Торгівля послугами на світовому ринку.

Швидкий розвиток сфери послуг, у тому числі торгівля послугами на світовому міжнародному ринку, зумовлені четвертим суспільним поділом праці, високим рівнем життя у розвинутих країнах, дією закону зростання потреб, значним збільшенням мобільності виробників і споживачів послуг, розгортанням НТР, посиленням міграції капіталу і робочої сили та іншими факторами.

Міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею традиційними товарами має специфічні особливості: прямі контакти між виробниками та споживачами послуг (що вимагає більшої присутності за кордоном виробників послуг або іноземних громадян в країні, де виготовляються ці специфічні товари), збільшення обсягів міжнародної торгівлі послугами в міру зростання зовнішньоекономічної діяльності.

Основними видами послуг у світовій торгівлі є:

1) послуги, пов'язані із зовнішньою торгівлею (транспортування, страхування);

2) послуги, пов'язані з обміном технологіями (торгівля ліцензіями, ноу-хау, інжинірингові послуги, управлінські та ін.);

3) обмін соціальними і культурними послугами, зокрема туристичні послуги;

4) надання банківських послуг, зокрема здійснення міжнародних розрахунків, лізингових операцій та ін.;

5) торгівля послугами, пов'язаними з міграцією робочої сили (виплата і перерахування заробітної плати, соціальних виплат тощо).

Їх розмежування досить умовне, особливо після зосередження основної частки міжнародної торгівлі послугами в руках ТНК, які надають одночасно інформаційні, банківські, страхові, біржові, транспортні послуги, здійснюють фірмове післяпродажне обслуговування своєї техніки тощо. Найбільше пов'язаних із світовою торгівлею товарами послуг надає морський транспорт.

У сфері торгівлі послугами на світовому ринку закон нерівномірності економічного розвитку між розвинутими країнами та світовими економічними центрами діє ще інтенсивніше. Так, 12 із 20 наймогутніших світових експортерів послуг забезпечували понад 50 % світового експорту, тоді як США — менше 16 %.

Торгівля, пов'язана з технологією послуг, за сучасних умов означає розширення науково-технічного і технологічного обміну, до якого залучаються такі форми діяльності людини, як пізнання законів і закономірностей природи, суспільства, мислення (сфера науки), досвіду їх пристосування до потреб людини (розроблення нових взірців техніки і нових технологій); сам процес створення матеріальних і духовних благ і послуг (сфера матеріального і духовного виробництва) і вдосконалення та пошук раціональніших форм управління цим процесом. Міжнародний обмін технологіями може здійснюватись у вигляді знань, досвіду, науково-технічної інформації або безпосередньо машинами, устаткуванням, приладами тощо.

Основними формами угод при обміні технологією є: 1) ліцензійна торгівля, об'єктом якої є патентні і безпатентні ліцензії на передавання винаходів, технологічного досвіду, різноманітних промислових секретів, комерційних знань та інших видів промислової власності (крім товарних і фірмових знаків). Натепер переважає продаж безпатентних ліцензій, оскільки купівля чистого патенту передбачає проведення додаткових НДДКР, а отже, досконалої матеріально-технічної бази, додаткових фінансових витрат тощо. Тому в ліцензійні угоди включається не лише право на використання винаходів, а й передавання необхідного технологічного досвіду, знань, промислових секретів тощо, тобто ноу-хау та інжинірингових послуг. Частка розвинутих країн в ліцензійній торгівлі становить понад 80 % (експорту ліцензій), зокрема США — понад 65 %. У 2000 р. вони контролювали майже 55% патентів у сфері інформаційних технологій і комунікацій, а також 75 % світового ринку програмного забезпечення.

Вартість випущеної в різних країнах по іноземних ліцензіях продукції становить понад 500 млрд дол. Переважна частка ліцензій монополізована могутніми ТНК, внаслідок чого важлива роль в ліцензійній торгівлі належить внутріфірмовій торгівлі. У США на цей вид торгівлі припадає понад 70 % експортної виручки по ліцензійних угодах промислових корпорацій. Незважаючи на передові позиції в деяких галузях науки, Україна в цій торгівлі не бере ніякої участі, що частково зумовлено необхідністю патентувати відкриття в країнах ЄС або у США. Ліцензійна торгівля сприяє зростанню обсягів міжнародної торгівлі послугами, устаткуванням, комплектуючими виробами, а також вивезенню капіталу в підприємницькій формі;

2) надання ноу-хау і техніко-технологічного досвіду, тобто продаж технічних знань і практичного досвіду технологічного, технічного, фінансового, господарського, управлінського характеру;

3) надання техніко-технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання машин, устаткування, приладів, а також матеріалів і напівфабрикатів, отриманих шляхом закупівлі, оренди, лізингу та інших способів;

4) співробітництво в процесі техніко-технологічного утримання машин, устаткування, приладів, матеріалів і напівфабрикатів;

5) надання інжинірингових послуг, які пропонують спеціальні консультаційні фірми;

6) передавання технології в межах виробничої та науково-технічної кооперації в процесі об'єднання економічних і насамперед науково-технічних потенціалів двох або більше суб'єктів. Таке передавання може здійснюватись на контрактній основі і в процесі створення спільних підприємств;

7) здійснення спільних капіталовкладень. При цьому може відбуватись як обмін машинами, устаткуванням, приладами, технологічними лініями, так і навчання кадрів, передавання робочих креслень, надання консультацій та інші форми;

8) наукові, науково-практичні конференції, міжнародні виставки, ярмарки, наймання висококваліфікованих іноземних спеціалістів.

На міжнародному ринку соціальних послуг (освіта, охорона здоров'я, туризм, фізкультура і спорт, культура, мистецтво та ін.) найважливішу роль відіграє туризм. У другій половині 90-х років XX ст. у туристичних поїздках в інші країни взяли участь 1,2 млрд осіб. Серед основних видів міжнародного туризму (рекреаційний, діловий і науковий) на рекреаційний припадає понад 70 %. Завдяки міжнародному туризму зростає зайнятість у народному господарстві країн, які приймають туристів, державна казна отримує чималу частку доходів, реалізується значна кількість товарів. Так, у Франції міжнародний туризм обслуговують більше 5 млн осіб, а доходи від нього досягають третини всіх доходів від експорту товарів (на Багамських островах — більше половини ВВП). Міжнародний туризм обслуговують майже 70 міжнародних організацій.

Важливу роль у міжнародній торгівлі соціальними послугами відіграє освіта у формі обміну досвідом та інформацією, викладачами, науковими співробітниками, аспірантами і студентами. Так, у 2001 р. за кордоном навчалось понад 1,1 млн студентів, більшість з яких — вихідці із слаборозвинутих країн. Розвинуті країни запрошують найобдарованіших випускників, залучають висококваліфікованих спеціалістів на роботу, пропонуючи їм високу заробітну плату. У такий спосіб із слаборозвинутих країн виїхало на роботу понад 600 тис. осіб, що призводить до втрати значної частки національного багатства цих країн, виснаження інтелектуальних ресурсів, посилення економічної небезпеки. Ці негативні процеси активізуються і в Україні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закономірності розвитку міжнародної торгівлі.	\|	Державне регулювання зовнішньої торгівлі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.