сенсорних систем. Види смаків, механізм сприйняття. Класифікація запахів, теорії сприйняття.

8. ІІ. С.-ф. організація шкірної та рухової сенсорних систем.

9. ІІІ. С.-ф. організація ноцицептивної (больової) та протибольової систем. Рівні оброблення інформації. Фізіологічна роль. Фізіологічні основи знеболювання.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

Лекція

«Вища нервова діяльність. Сигнальні системи. Типи ВНД»

План:

Особливості функціонування ВНД. Функціональна асиметрія кори великих півкуль.
Фізіологічні основи формування мови. Сигнальні системи.
Мовні центри. Фонація і артикуляція.
Мислення. Свідомість.
Типи ВНД.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У.Секреторна діяльність шлункових залоз.	\|	ФУНКЦІОНАЛЬНА АСИМЕТРІЯ КОРИ ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.