• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція №10

343

ОС

Умови підвищення ефективності діяльності освітніх організацій

або частково оплачуватися споживачами. їх оплата більшою міп₀ відповідає вимогам соціальної справедливості, аніж їх безоплатністі Крім того, вона підвищує відповідальність споживачів за ефективн використання таких послуг.

Зміни в економіці України та тенденції розвитку виробничих віднп син свідчать, що оздоровлення освіти можливе лише за докорінної р_е конструкції системи бюджетного фінансування та забезпечення ши рокого залучення до галузі позабюджетних коштів.

Розраховувати лише на державний бюджет сьогодні не можна. Він і за кращих часів ніколи не покривав понад 70—75 % реальних потреб загальноосвітніх шкіл у коштах. Тому загалом нова система фінансу­вання освіти уявляється в перспективі багатоканальною, такою, яка пе­редбачатиме безпосередню участь споживачів освітніх послуг у проце­сах формування та використання централізованих, а також децентралі­зованих фондів фінансових ресурсів.

Механізм фінансування середнього загальноосвітнього закладу

Найбільш вагомою статтею видатків державного бюджету в галузі освіти є фінансування загальної середньої освіти, яке поглинає до по­ловини всіх видатків зведеного та більше 60 % місцевих бюджетів.

В основу визначення обсягів такого фінансування покладено два по­казники:

• вихідний — кількість учнів;

• похідний — кількість класів.

Ці показники відображаються на дві дати — 1 січня і 1 вересня пла­нового бюджетного року.

Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні кон­тингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня пла­нового року визначається з урахуванням повного переходу учнів із кла­су до класу. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорів нює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів 1-х класів і 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису Д^іте у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визна¹ ється з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х клас

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормати наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

• 1—9-ті класи — 30 учнів;

• 10—11-ті класи — 35 учнів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показ ків на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники # кості класів або учнів за такою формулою:

8 4 „

Система зарплати вчителів включає три складові:

а) оплата навчальних годин;

б) доплата за перевірку зошитів;

в) додаткові доплати.

Основним елементом є оплата навчальних годин,яка визначаєть­ся за такою формулою:

де С — ставка зарплати вчителя, яка встановлюється залежно від ос­віти (середньої, середньої спеціальної, неповної вищої, вищої) та ква­ліфікаційних категорій (учитель, учитель-методист, заслужений учи­тель тощо);

К_г — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Н — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (у І—4-х класах — 20 годин, 5—11-х класах — 18 годин).

Доплата за перевірку зошитіввстановлюється для вчителів по­чаткової школи та старших класів із таких предметів: мова та літера­тура, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за фор­мулою:

0з= Яз—, Яг

де Н_з — норматив оплати за перевірку зошитів із даного предмета.

Додаткові доплативстановлюються за класне керівництво, завіду­вання навчальними кабінетами, дослідними майстернями й ділянками, проведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою тощо.

Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному доку­менті — тарифікаційному списку,у рядках якого фіксуються дані що­до кожного вчителя.

У графах зазначаються основні відомості і розрахунки зарплати:

• освіта, номер диплома;

• кваліфікаційна категорія;

• предмет;

• навчальне навантаження на тиждень з урахуванням трьох груп кла­сів (1—4-ті, 5—9-ті, 10—11-ті);

• сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зо- 337 Щитів за кожною групою класів;

• додаткові доплати (за кожним видом).

Підсумкова графа — загальна сума зарплати за місяць. У тарифіка­ційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного

Умови підвищення ефективності діяльності освітніх організацій

Керівники шкіл отримують зарплату,що складається з двох час­тин — ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження: максимальний обсяг їхнього пе­дагогічного навантаження не має перевищувати 2/3 від нормативу (тоб­то 12 годин).

Основним напрямом витрат у школі є фонд зарплати, який склада­ється зтрьох елементів:

1) зарплати педагогічного персоналу;

2) зарплати адміністративно-управлінського персоналу;

3) зарплати обслуговуючого персоналу.

Фонд зарплати вчителів планується відповідно до трьох вищезазна­чених складових системи зарплати.

Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійсню­ється на основі двох показників:

1) кількості педагогічних ставок;

2) середньої ставки зарплати.

Педагогічна ставка — це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження.

Кількість педагогічних ставок розраховується щодо кожної групи класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного наван­таження у даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується поділ класів на групи для вивчення окремих предметів — праці, фізкультури, іноземної мови.

Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок у даній групі класів.

