Поняття та види зобов’язань.

Лекція 12. Загальні положення про зобов'язання

1. Поняття та види зобов’язань.

2. Виконання зобов'язань

3. Способи забезпечення виконання зобов'язань

4. Припинення зобов’язань.

Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

У зобов'язальному правовідношенні встановлена певна визначеність осіб, які беруть участь у зобов'язанні. Для таких зобов'язань характерний особливий правовий зв'язок між суб'єктами:

1) зобов'язання опосередковують процес переміщення матеріальних благ;

2)уповноваженій особі кореспондується певний зобов'язаний суб'єкт, відомий уже на момент виникнення зобов'язання;

3)у зобов'язанні найбільше значення має можливість уповноваженої особи вимагати певної поведінки у зобов'язаної особи;

4)головний зміст обов'язку боржника становить перевага у здійсненні активних дій, причому їх зміст конкретизується в законодавстві або в договорі;

5)суб'єктивні права в зобов'язанні залежать від його виникнення, типу і виду зобов'язання.

Зобов'язання складається з трьох елементів: суб'єктів, об'єктів, змісту. Суб'єктами є юридичні і фізичні особи, об'єктом - певна поведінка зобов'язаної особи, змістом - суб'єктивні права та обов'язки їх учасників.

Зобов'язальні правовідносини відрізняються від інших, вони є майновими правовідносинами, при примусовому виконанні цього зобов'язання використовуються метод влади і підкорення.

Студенти повинні звернути увагу на підстави виникнення зобов'язання, якими є :

а) договори та інші правочини, передбачені законом, не передбачені законом, однак які не суперечать закону;

6) односторонні угоди (наприклад, публічна обіцянка вина городи);

в) внаслідок адміністративних актів (наприклад, на держав не житло видається ордер, на підставі якого укладається договір найму жилого приміщення);

г) рішення суду, наприклад, про вилучення у власника культурних цінностей, що безхазяйно утримуються);

д) внаслідок заподіяння майнової або моральної шкоди; є) з безпідставного збагачення;

є) з інших дій юридичних та фізичних осіб.

Суб'єктами зобов'язання є юридичні і фізичні особи, кредитор і боржник.Кредитор виступає в ролі активної сторони зобов'язання, оскільки він має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник - пасивний учасник, на ньому лежить обов'язок здійснити дію на користь кредитора.

Найпростішою є модель зобов'язання, сторонами якого є один кредитор і один боржник. Але досить часто у зобов'язанні на стороні боржника або на стороні кредитора беруть участь декілька осіб. Це називається множинністю осіб в зобов'язанні, яка може бути пасивною або змішаною залежно від того, чи беруть участь декілька осіб на уповноваженій, зобов'язаній стороні, або на обох сторонах. Змішана множинність - коли в зобов'язанні беруть участь декілька осіб з кожної сторони. Згідно із законом у зобов'язанні з множинністю осіб кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконувати зобов'язання в рівній частці, якщо із закону або інших нормативно-правових актів, або договору не випливає іншого. У випадку неподільності предмета зобов'язання з множинністю осіб зобов'язання виконується солідарно. У разі солідарності вимог кредиторів кожний із солідарних кредиторів має право поставити перед боржником вимога у певному обсязі. До заяви вимога одним із солідарних кредиторів інший має право поставити перед боржником вимоги у повному обсязі. Виконання зобов'язання повністю одному з солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторів. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частинах, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них як повністю, так і в частині боргу.

У зобов'язанні можуть брати участь три особи, які не є зобов'язаними. Зобов'язання не створює для третьої особи обов'язки, і тільки у випадках, встановлених договором, зобов'язання можуть породжувати для третьої особи права щодо боржника або кредитора (у випадку укладення договору на користь третьої особи, ст. 636 ЦК). Кредитор або боржник в зобов'язанні можуть бути замінені іншою особою.

10)За підставою виникнення зобов'язання поділяються на договірні та позадоговірні. Перші виникають на підставі договору.

Позадоговірні зобов'язання об'єднані в окремій підрозділ, це публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення, рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна юридичної і фізичної особи тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процес, основні завдання та функції управління кар’єрою в організації	\|	Виконання зобов'язання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.