Особливості здійснення маркетингового моніторингу

Маркетинговий моніторинг проводиться для забезпечення своєчасних поставок на будову матеріально - технічних ресурсів, і його здійснюють ті учасники, на яких покладено обов’язки в контрактах з матеріально-технічного забезпечення будов.

Програма маркетингу має містити:

- строки, тактичні та стратегічні завдання;

- організацію збуту;

- методи просування на ринок за рахунок низької ціни (лідерство у витратах); новизну товару (диференціація); товарів кращої якості або сервісу (концентрація на головних точках або стратегія ніш);

- заплановані витрати на маркетинг;

- наявність експортних квот;

- наявність пільг;

- оцінку доходу від прогнозованих витрат.

Більшість маркетингових досліджень охоплюють збірання й аналіз таких складових:

1.Загальноекономічних показників, що мають відношення до попиту на запропонований продукт;

2.державної політики, практики й законодавства у сфері економіки, що пов’язані зі споживанням, виробництвом, імпортом і експортом продуктів;

3.існуюючих рівнів вітчизняного виробництва та імпорту запропонованого продукту;

4.виробництва та імпорту продуктів-субститутів;

5.наявного рiвня експорту;

6.поведiнки, звичок, реакцiї індивідуальних і групових споживачів, а також торговоiї полiтики.

За проведення маркетингових дослiджень можна використовувати такі пiдходи:

- матриця «товари-ринки» І. Ансоффа;

- стратегiчна модель М. Портера.

Матриця І. Ансоффа передбачає використання чотирьох маркетингових стратегій для збільшення та збереження збуту (табл. 10.2.)

- стратегія проникнення на ринок, головними інструментами якої є реклама й торгівля, а акцент робиться на продукти, що існують;

- стратегія розвитку ринку, коли компанія робить спробу проникнення продуктів, що існують, у нові регіони, споживчі сегменти тощо;

- стратегія розвитку продукту передбачає розвиток своїх продуктів i пошук нових рішень для невідомих наперед клієнтів;

- диверсифікація, коли компанія ставить за мету досягнення успіху на нових ринках новими продуктами.

Таблиця 10.2.

Матриця І.Ансоффа

Товари	Ринки
старі	нові
Старий	Проникнення на ринок	Розвиток ринку
Новий	Розроблення товару	Диверсифікація

Відповідно до моделі М. Портера (табл.10.3.), виокремлюють три стратегії проекту згідно з часткою ринку: лідерства в зниженні витрат, диференціації, фокусування (концентрації).

Таблиця 10.3.

Матриця М. Портера

Цільовий ринок збуту	Стратегічна перевага
низькі витрати	диференціація продукту
Широкий	Стратегія лідерства в зниженні витрат	Стратегія диференціації продукту
Вузький	Стратегія фокусування з акцентом на зниження витрат	Стратегія фокусування з акцентом на диференціацію продукту

Для досягнення лідерства в зниженні витрат зазвичай необхідно володіти значною часткою ринку або іншими важливими перевагами. Для проведення такої стратегії необхідний доступ до капіталу, нововведення та вдосконалення виробничого процесу, ретельний контроль за робочою силою, прості у виготовленні продукти, система збуту без великих витрат.

Стратегія диференціації базується на створенні унікальних продуктів (послуг).

Стратегія фокусування передбачає, що концентрація зусиль на визначеній меті ефективніша, ніж дії на широкому колі конкуренції. Наголос робиться на обмеженій кількості споживачів, частині номенклатури продуктів або географічно обмеженому регіоні.

Отже, матриця І. Ансоффа показує продуктовий діапазон i допомагає визначити виробничу програму, а концепція стратегічних альтернатив М. Портера сприяє iдентифiкацiї позиції проекту на ринку й визначенню виробничої потужності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оцінка фактичного капітального бюджетування	\|	Особливості проведення технічного моніторингу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.