Розрахунок річного фонду зарплатипроводиться в розрізі двох періодів: за січень—серпень і вересень—грудень. Це пов'язано з тим, що зпочатком кожного навчального року, як правило, змінюється кіль­кість класів у кожній навчальній групі. У січні—серпні кількість педа­гогічних ставок на 1 січня у даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 мі­сяця). За вересень—грудень кількість педагогічних ставок на 1 верес­ня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,->) місяці.

Фонд зарплати за перевірку зошитівпланується в розрізі грУ^п класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній грУ^п1 на середні витрати на перевірку зошитів одного класу. Середні витрат визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифів" ційним списком на кількість класів на 1 січня.

• за класне керівництво — середньорічна кількість класів, помноже­на на норматив доплати;

• за завідування кабінетами — кількість кабінетів, помножена на норматив доплати;

• за проведення позакласної фізкультурної роботи — залежно від кількості класів у школі.

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу складає зарплата:

• директора;

• його заступників;

• організаторів масової роботи.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників — від кількості учнів у школі. Фонд заробітної плати визначається шляхом 'множення кількості посад на ставку зарплати.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналуформується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визнача­ється за встановленими нормативами, наприклад, кількість прибираль­ниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.

Нарахування на зарплату включають відрахування юридичними та фізичними особами внесків зазначених розмірів на загальноо­бов'язкове державне соціальне страхування, а саме:

1) на обов'язкове державне пенсійне страхування:

• для роботодавців — 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, у тому числі витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні вип­лати, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

• для найманих працівників — визначений відсоток від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

1 % — для найманих працівників, які мають заробітну плату, нижчу від 150 гривень;

2 % — для найманих працівників, які мають заробітну плату понад 150 гривень.

2) на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, спричиненими народженням і похованням:

• для роботодавців — 2,5 % від суми фактичних витрат на оплату 339 Праці найманих працівників, що включають витрати на виплату ос­новної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенса­ційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком

з громадян;

Умови підвищення ефективності діяльності освітніх організацій

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в нату­ральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

0,25 % — для найманих працівників, які мають заробітну плату, нижчу від 150 гривень;

0,5 % — для найманих працівників, які мають заробітну плату понад 150 гривень.

3) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випа­док безробіття:

• для роботодавців з 1 січня 2001 року — 2,0 %, з 1 липня 2001 ро­ку — 2,5 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих пра­цівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової за­робітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які піддягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

• для найманих працівників — 0,5 % від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочу­вальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

4) на страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (розмі­ри страхових внесків страхувальників обчислюються з 1 квітня 2001 року):

• для роботодавців відповідно до 1—20-го класів професійного ри­зику виробництва — у диференційованому розмірі 0,2—13,8 % від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включа­ють витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на ін­ші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

• для добровільно застрахованих фізичних осіб — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом — у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхо­вого внеску.

Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному со­ціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе ро­ботою самостійно (членів творчих спілок, творчих працівників, які не членами творчих спілок), фізичних осіб — суб'єктів підприємницьке діяльності, осіб, які виконують роботи (надають послуги) згідно з ци­вільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють І її межами та не застраховані в системі обов'язкового державного соИ ального страхування країни, в якій вони перебувають, відрахування Я стпаxVвання становлять:

3,0 % — на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, спричи­неними народженням і похованням;

з 1 січня 2001 року — 2,5 %, з 1 липня 2001 року — 3,0 % — на за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безро­біття.

Додаткові джерела фінансування в освіті

Нині головна проблема в освіті — це пошук грошей. Державний бюджет, що перебуває сьогодні в кризовому стані, не може бути ваго­мим і надійним донором для забезпечення достатнього фінансування тисяч закладів освіти. Значний ефект може дати впровадження зміша­ного (бінарного) фінансування за використання найрізноманітніших комбінацій бюджетних і позабюджетних коштів.

Серйозно розширити фінансові можливості освіти допоможе належ­не регулювання фінансових питань, пов'язаних із державними галузя­ми економіки, приватними підприємствами та комерційними структу­рами. Донедавна виділення фінансів підприємств матеріального вироб­ництва як самостійного джерела фінансування освіти було неможливим, оскільки підприємства були власністю держави та мали єдині з державою фінансові ресурси. Існуючі фонди розвитку не перед­бачали децентралізованого порядку їх використання. Розвиток недер­жавних форм власності, поява господаря на рівні підприємств, а не на рівні галузі в цілому є об'єктивною основою для розвитку підприємс­тва та усвідомлення того, що під час розв'язування сьогоднішніх проб­лем слід звертати увагу й на інтелектуальні інвестиції. Тобто скорочен­ня державної практики перерозподілу прибутку між підприємствами та надання їм можливості самостійно розпоряджатися отриманим прибут­ком дало змогу витрачати певну частку цього прибутку на інвестиції в людський капітал, що передбачає опанування нових форм і методів фінансування.

