Наведемо приклад такої роботи з учнями IX класу.

Проведення аналізу результатів дослідницької роботи на шкільних ділянках пов'язано з суттєвими труднощами: важко зібрати і точно (за окремими експериментальними ділянками) облікувати врожай зернових культур. Найбільша трудність виникає під час обмолоту їх. Ручні молотарки відомих конструкцій складні за будовою, громіздкі і вимагають значних зусиль для приведення їх у дію. Суттєвим недоліком є й те, що основне зусилля приводу такої молотарки витрачається на м'яття соломи. Крім того, вона має обмежене застосування. Так, льон, коноплі та інші сільськогосподарські культури, в яких під час обмолот)' потрібно зберегти стебло, за допомогою цієї молотарки обробити неможливо. У зв'язку з вказаними недоліками та рядом інших, ручні молотарки не набули широкого застосування в дослідницькій роботі шкіл.

Постало завдання (проблема) — сконструювати таку молотарку, яка б не мала перелічених недоліків. Проблема складна і в такому формулюванні для учнів недоступна, її потрібно розчленувати на простіші. Наприклад, першу можна сформулювати так: знайти принцип обмолоту зернових культур, який би задовольняв поставлені вимоги. Простір для пошуку великий, і учням, як правило, важко спинитися хоча б на одному з відомих принципів. Потрібен «орієнтуючий знак»— якась аналогія. І вчитель говорить: «Чи не можна використати принцип обмолоту, на якому заснована робота зернових комбайнів або льономолотарок?»

Принцип обмолоту, па якому базується робота зернозбиральних комбайнів, не підходить (на ньому заснована робота ручної молотарки). Принцип роботи льономолотарки зменшує ряд перелічених недоліків, але не всі, і, крім того, вносить ряд своїх. Отже, використати його теж не можна. Учитель знову ставить запитання: «А чи не можна використати принцип обмолоту, яким користувалися раніше, та й у наш час часто користуються в індивідуальних господарствах?»Учні знають про існування ціпа — поширеного знаряддя обмолоту зернових культур. Та й аналіз показав, що при застосуванні ціпа відсутні майже всі недоліки, які характерні ручній молотарці. Виникає нова проблема: як використати цей принцип обмолоту для створення механічної молотарки?

У даному разі доцільно спрямувати учнів на аналіз нанесення удару при обмолоті ціпом. Постає запитання: «Чи можна механізувати роботу ціпа?» Кінець кінцем учні приходять до думки, що для побудови механічної молотарки необхідно використати принцип обмолоту ціпом, але конструкцію самого ціпа замінити товстим гумовим шлангом. Далі постає ряд технічних проблем, які за правильної організації проблемного навчання доступні для розв'язання восьмикласникам.

У результаті творчої роботи учнів і під активним керівництвом учителя молотарку було сконструйовано, її конструкція виявилася вдалою. Вона має просту будову, малогабаритна і високопродуктивна. Гумові шланги 2, розміщені на роторі 1 (мап. 15), можна використати з гідравлічних систем сільськогосподарських машин. Ротор робить 30—40 обертів за хв. Привід ротора здійснюється однофазним асинхронним електродвигуном потужністю 0,4—0,6 кВт (на малюнку привід молотарки показано без кожуха).

Звичайно, таку молотарку можна сконструювати і з ручним приводом, але це робити недоцільно. В наш час у школах є всі умови, щоб забезпечити живлення машин електроенергією без порушень правил техніки безпеки.

За програмою вивчення основ тваринництва здійснюється в VII класі. Для цього виділяється незначна кількість годин. Тому питанням догляду й вирощування сільськогосподарських тварин необхідно приділити значну увагу. Як показує досвід, найбільш ефективно вивчити ці питання можна під час проблемного навчання.

Вивчення фізіології тварин, режиму їх утримання і відгодівлі, питань заготівлі та збереження кормів і т. д. пов'язано з засвоєнням великої кількості наукових знань. Тому, через відсутність часу, проблемність слід застосовувати тільки при засвоєнні основних знань під час теоретичних занять з учнями і в процесі дослідницької роботи.

Виконання різних дослідів і спостережень повинно бути спрямоване на поповнення знань учнів у галузі тваринництва. У процесі дослідницької роботи школярі повинні з'ясувати ефективні способи догляду й утримання сільськогосподарських тварин, раціонального використання кормів, вплив режиму на ріст тварин, їх відгодівлю та особливості ветеринарного догляду за ними.

У процесі дослідницької роботи найбільш доступні для вивчення телята. При вирощуванні молодих тварин потрібно створити сприятливі умови догляду й утримання, які сприяли б швидкому розвитку їх організму, збереженню всього приплоду і одержанню високого добового приросту. В комплексі необхідних життєвих умов для росту й розвитку молодняку, умови живлення мають вирішальне значення у формуванні здорових і високопродуктивних тварин. Тому з'ясування цих питань повинно зайняти центральне місце в дослідницькій роботі з вивчення телят.

Оскільки для інтенсивного росту та розвитку телят необхідно правильно організоване помірно велике годування, то варто з'ясувати таку проблему: «Як впливає помірно-велика добова відгодівля телят на їх приріст у вазі?»

Для цього в експериментальну групу відбирають 5—6 однакових за зростом телят, привчають їх до великих добових норм корму. Спочатку телят годують молозивом (молоком корови після отелення), яке дають через 40— 60 хвилин після народження в кількості 1—1,5 літра, а протягом усього дня —- 6 літрів. На другий день норма корму становить 7 літрів, а з третього до десятий — по 8 літрів. Годують телят 5—6 разів на добу через однакові проміжки часу.

Дослід триває 10 днів. У ході досліду необхідно уважно слідкувати за станом здоров'я тварин, за тим, як вони поїдають корм, щоб не перегодувати.

Молозиво слід давати тільки в чистому посуді і згодовувати свіжим відразу після доїння корів.

Піддослідну групу утримують окремо від інших телят, хоча в тому ж приміщенні. У телятнику повинна бути рівномірна температура, в межах 8—10 градусів, не можна допускати надмірної вологості і особливо протягу. Телят забезпечують достатньою кількістю сухої підстилки. Щодня проводять прогулянки та зважування. Порівнюють живу вагу й добовий приріст піддослідних телят і тих, що годувались і утримувались у звичайних умовах.

Молозиво — найбільш повноцінний і незамінний корм для новонароджених телят. Поживні речовини молозива легко перетравлюються і засвоюються організмом. У ньому багато повноцінного білка, мінеральних речовин і вітамінів. Добовий привіс телят при годуванні достатньою кількістю молозива досягає 900 грамів і більше. Воно прискорює розвиток телят і зміцнює їх організм. На кількість і якість молозива великою мірою впливає годування корів. Цю особливість можна використати для організації дослідження: як годування корів впливає на якість і кількість надою молозива?

У дослідницьку роботу учнів можна включити питання пов'язані з прогресивними методами годівлі та догляду телят: вирощування телят методом групового підсосу; вплив сінного настою на розвиток телят; вплив силосного настою на організм телят.

Вибір тематики дослідницької роботи значною мірою залежить від місцевих умов. Але завжди слід пам'ятати, що результат навчання й виховання учнів визначає не кількість досліджень, а їх логічне спрямування й обґрунтованість науковими знаннями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання проблемності на уроках сільськогосподарської праці.	\|	Форми організації позаурочної діяльності учнів: гуртки, студії, клуби тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.