Поняття про мови програмування

Об’єктивні основи формування доходів населення.

Доходи населення є визначальною складовою розподілу національного доходу. Економічна теорія пояснює розподіл доходів як результат попиту на продуктивні послуги та їх пропонування. Мова йде про ринкову економіку і про працю. Попит на працю як основне джерело доходів населення та пропонування праці впливають на величину доходів у вигляді заробітної плати. Крім того, слід пам’ятати, що величина заробітної плати залежить і від вартості робочої сили. У попередніх темах уже було визначено економічну природу заробітної плати. У цій темі розглядаються доходи населення в цілому та їх розподіл за складовими.

Соціальна нерівність, її причини та вплив на економічне зростання є предметом вивчення в цій темі. В економічній теорії висуваються різні концепції стосовно суперечностей у розподілі доходів. Марксизм пояснює його існуванням експлуатації трудящих, тобто згідно з теорією трудової вартості заробітна плата не є відображенням вартості робочої сили; маржиналізм — теорією граничної продуктивності факторів виробництва; неокласичний напрям — індивідуальними здібностями та грою ринкових сил. Кожна з точок зору характеризує відповідний бік розподілу доходів населення.

Доходи населення чи господарств формуються за рахунок надання послуг робочою силою, індивідуальної трудової діяльності, власності, соціальних трансфертних платежів тощо. Граничною нижньою межею величини доходів населення є прожитковий мінімум. Це вартісна величина необхідних для підтримання фізіологічної життєдіяльності людини засобів існування. Якщо індивідуальні доходи нижче цієї межі, то наступає скорочення населення в країні. Крім того, в суспільстві є частина непрацездатного населення, яке вимагає матеріальної підтримки. Держава здійснює перерозподіл національного доходу через систему соціальних виплат. Перерозподіл доходів є однією з функцій уряду.

Мова– це система знаків(символів, жестів, міміки, тощо) для подання інформації та обміну нею.

Мови класифікують на дві групи:

1. Природні мови– це мови утворені завдяки спілкуванню людей у процесі їхнього історичного розвитку.

2. Штучні (формальні) мови– це мови, що створені людьми для розв’язання специфічних задач (мова математичних формул, нотна грамота, мови програмування).

Алгоритмічні мови– це формальні мови, що призначені для подання алгоритмів у вигляді послідовності вказівок для виконавця.

Мови програмування– це алгоритмічні мови, що призначені для подання алгоритмів, орієнтованих на виконання з використанням комп’ютера.

Алгоритм, який записаний мовою програмування, називається програмою.

Мова програмування складається з:

1. набору символів (алфавіт);

2. системи правил складання базових конструкцій мови (синтаксис)

3. правил тлумачення мовних конструкцій (семантика).

Класифікація мов програмування

1. Машинна мова – це мова для запису команд у машинних кодах. Алфавіт машинної мови складається з двох символів: 0 та 1. Машинні коди є системою команд будь-якого комп’ютера.

2. Мови програмування низького рівня(машинно-орієнтовані) – це мови що описують алгоритми в термінах команд процесора. До мов програмування низького рівня належать мови: Асемблер, Автокоди.

3. Мови програмування високого рівня(проблемно-орієнтовані) – це мови, що наближенні до поняття природних мов:

а) універсальні – це мови, що призначені для написання програм необхідних для розв’язку різних типів задач із різних галузей знань. (Pascal, С);

б) спеціальні – це мови, що призначені для написання програм необхідних для розв’язку спеціальних задач або задач однієї галузі знань. (Logo).

4. Системи програмування – це засоби, які надають можливість автоматизації процесу створення та опрацювання програм користувача:

а) інтегровані середовища програмування – це засоби, які об’єднають редактор текстів програм, транслятор і засоби для складання та налагодження програм (Turbo Pascal, Turbo Basic).

б) системи візуального програмування – це засоби, що надають можливість швидкого створення програм шляхом візуального проектування макета в графічному вигляді (Visual Basic, Delphi).

Трансляція – переклад програм на машинну мову.

Інтерпретація – вид трансляції, при якій кожна інструкція програми перекладається в машинні коди та виконується і тільки після виконання одного фрагмента програми процесор переходить до опрацювання іншого фрагмента.

Компіляція – вид трансляції, при якій увесь текст програми перекладається в машинні коди, а вже потім аналізується та виконується. Відкомпільовану програму можна зберігати для подальшого виконання з різними вхідними даними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Джерела особистих доходів.	\|	Структура програми. Арефметичні вирази

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.059 сек.