У зв'язку із становленням ринкових відносин виникла можливість розвитку нової форми фінансового забезпечення освіти: спонсорства.Джерелом фінансів для спонсорування є прибуток.

Світовий досвід переконує, що спонсорська діяльність у сфері осві­ти має податкові переваги. Як передбачено Законом України «Про опо­даткування прибутку підприємств» (стаття 3.1.2), для цілей оподатку­вання балансовий прибуток зменшується на суму коштів, матеріальних 341 Цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахованих (пере­даних) до фондів, установ, закладів, громадських і релігійних організа­цій, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення ос­вітньої діяльності, але не більше ніж на чотири відсотки балансового

Умови підвищення ефективності діяльності освітніх організацій

Зазначимо, що підприємницьке спонсорство може здійснюватися в двох формах.

Підприємницькі структури можуть брати участь у фінансовому за­безпеченні освіти шляхом безпосереднього перерахування коштів зак­ладам освіти. При цьому вони мають зарахувати частину витрат на цю галузь до прибутку, який не підлягає оподаткуванню.

Опосередкована участь підприємницьких структур у фінансуванні закладів освіти виявляється у створенні спеціальних освітніх фондів.Серед джерел формування фінансових ресурсів цих фондів помітне місце посідають і спонсорські внески підприємницьких структур. При­ватні й державні некомерційні організації такого типу дуже поширені за кордоном. Вони, як правило, користуються податковими пільгами.

Непогані перспективи у комерційних організацій є і в нашій країні, оскільки вони найбільш вдало поєднують цілі, не пов'язані з отриман­ням найбільшого прибутку та доходів, необхідних в умовах ринку, із завданнями розвитку освіти.

Але з утвердженням ринкових відносин у нашій економіці можна очікувати об'єктивної зацікавленості у розвитку освітньої галузі під­приємств матеріального виробництва, асоціацій, консорціумів та інших господарських структур, а також приватних осіб та створення ними но­вих організаційних форм фінансового забезпечення освіти, в тому чис­лі й спеціальних освітніх фондів. Останні могли б стати важливим ре­зультатом процесу диверсифікації фінансових відносин підприємниць­ких структур і галузі освіти.

Спонсорська діяльність дещо відрізняється від власне меценат­ства. Підприємницьке спонсорство відрізняється від благодійної (ме­ценатської) діяльності тим, що воно безпосередньо пов'язане з ринко­вою політикою підприємства та слугує, як правило, досягненню рек­ламних цілей.

Термін англійського походження «спонсорство» тлумачиться, як по-ручництво підприємства за здійснення діяльності конкретного суб'єкт* соціально-культурної сфери, яку воно фінансує для досягнення свої; цілей. Передусім поручництво такого типу передбачає створення піклу-вальних рад, до складу яких входять представники спонсорів і пре; ставники трудового колективу освітнього закладу. Створення такого ор гану дає змогу здійснювати широкі повноваження в сфері формували стратегії розвитку даного суб'єкта, визначення основних напрямів в користання доходів, отриманих суб'єктом освітньої галузі, оскіль надаючи фінансову підтримку, спонсори зацікавлені у виконанні н чальним закладом зобов'язань, що стосуються їхнього поля діяльнос Прерогативою піклувальної ради є і затвердження на посаді керівн навчального закладу на підставі оцінювання його діяльності.

керівників державних і приватних підприємств, фірм — за матеріаль­ною підтримкою. Сьогодні підприємства, які очолюють випускники, не обмежуються лише виплатою дотацій студентам. ВНЗ потрібні кош­ти на зміцнення та розвиток матеріальної бази, на створення фондів до­помоги ветеранам праці. Однією з організаційних форм об'єднання ви­пускників ВНЗ можуть стати клуби випускників. Різноаспектний дос­від роботи подібних клубів накопичений у вищих навчальних закладах США та Франції. Так, у Промисловому інституті Лілля (Франція), що є побратимом Харкова, функціонує Рада удосконалення, створена з чис­ла випускників ВНЗ, а також представників міських муніципальних ор­ганів, адміністрації інституту. Основною функцією ради, яка має права адміністративного органу, є вдосконалення освітніх програм і організа­ційних форм навчання. У США типовим зразком піклування шляхом створення клубів випускників даного ВНЗ є, наприклад, організаційні форми, застосовувані в Технологічному інституті Стівенса (штат Нью-Джерсі).

