• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особистісні якості підприємців.

Людям, які прагнуть до успіху, на думку західних учених, властиві такі психологічні якості та риси:

- впевненість в успішному результаті;

- готовність прийняти відповідальність і виявити рішучість у невизначених ситуаціях;

- наполегливість у досягненні поставленої мети;

- прагнення до виконання більш-менш складної реальної роботи;

- отримання задоволення від виконання цікавих і складних завдань;

- прагнення до розумного ризику;

- самовладання під час конкурентних змагань або перевірки здібностей;

- висока здатність до подолання перешкод;

- вміння ставити реальні цілі, ускладнювати їх після досягнення успіху та усвідомлювати причини невдач.

Найважливішими серед цих якостей і рис є особиста відповідальність за вирішення поставлених проблем, формування цілей підприємницької діяльності та їх досягнення власними цілями.

При дослідженні причин банкрутств та виживання нових підприємств у США в 70 – х роках ХХ ст. виявилося, що не збанкрутували переважно ті фірми, які були створені підприємцями з вищим внутрішнім контролем, тобто тими, хто вважає, що події в бізнесі є результатом впливу не зовнішніх сил, а власної поведінки.

Серед особистісних якостей керівника найбільшу привабливість для переважної більшості працівників мають такі риси: підприємливість, активність, уважність, життєрадісність, енергійність, незалежність, працелюбність, доброта, релігійність, ентузіазм та ін.

Підприємець повинен володіти такими діловими якостями:

ü готовність до пошуку нових можливостей та ініціативність у власній справі;

ü упертість і настійливість у досягненні поставленої мети;

ü уміння протистояти будь-якому тиску ззовні, шантажу та ін. протиправним діям;

ü постійна готовність до господарського ризику;

ü незалежність і впевненість у собі. Правильність вибору виду ПД;

ü орієнтація у бізнесовій діяльності на ефективність виробництва і високу якість товарів;

ü здатність переконувати партнерів і встановлювати потрібні господарські зв’язки;

ü рішучість та цілеспрямованість у діяльності;

ü планомірність і гранична чіткість у роботі, реалізації стратегії і тактики підприємництва;

ü намагання бути всебічно інформованим щодо вибраного напряму бізнесу.

Неабияку роль в успішній підприємницькій діяльності відіграє етика підприємництва, тобто ділова етика, яка означає комплекс норм і правил моральної поведінки керівника і вміння поєднувати професійні принципи управління із загальногуманітарними, ґрунтується на повазі до чинного законодавства, чесності, дотриманні слова. Важливим елементом етики підприємництва (і принципом управління) є виконання керівником підприємства взятих на себе зобов’язань.

4. Поняття і зміст ризиків в підприємницькій діяльності.

Економічний ризик – непередбачена суб’єктом господарської діяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізації поставленої мети і зумовлена передусім випадковим характером прийнятих ним рішень.

Загальними причинами об’єктивно неминучих ризиків в економіці є:

- економічна свобода товаровиробників;

- юридична свобода найманих працівників;

- тип економічної системи (насамперед ринкової економіки);

- економічна кон’юнктура;

- відставання та неадекватність законодавчої бази від реальних потреб економічної системи;

- відсутність всебічної інформації у підприємців і менеджерів.

Ступінь економічних ризиків зростає в умовах перехідної економіки, в якій перебуває Україна.

Основні види економічних ризиків:

1. Матеріально-технічний ризик – ризик, пов'язаний з недостатнім або низьким рівнем МТ бази підприємств, яка не може забезпечити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції.

2. Профільно-технологічний ризик – ризик, зумовлений переходом основних традиційних постачальників до випуску іншої продукції, неможливістю закупівлі найважливіших комплектуючих виробів.

3. Постачальницько-збутовий ризик – ризик, зумовлений постачанням неякісних матеріалів, зривом чи зміною умов укладених договорів і своєчасної поставки; несвоєчасним постачанням товарів споживачу, їх низькою якістю.

4. Виробничий ризик – ризик, що безпосередньо пов'язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок.

5. Інвестиційний ризик – ризик, зумовлений порушенням матеріально-речової структури інвестицій, несвоєчасною виплатою здійснених капіталовкладень, незбалансованістю прямих (забезпечують володіння контрольним пакетом акцій) і портфельних (такого володіння не забезпечують) інвестицій.

6. Кредитний ризик – ризик, пов'язаний з небезпекою неповернення, часткового або несвоєчасного повернення кредитів.

7. Відсотковий ризик – ризик, зумовлений непередбаченою зміною курсів іноземних валют, а також курсу національної валюти.

8. Політичний ризик – ризик, пов'язаний з революціями, переворотами, війнами та ін.

9. Економіко-правовий ризик – ризик, зумовлений змінами в законодавстві (або його недосконалістю) щодо економічної діяльності, неправильним застосуванням державою чинного законодавства.

10. Управлінський ризик – ризик, пов'язаний з нераціональним характером прийнятих менеджерами різних ланок рішень.

11. Маркетинговий ризик – ризик, спричинений неточними прогнозуваннями обсягів досліджуваного ринку.

За ступенем ризику розрізняють:

1. Допустимий економічний ризик – загроза втрати більшої частини прибутку від певного виду діяльності підприємства.

2. Критичний економічний ризик – загроза втрати усього прибутку й усієї очікуваної виручки

3. Абсолютний економічний ризик – загроза банкрутства підприємства і втрати всього майна.

Читайте також:

1. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
2. Аналіз структури та якості кредитного портфеля
3. Аналіз якості виробничої інформації
4. Аналіз якості обігового капіталу
5. Аналіз якості продукції та робіт
6. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
7. Вивчення та оцінка якості сукупних активів банку
8. Визначення якості і облік силосованої маси.
9. Визначення якості та маси силосу.
10. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
11. Вимоги до особистості тренера: освіта, особистісні якості, рівень знань
12. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ У ВОДОЙМІ.

Переглядів: 951