• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Позови про визнання недійсними результатів аукціону

Одним із способів приватизації державного майна, визначених статтею 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі – Закон про малу приватизацію), є продаж об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом, організацію і проведення яких статтями 17 та 18 цього закону покладено на органи приватизації.

Відповідно до статті 15 цього закону продаж об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Закону про малу приватизацію. При цьому, на аукціоні або за конкурсом не можуть продаватись об'єкти, які підлягають приватизації шляхом викупу за договором оренди, крім випадків, коли працівники орендного підприємства не подали заявки на приватизацію.

Крім загальних підстав визнання правочинів недійсними, спеціальні підстави для визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі передбачені у ч.1 ст. 20 Закону про малу приватизацію.

Частиною 2 статті 20 Закону про малу приватизацію передбачено право звертатись з заявами про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, надано будь-якому учаснику аукціону, конкурсу або державному органу приватизації. Проте, обмеження кола суб'єктів, які вправі звертатись з такими заявами, стосується лише випадків припинення аукціону, конкурсу і зняття об'єкта з торгів чи конкурсного відбору з підстав, перелічених у частині першій цієї ж статті. З усіх інших підстав із заявою про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, може звернутись як учасник аукціону (конкурсу), так і будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси порушено.

Право звернення із заявами про визнання укладених за результатами аукціону, конкурсу угод недійсними обмежено лише загальним строком позовної давності. Що ж до учасників аукціону, конкурсу і органів приватизації, то для них встановлений частиною другою статті 20 Закону про малу приватизацію строк подання заяви про визнання угоди недійсною з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, є присічним, і до нього не можуть застосовуватись правила перебігу та відновлення строків позовної давності. Цей строк встановлено для визнання недійсними угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, тому він не стосується договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що укладається за результатами аукціону, конкурсу.

Щодо визнання недійсними таких договорів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені нормами законодавства.

Позови зазначеної категорії пред'являються в господарський суд з дотриманням вимог ст.ст. 54-57 ГПК України або в місцевий суд з дотриманням вимог ст.ст. 15, 45-46, 114,118-120 ЦПК України , у разі, якщо відповідач - фізична особа.

Окремо розглянемо наступну категорію позовів про скасування або визнання нечинними рішень органів розпорядження державним та комунальним майном, у зв’язку з їх незаконністю.

Під час проведення прокурорських перевірок в органах приватизації виникають питання щодо відповідності вимогам законодавства рішень вказаних органів на реалізацію права розпорядження державним та комунальним майном.

Так, відповідно до вимог п.1 ст. 17 КАС України, питання щодо правомірності рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень вирішується в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ст. 17 КАС України такі спори вирішуються адміністративними судами або місцевими судами в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено строк в 1 рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У випадку пропуску цього строку у позові необхідно заявляти клопотання про поновлення його, з наведенням поважності причин пропуску.

При здійсненні діяльності з цих питань слід звертати увагу на додержання положень КАС України при визначенні підсудності адміністративних справ про оскарженні рішень суб’єктів владних повноважень.

У відповідності зі ст.18 КАС України справи про оскарження рішень органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними, в той час як окружному адміністративному суду підсудні справи , в яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадові або службові особи.

При цьому, позовні вимоги необхідно формулювати у відповідності до ч. 3 ст. 105 КАС України.

У практичній діяльності виникають певні складності щодо застосування прокурорських повноважень, пов’язаних з оскарженням незаконних актів державних органів, шляхом звернення до суду з адміністративними позовами.

Особливо це стосується випадків, коли неможливо визначитися з вибором належного позивача при визнанні протиправними рішень органів місцевого самоврядування, якщо такими рішеннями порушуються права та інтереси невизначеного кола осіб або всієї територіальної громади.

За таких обставин вбачається за доцільне в межах, визначених чинним законодавством, звернення з адміністративним позовом саме прокурора, як суб’єкта владних повноважень.

В обґрунтування доводів таких позовних заяв, з посиланням на відповідні норми права (ст.ст. 20, 21 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 3, 17 КАС України), слід зазначати, що у зв’язку з відхиленням протесту прокурор як спеціальний суб’єкт, якому делеговані владні повноваження у вигляді прокурорського нагляду як самостійного специфічного виду державної діяльності для забезпечення виконання закону та його верховенства в усіх сферах життєдіяльності суспільства, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним та протиправним.