Спираючись на досвід і традиції піклування, що склалися в Україні, можна дійти висновку про доцільність використання піклувальних рад. їх робота може стати ефективною у ВНЗ як державної, так і недержав­ної форми власності. Однак викликає сумніви доцільність перенесення до національної системи вищої освіти зарубіжного досвіду роботи пік-лувальних рад без його коригування з урахуванням економічного й по­літичного менталітету України. На сучасному етапі поки що не можна застосовувати досвід піклування США, де піклувальні ради є органами управління в системі Міністерства освіти штату і, крім виконання ін­ших обов'язків, займаються розподілом коштів.

Створення піклувальних рад доцільне в тому разі, якщо їх функціо­нування не зумовлює ускладнення адміністративної системи управлін­ня на державному або регіональному рівні, а сприяє розвиткові поза­бюджетних форм підтримки вітчизняних навчальних закладів.

Можна стверджувати, що піклувальні ради в Україні почали набува­ти певного досвіду, зокрема піклувальна рада Харківського гуманітар­ного інституту «Народна українська академія», яка перебуває на стадії становлення. До складу ради залучені представники державних органів влади, працівники освіти, провідні вчені, представники громадських організацій, підприємств усіх форм власності, батьки студентів.

Основними функціями ради є сприяння пропагуванню всіх напрямів Діяльності академії, надання рекомендацій з питань попиту на ринку праці та відкриття нових спеціальностей, допомога в організації вироб­ничої практики та працевлаштування випускників.

Сьогодні спонсорство в Україні переживає етап становлення. Тре­ба враховувати, що більшість наших потенційних спонсорів ще не знає

Умови підвищення ефективності діяльності освітніх організацій

державна підтримка спонсорської діяльності. Щедре надання прибут­ковими підприємствами коштів має стимулюватися отриманням подат­кових пільг, підвищенням їх престижу та іншими способами, спрямова­ними на сприяння спонсорству.

Запитання для повторення та самоперевірки

1. У чому полягає зміст фінансового менеджменту?

2. Розкрийте суть стратегії і тактики фінансового менеджменту.

3. Що таке фінансовий механізм і з яких структурних елементів він складається?

4. Які функції виконує фінансовий менеджмент?

5. Які умови необхідні для створення повноцінної фінансової систе­ми освітнього закладу?

6. Які організаційні рівні має фінансова система закладу освіти?

7. Які існують основні фази здійснення фінансового менеджменту?

8. Проаналізуйте основні технологічні принципи фінансового пла­нування.

9. У чому полягає суть ситуаційного аналізу?

10. Охарактеризуйте механізм визначення ризику інвестаційних програм.

11. Які є основні статті витрат на навчання?

12. Які існують додаткові джерела фінансування в освіті?

13. У чому полягає здійснення спонсорства в освіті?

10. Фаткин Л.В. Управление финансовой организацией в условиях рьшоч-

ной зкономики //Финансовьіе и бухгалтерские консультации __ 1997 __

Х« 1. —С. 17—25.

11. Фінансовий менеджмент //Завадський Й.С. Менеджмент: Мапаее-щепі. — К., 1997. — Т. 1. — С. 163—190.

12. Фінансовий менеджмент як управлінська діяльність //Тарнавська Н.П. Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. — Терно­піль, 1997. — С. 403—434.

13. Финансовьій менеджмент //Справочник менеджера /Под ред. проф. Ут-кина З.А. — М.: ЗКМОС, 1998. — С. 427—437.

14. Финансовьш менеджмент, его содержание и механизм функционирова-ния /АПеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансьі предприятий. — М.: ИНФРА-М, 1997. — С. 23—52.

15. Еуегаиі К.В. аші Моггіз О. Еїїєсиує зсЬооі та па§етепі. — Ьопсіоп: РСР, 1996.

16. Нулуеі Т. ап<1 Магііп І Ейесііуепезз оі^зспооіз апсі егіисаііоп гезоигсе тап-а§етепі. — Вігтіп&Ьат: Шіуегзігу оґВігтіп§Ьат, 1995.

17. Кпі§пї В. Ріпапсіаі Мапа§етепі їог зспооїз. — Ох їопі: Неіпетапп, 1993.

18. Каутакегз Коск. Ріпапсіаі зсЬооі тапа^етепі. — Атзіегдат, 1995.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 724