Еволюція конкурентного законодавства

Верховна Рада України 11 січня 2001 р. прийняла Закон України «Про захист економічної конкуренції», який набув чинності з 1 березня 2002 р.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» був розроблений відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1995 р. № 1036 «Про стан реалізації антимонопольної політики» з метою виконання Плану заходів, спрямованих на демонополізацію економіки і розвиток конкуренції в 1996 р., затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. № 34-р і доручення Прем´єр-міністра України від 3 жовтня 1996 р. № 18903/3 до постанови Верховної Ради України від 19 вересня 1996 р. № 337/96-ВР «Про звіт Антимонопольного комітету України за 1995 рік».

Розроблення даного Закону було спричинено необхідністю не тільки вдосконалення антимонопольного законодавства. Закон усуває проблеми в правилах конкуренції і таким чином повинен забезпечувати ефективне державне регулювання. Одним із основних завдань, поставлених перед Законом, є створення необхідного правового механізму для забезпечення гармонізації конкурентної і промислової політики. При цьому Закон, на відміну від чинного законодавства, орієнтується на дотримання національних інтересів, що є вищим критерієм при ухваленні державними органами рішень. Зокрема, щодо створення монопольних утворень, коли це необхідно, наприклад для підвищення рівня обороноздатності, національної безпеки, інновацій, розвитку високотехнологічних або наукоємних виробництв. Тому будь-яке рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України або Антимонопольним комітетом України відповідно до цього Закону, не може суперечити національним інтересам.

Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», прийнятий у 1992 p., коли ще не був створений Антимонопольний комітет України, не забезпечував можливості повного захисту підприємців від проявів монополізму і неправомірних обмежень конкуренції. Досвід, одержаний за роки діяльності Антимонопольного комітету України внаслідок застосування даного Закону, свідчив про необхідність внесення до нього значних змін і доповнень, які нерідко грунтуються на концептуально інших підходах. Крім того, ефективне регулювання правовідносин, пов´язаних, зокрема, з економічною концентрацією, процесом розгляду справ про захист економічної конкуренції, можливе лише нормами закону, тоді як за даним Законом ці відносини регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами.

Із набуттям чинності Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-III втратив силу Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» і ще низка нормативно-правових актів. Законодавство України про захист економічної конкуренції почало формуватися на базі самого Закону України «Про захист економічної конкуренції», законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-III істотно розширює сферу свого застосування на учасників ринку суб´єктів господарювання. Так, у порівнянні із старим у новому Законі дається загальний і виключний перелік дій, які вважаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Закон упорядковує систему відповідальності шляхом впровадження однакового порядку розслідування, розгляду справ і меж відповідальності для юридичних і фізичних осіб — суб´єктів господарювання. Закон підвищує граничний розмір штрафу за порушення законодавства з 5 до 10 відсотків виручки від реалізації продукції. Проте при цьому абсолютні розміри санкцій можуть бути фактично знижені у зв´язку з тим, що в новому Законі не передбачено стягнення з суб´єктів господарювання незаконного прибутку, одержаного внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, Закон створює гнучкіший правовий механізм забезпечення виконання рішення.

Закон удосконалює систему забезпечення доказової бази в справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надаючи додаткові повноваження по вилученню доказів, накладенню арешту на предмети, документи, інші носії інформації, які можуть бути доказами в справі, і встановлює відповідальність за створення перешкод уповноваженим працівникам Комітету в доступі до інформації. Разом з тим питання вилучення доказів щодо житла або інших володінь фізичних осіб повинне бути вирішене шляхом внесення змін до Цивільного кодексу, які б передбачали процедуру прийняття судом

З 1 січня 2004 р. набув чинності Господарський кодекс України. Одночасно втратили силу закони України «Про підприємництво» і «Про підприємства в Україні».

Глава 3 Кодексу присвячена обмеженню монополізму і захисту суб´єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції. Проте ст. 27 «Обмеження монополізму в економіці», ст. 29 «Зловживання монопольним становищем на ринку» повністю відповідають нормам старого Закону України «Про обмеження монополізму» і не відповідають нормам нового Закону.

Крім того, порівняльний аналіз свідчить про наявність певних колізій між Господарським кодексом України і Законом про захист економічної конкуренції, оскільки перший передбачає відповідальність за одні порушення, а спеціальне законодавство істотно розширює і уточнює склади цих порушень. Тому в кодексі необхідно уточнити і розширити перелік складів порушень конкурентного законодавства і відповідальності за нього стосовно Закону про захист економічної конкуренції шляхом прийняття нової редакції статей 29—31, 251 Господарського кодексу України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад конкурентного законодавства	\|	Періодизація розвитку образотворчих здібностей в переддошкільному і дошкільному віці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.