До позовів про скасування або визнання нечинними рішень органів розпорядження державним та комунальним майном обов’язково додаються копії документів, завірених належним чином:

- копія рішення, що оскаржується;

- документи, які підтверджують незаконність рішення, яке оскаржується.

- копії позовної заяви та пакет документів для сторін.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верхо­венства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань закріпленої законодавством держави її економічної системи.

Зважаючи на актуальність проблем сфери в суспільстві (особливо: енергозбереження, своєчасності та повноти розрахунків за спожиту електричну енергію, природний газ, додержання законності при формуванні та затверджені органами місцевого самоврядування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, забезпечення прав територіальних громад на участь в обговоренні питань щодо їх підвищення; дотримання встановлених стандартів, норм і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг, додержання законодавства про ліцензування господарської діяльності з виробництва і надання житлово-комунальних послуг), забезпечення додержання вимог законів у галузі енергозбереження є пріоритетним.

З метою проведення якісних та ефективних перевірок, їх проведення необхідно здійснювати не тільки на підприємствах енергопостачання, а і на суміжних з ними підприємствами (споживачами) із обов’язковим залученням фахівців контролюючих органів.

Під час підготовки позовних заяв до суду з питань паливно-енергетичного комплексу при перевірці підприємств з газопостачання та газифікації доказуванню підлягають наступні питання:

- дотримання підприємствами газового господарства (СПГГ) ліцензійних умов провадження господарської діяльності як з постачання, так і з розподілу природного газу(постанови НКРЕ від 25.08.2005р. №693 та від 30.09.2005р. №869);

- вжиття заходів щодо забезпечення надійності транспортування та безаварійності експлуатації газопровідних мереж, утримування обладнання та устаткування відповідно до технічних характеристик, вимог діючих технічних норм та умов екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних та інших нормативних актів. Розробки заходів щодо підвищення технічного рівня газорозподільних мереж. Своєчасного сплачування коштів за природний газ, послуги з транспортування магістральними трубопроводами та його зберігання, використовувати коштів, отриманих за рахунок встановленого НКРЕ тарифу на постачання природного газу лише за цільовим призначенням, додержання вимог законодавства України щодо якості наданих послуг;

- дотримання СПГГ Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997р. №254 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998р. №318/2758), а також чи укладено підприємствами з газопостачання та газифікації з НАК «Нафтогаз України» договори про користування державним майном, яке не підлягає приватизації (розподільчі газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення). Відповідно до вказаних договорів СПГГ зобов’язані використовувати зазначене майно лише за його призначенням, забезпечувати його ефективне використання і відновлення, запобігати пошкодженню псуванню. Підприємства повинні розробляти та подавати на погодження або затвердження ДК «Газ України» технічно обґрунтовані річні плани та графіки капітального будівництва, реконструкції і модернізації, капітальних ремонтів з визначенням джерел фінансування. Щоквартально та щорічно звітувати про їх виконання. Проводити профілактичні роботи з метою запобігання та оперативної ліквідації можливих аварійних ситуацій, що можуть виникнути під час експлуатації майна;

- щодо відрахування частки доходів, отриманих від користування майном, яке не підлягає приватизації. Підприємства з газопостачання та газифікації 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна, повинні використовувати на його розвиток у розмірах і на цілі, визначені річними планами капітального будівництва, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та капітальних ремонтів державного майна. Крім того, зазначені відрахування в розмірі, що не перевищує 5% (але не менш 4%) сукупної балансової вартості груп основних фондів, що відносяться до державного майна, переданого в користування СПГГ повинні використовувати відповідно до затверджених ДК «Газ України» планів;

- забезпечення штатами аварійно-диспетчерських служб (АДС), її філіалів і постів матеріально-технічним оснащенням, технічною та оперативно-експлуатаційною документацією, визначеною спеціалізованими підприємствами газового господарства;

- додержання техногенної та пожежної безпеки.

