ФУНКЦІОНАЛЬНА АСИМЕТРІЯ КОРИ ПІВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Основні закономірності умовнорефлекторної діяльності вищих тварин і людини є спільними. Але мозок людини від мозку тварин принципово відрізняється у функціональному відношенні. І. П. Пав-ловим було висловлено ідею про специфіку мозку людини. Учений запропонував при оцінці функціональних особливостей мозку людини виходити з характеру тих сигналів, які специфічні тільки-для людини. Для тварин умовними сигналами, які ведуть до утворення умовних рефлексів, є безпосередні подразнення та їх сліди, тобто всі екстеро- та інтероцептивні подразнення, які надходять у кору великого мозку. Це те, що і ми вважаємо відчуттями, враженнями, уявленнями про навколишній світ. За І. П. Павловим,. це перша сигнальна система дійсності, яка є спільною для людини-і тварин. Але завдяки слову (мові) сформувалась друга, спеціально людська, сигнальна система дійсності. Вона розвинулась завдяки праці, суспільно-трудовій діяльності, яка сприяла все тіснішому спілкуванню первісних людей між собою і утворенню суспільства. При цьому з'явилась потреба в звуковій сигналізації — членороздільній мові, завдяки якій стали можливими узгодження трудових рухів і взаємної підтримки. «Слово зробило нас людьми»,— писав-І. П. Павлов.

Відомості про локалізацію й функцію окремих відділів головного мозку людини було отримано відносно недавно. Основою цих досліджень є анатомо-фізіологічні особливості: висхідні й низхідні провідні системи мозку переходять на протилежну половину тіла, а тому ліва півкуля великого мозку відповідає за соматосенсорну чутливість і рух правої половини тіла, а права навпаки.

Найвірогідніші дані про латералізацію функцій м о з -к у вчені отримали при обстеженні хворих на епілепсію, в яких з лікувальною метою повністю перерізували мозолисте тіло, яке складається з мільйонів волоконець, котрі сполучають обидві півкулі великого мозку. Дослідження свідчать про те, що аналітико-синтетичні процеси, які відбуваються в асоціативних зонах кори лівої і правої півкуль великого мозку, здійснюються по-різному. Особливо наочно це проявляється стосовно функцій, пов'язаних із мовою. У правші ізольована ліва півкуля великого мозку функціонує майже так само ефективно, як і весь мозок, здатна забез- печити всі види мови, а права півкуля не може забезпечити нї усну, ні письмову мову. Однак ці уявлення не є абсолютними. Доведено, що центральні механізми, котрі відповідають за письмо й читання, у правші дещо залежать від способу написання. При позначенні слова літерами цей центр локалізований у лівій півкулі великого мозку; при написанні ієрогліфів, коли використовується спосіб креслення складів, слів або фраз, центр письмової мови локалізується в правій півкулі.

Описані міжпівкульні функціональні відмінності проявляються і при опрацюванні інформації, яка надходить структурами першої сигнальної системи. Правша краще сприймає інформацію правим вухом, а у лівші така закономірність не простежується. У більшості людей бінокулярний зір здійснюється переважно правим оком (60—70 %). Таким чином, у багатьох людей асиметрія мозку проявляється в двох формах: право- і лівостороння. Приналежність до правші чи лівші спадково запрограмована. Переучування в дитинстві лівши, у якого природжено центр мови розташований праворуч, призводить до одночасного перенесення центра мови (в цілому або частково) в ліву півкулю великого мозку, а це може істотно вплинути на мовну функцію мозку, зокрема, зумовити заїкання.

Висловлюють припущення, що ліва півкуля обробляє інформацію послідовно, у міру її надходження, права ж працює одразу з кількома входами, одномоментно й паралельно. Певно, інтуїція і прозріння є функціями правої півкулі великого мозку. Сьогодні наші уявлення про функції головного мозку, його лівої та правої половини збігаються з уявленнями про можливість виділення мислячого і художнього типу людей. Основою логічного способу мислення є ліва півкуля великого мозку, а образного, інтуїтивного — права.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
УІ. Моторна функція шлунка. Її регуляція.	\|	СЛОВО ЯК УМОВНИЙ ПОДРАЗНИК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.