Значення рухового аналізатору.

ТЕМА: “ Фізіологія рухового аналізатору ”(РА).

ЛЕКЦІЯ № 14

ПЛАН:

1.Значення рухового аналізатору (РА).

2.Пропріорецептивні відчуття.

3.Периферичний відділ РА.

А) Нервово – м’язові веретена.

Б) Нервово – сухожилкові веретена.

В) Суглобові рецептори.

4. Провідниковий і центральний відділи.

РА слугує для сприйняття і аналізу стану опорно-рухового апарату, а також рухів окремих частин тіла і тіла в просторі. Складні рухи можуть бути здійснені тільки тоді, коли в ефекторні імпульси постійно вноситимуться поправки з урахуванням змін, які відбуваються кожну мить у м’язі, що скорочується.

Рецепторний апарат м’язів і суглобів сигналізує в нервову систему про ступінь напруження м’язових волокон, положення суглобів і різних частин тіла однієї відносно іншої. Завдяки цій інформації ми можемо регулювати пози і рухи. При порушеннях рухового аналізатора людина не може ні ходити ні стояти. Імпульси від рухового аналізатора необхідні також для підтримки тонусу м’язів і пристосування вегетативних функцій до умов м’язової роботи.

А ще який аналізатор додає інформацію про положення тіла? Механорецептори і рецептори вестибулярного апарату. Це кінестетичні рецептори. Вони разом з нейроном являють собою соматостатичну систему.

2.Пропріорецептивні відчуття.

У стані притомності людина відчуває положення своїх кінцівок одна відносно одної. Вона знає, як рухаються її суглоби (пасивно чи активно). Це пропріоцептивні відчуття. Одне з них — відчуття положення, коли без допомоги зору можна легко визначити положення своїх кінцівок та орієнтацію їхніх частин одна відносно одної. Відчуття положення є напівусвідомленим: воно усвідомлюється людиною лише тоді, коли вона звертає на це увагу, крім того, воно майже або зовсім не піддається адаптації. Відчуття положення є досить точним: будь-яке положення однієї кінцівки можна точно відтворити (із заплющеними очима) з іншого боку тіла; можна вказати пальцем (не контролюючи це зором) на будь-яку точку поверхні тіла.

Пропріорецепція забезпечує також відчуття руху, коли усвідомлюється напрямок і швидкість переміщення суглоба (пасивне чи активне).

Плечовий суглоб у цьому в 40 разів чутливіший за суглоби пальців руки. Проте оцінка активних рухів суглобів може бути ілюзорною: наприклад, симетричні рухи рук сприймаються неточно, одна рука переміщується далі чи швидше за другу.

Нарешті, пропріорецепція зумовлює відчуття сили, потрібної для руху чи підтримання суглоба у певному стані. Це відчуття дещо ілюзорне, хоча й відрізняється значною точністю і відтворюваністю: розрізняльна здатність краща у випадках зростання сили від малої до великої, ніж у зворотному порядку. У рецепції відчуття сили основну роль відіграють нервово-м'язові, меншу — нервово-сухожилкові веретена.

Пропріоцептивна імпульсація має значення для формування схеми власного тіла — набутої здатності людини уявляти собі в будь-який момент і за будь-яких умов положення різних частин свого тіла за відсутності зовнішньої сенсорної стимуляції. Ця схема створюється в перші шість років життя інтегративною оцінкою інформації, що надходить до ЦНС (подушка таламуса і кора великого мозку) від пропріоцепторів і рецепторів присінково-завиткового лабіринту. Схема тіла міцно фіксується в мозку, що є основною причиною відчуття фантомної кінцівки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еластичність попиту показує , на скільки відсотків зміниться обсяг попиту , якщо ціна зміниться на один відсоток	\|	Периферичний відділ РА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.