Проведення консультування на високому професійному рівні

Забезпечення ефективності профконсультування

Принцип психопрофілактичного проведення консультації означає, що при взаємодії із клієнтом варто прагнути забезпечити його емоційно комфортний стан, надати йому можливість внести корективи в процедуру консультації, самостійно сформулювати рекомендації й намітити шляхи вирішення профконсультаційної проблеми.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб результати консультування були науково обґрунтованими, базувалися на глибоких психологічних знаннях консультанта, компетентному використанні діагностичного інструментарію й психотехнологій, не залежали від суб'єктивного відношення до клієнта. Консультування варто вести коректно, доброзичливо. І разом з тим неприпустимі підказки й допомога.

Принцип "Не нашкодь!" припускає, що ухвалене рішення, спільно вироблені рекомендації обов'язково повинні бути корисні клієнту. Не дозволяється також давати рекомендації, які можуть привести до небажаних, непередбачених наслідків і завдати шкоди іншим людям.

Принцип професійної компетентності висуває високі вимоги до рівня освіти профконсультанта (вища психологічна або на базі вищого додаткова психологічна освіта), припускає доскональне володіння психодіагностичними методиками й психотехнологіями консультування, наявність практичного досвіду й ліцензії, отриманої за результатами атестації.

Принцип дотримання культури достоїнства дозволяє уникнути будь-яких оцінок особистості й поведінки клієнта; його потрібно приймати таким, який він є. Не слід віднімати в клієнта право самому приймати рішення й формулювати висновки, придушувати його своєю психологічною компетентністю, статусом, іміджем. Необхідно надавати клієнтові можливість висловитися, виговоритися. Цей принцип означає також глибоку повагу до себе як людини і як психолога.

Про професійну підготовленість психолога до профконсультування свідчать наступні показники:

– орієнтація на вирішення проблем клієнта з обліком його індивідуально-психологічних особливостей і потенційних можливостей;

– відхилення від оцінних суджень із приводу якостей особистості й діяльності клієнта;

– реалістичність оцінки своїх можливостей і рівня кваліфікації, а також обмежень у своїй діяльності;

– постійне усвідомлення й облік взаємного впливу психолога й клієнта при консультуванні;

– усвідомлення самоцінності достоїнства людини, яка звернулося за психологічною допомогою;

– екологічність психодіагностичної, розвивальної та корекційної роботи.

Як професійні здібності, які необхідні практичному психологу, можна назвати наступні:

– ініціювати реалізацію професійно-психологічного потенціалу клієнта;

– швидко встановлювати атмосферу довіри при спілкуванні із клієнтом;

– структурувати проблемну ситуацію й уміло планувати профконсультування;

– компетентно вести психологічну експертизу профконсультаційної проблеми;

– здійснювати емпатійну взаємодію, "приєднання" до світу клієнта.

Провідними напрямками роботи психолога-профконсультанта є:

– психологічна консультація;

– психодіагностика;

– психокорекція та психопрофілактика;

– психологічна реабілітація.

Діяльність психолога-профконсультанта має чітку гуманістичну спрямованість, орієнтовану на емоційне й професійне благополуччя клієнта, носить творчий характер і надає великі можливості для реалізації професіоналізму й самоактуалізації особистісного потенціалу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захист інтересів клієнта	\|	Основні вимоги до якості молока для переробки, визначення якості молока.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.