МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Конотативна своєрідність перекладних еквівалентівДенотативні відмінності лексичних відповідностей У різних культурах навіть одні й ті ж явища в чомусь своєрідні. Наприклад, міський автобус може викликати різне коло уявлень, в одній країні – це талон, компостер, контролер, квиток, проїзний квиток; у іншій – жетон, кондуктор; у третій – каса-автомат, розмінний автомат; десь ще – дорогі (дешеві) місця, пільговий, сезонний, дитячий (дорослий) квиток. У лінгвокраєзнавчому сенсі відмінності еквівалентних слів, обумовлені відмінностями в реаліях, називають лексичним фоном слова. Лексичний фон – явище, що межує між мовою і культурою. Розбіжності в лексичному фоні позначаються в різних тематичних і синтаксичних зв'язках слів і можуть викликати труднощі в спілкуванні або при навчанні мові. Відмінності в лексичному фоні охоплюють велику частину словникового запасу мов. Збігаються за фоном зазвичай терміни, а в неспеціальному словнику повний збіг лексичних фонів – явище рідкісне. Проте природно, що чим ближчими є культура і побут двох народів, тим менше відмінностей в лексичному фоні відповідних мов. І навпаки, культурне відособлення приводить до лексичної дивергенції. Уже в середині XVIII ст. у Лондоні з незадоволенням відмітили, що з Нового Світу приходять нові слова, що порушують мовний звичай і смаки. Американці ж ставилися до „своїх” слів з ентузіазмом і називали їх американізмами (було ще слівце yankeesm). Відмінності в культурах можуть позначитися в тому, що в різних мовах слова, збігаючись за денотатами (з однаковою наочною віднесеністю), можуть розрізнятися конотативною семантикою (тобто своїми емоційними й оцінними відтінками). Угорський мовознавець Ф. Папп писав про відмінність в асоціаціях, пов’язаних з образом болота в різних мовах. Якщо в угорському сприйнятті болото викликає уявлення про гнилість, тління тощо, то у фінській мові болото – щось цілком гарне. Відомий фінський учений порівнював фінську мову з болотом, у яке потрапили суччя дерев, адже в мові століттями зберігаються стародавні запозичення. Отже, для нього болото – це щось цілком гарне, з чим можна порівнювати рідну мову, тобто болото – не стільки місце тління, скільки місце збереження. У українській, російській мовах болото – образ рутини, відсталості, застою. Тому, наприклад, у Вознесенського болотам, „зрадницьким і рутинним ”, протиставив політ: „Якщо хочеш польоту – врахуй болота ”. В українській мові болото – символ морального бруду, дрібних матеріальних інтересів на противагу високих поривів духовності (Сидить, як чорт на грошах у болоті). Народну приповідку „Не сміється вода з болота, тільки болото з води ” І. Франко пояснює так: звичайно так буває, що все морально брудні люди намагаються стягнути чесних людей у болото, а не навпаки, все дурні сміються з чесних та розумних, називаючи їх наївними та ідеалістами. Про міжмовні відмінності в емоційному забарвленні слова цікаво говорив узбецький письменник Тімур Пулатов: „Сонце по-російськи – це зовсім не те, що куеш по-узбецьки, і вже зовсім не те, що офтоб по-таджицьки, у які стосунки – доброзичливі або обтяжливі – людина вступила з небесним світилом, так їх і висловив у мові. Адже узбек, що живе велику частину року під пекучими променями сонця, ніколи не скаже ласкаво-зменшувально сонечко, так само як і в росіянина немає відчуття того, що сонце може бути не тільки плодонесучим і землеоновлюючим, але і ворожим. Зате до місяця, цього нічного світила, що несе прохолоду і заспокоєння, в узбека зовсім інше ставлення – все красиве й бажане він називає місячним, місяцеподібним, та з такою інтонацією, що для нашого слуху це може здатися щонайменше химерним”. Таким чином, лексика міцно пов’язана з культурою народу: 6 – 7% слів безеквівалентні через фонові відмінності; ідіоматична (неперекладна) уся фразеологія; запозичене слово також зазвичай не цілком еквівалентне за значенням своєму прототипу в мові-джерелі; загальні запозичення в різних мовах завжди виявляються в тій чи іншій мірі „помилковими” відповідниками. А позначення явищ природи (як сонце або болото) можуть мати різну конотацію. От чому повне оволодіння мовою немислиме без засвоєння культури народу. С. С. Аверінцев якось відмітив, що в будь-якій мові всі кращі слова неперекладні. Звичайно, таких „кращих” слів – більшість, тому що кожне слово приносить в сьогоднішнє вживання пам’ять про вчорашній: свої контексти і обставини, свою історію. Тільки чи завжди ми уміємо вслухатися в слово? Читайте також:
|
||||||||
|