Під час перевірки діяльності районних електричних мереж при підготовці позовних заяв доказуванню підлягають наступні питання:

- виконання вимог законодавства та умов договорів із споживачами щодо безперебійного постачання електроенергії належної якості; чи мають місце випадки безпідставного припинення електропостачання. Для цього необхідно перевірити журнали обліку відключень, які ведуться диспетчерами підприємств та з’ясувати причини відключень в кожному конкретному випадку;

- чи вживаються заходи щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Дати оцінку посадовим особам підприємства за невжиття заходів до її зменшення. Для чого слід проаналізувати стан розрахунків та розмір заборгованості за перевіряємий період у порівнянні із показниками попереднього року;

- повнота претензійно-позовної роботи, чи діє юридична служба, чи надсилаються претензії, заявляються самостійно позови про стягнення заборгованості з усіх боржників (юридичних та фізичних осіб);

- чи виконується вимоги законодавства щодо припинення електропостачання боржників за спожиту електроенергію. Для цього необхідно витребувати списки підприємств - боржників за електроенергію та наряди про їх відключення. Враховуючи те, що в багатьох випадках через неналежну роботу інспекторів РЕМу, або самовільне підключення підприємств, фактичного припинення електропостачання не відбувається (відключаються лише адмінприміщення), необхідно із залученням працівників органів внутрішніх справ та РЕМу проводити вибіркові перевірки об’єктів, які рахуються відключеними від електропостачання;

- чи проводяться контролерами електропостачальної компанії контрольні знімання показників лічильників (не рідше одного разу на півроку) чи затверджені відповідні графіки; чи налагоджена робота (проводяться рейди) по виявленню фактів розкрадання електроенергії та відключенню від електропостачання порушників правил користування електроенергією. Кількість таких рейдів, їх результати;

- вжиття заходів щодо виконання вимог Законів України «Про енергозбереження» для зменшення технологічних втрат. Які заходи вжиті щодо впровадження енергозберігаючих технологій в поточному році;

- чи укладені із усіма споживачами юридичними та фізичними особами договори на постачання електроенергії. Перевірити відповідність умов договорів вимогам законодавства;

- чи проводиться у відповідності до вимог законодавства регулярна перевірка електролічильників, чи дотримуються графіки такої перевірки.

Прокурорами пред’являються наступні види позовів у паливно-енергетичному комплексі:

1. про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію;

2. про стягнення заборгованості за теплопостачання;

3. про стягнення заборгованості за спожитий природний газ;

4. у спорах, пов’язаних з розрахунками за спожиті вугілля та нафту (нафтопродукти);

5. у спорах в гірничо-металургійному комплексі;

6. стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів;

7. визнання недійсними бартерних та вексельних угод;

8. оскарження актів органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів;

9. про визнання недійсними актів про порушення правил користування електроенергії або рішень відповідних комісій по розгляду складених актів;

10. стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про електроенергетику;

11. про стягнення шкоди, заподіяної порушенням Правил споживачів електричної енергії;

12. про стягнення надмірно сплаченої суми за теплопостачання;

13. про відшкодування шкоди, заподіяної побутовими споживачами у зв’язку з порушенням правил користування електроенергією;

14. заяви в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, газ;

15. про стягнення штрафних санкцій;

16. про встановлення постійного земельного сервітуту на право прокладення та експлуатації лінії електропередач;

17. про скасування рішення про виділення землі поряд з трубопроводом;

18. про стягнення шкоди, заподіяної підприємству, віднесеного до ПЕК, при виконанні трудових обов’язків;

19. в інтересах ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго”;

20. регресні позови в інтересах шахт;

21. про стягнення затрат на навчання у сфері ПЕК;

22. про стягнення шкоди, заподіяної злочинами у сфері ПЕК;

23. про стягнення заборгованості за надання послуг телефонного зв’язку.

До підготовлених належним чином позовів прокурору необхідно додавати оригінали або належним чином завірені копії документів, необхідних для підтвердження наявності договірних відносин між постачальниками та споживачами в сфері енергозабезпечення, установчі документи підприємств – постачальників в сфері ПЕК, ліцензія на здійснення визначеного виду в сфері енергопостачання, документи, що підтверджують розмір штрафних санкцій, шкоди, заподіяної підприємству, обрахунок надмірно сплаченої суми за теплопостачання споживачем такої енергії та інші документи.

Читайте також:

1. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
2. Аналіз результатів за відхиленнями
3. Аналіз результатів національного виробництва.
4. Аналіз результатів практичної діяльності Київського освітньо-методичного центру соціальної роботи
5. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
6. Аналіз фінансових результатів діяльності туристичних підприємств
7. Апробація результатів дисертації
8. Аудит доходів і результатів діяльності
9. Аудит фінансових результатів роботи підприємства
10. Бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів підрядних будівельних організацій
11. В основу визначення витрат певного періоду покладено можливість одночасного визнання доходу, для отримання якого вони здійснені, і навпаки.
12. Види інвентаризації. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерських документах

Переглядів: 1169