МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальні закономірності процесу навчанняЗакономірність представляє собою об’єктивно-існуючий, повторюваний зв’язок соціальних явищ, за яких відбувається виникнення, розвиток, функціонування певної цілісної системи або її окремої підсистеми. Закономірності процесу навчання – це повторювані, стійкі, об’єктивно-існуючі зв’язки у процесі навчання, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості, а також вказує на залежність розвитку особистості від мети, принципів, методів, змісту, форм і засобів навчання. Н. Мойсеюк [ ] поділяє закономірності, що діють у навчальному процесі, на загальні та конкретні. Загальні – це такі закономірності, дія яких поширюється на всю систему процесу навчання, а конкретні – це такі, дія яких використовується на окрему частину, або аспект системи. До загальних закономірностейналежать: 1.Закономірність цілей навчання, які залежать: а) від рівня і темпів розвитку суспільства; б) потреб і можливостей суспільства; в) рівня розвитку педагогічної науки та практики. 2.Закономірність мотивації навчання – результативність навчання зумовлюється: а) внутрішніми мотивами (стимулами) навчання; б) зовнішніми умовами та стимуляторами (суспільними, економічними, педагогічними). 3.Закономірність змісту навчання залежить від: а) суспільних потреб, мети, завдань навчання; б) вікових можливостей тих, хто навчається; в) рівня розвитку теорії та практики навчання; г) матеріально-технічних, економічних можливостей ВНЗ. 4.Закономірність методів навчання – ефективність дидактичних методів залежить від: а) знань і навичок використання методів; б) завдань та змісту навчання; в) навчальних можливостей учнів; г) матеріально-технічного забезпечення; є) організації навчального процесу. 5.Закономірність управління навчанням – продуктивність навчання спричиняється: а) інтенсивністю зворотних зв’язків у процесі навчання; б) обґрунтованістю регулюючих впливів. 6.Закономірність результату навчання – кінцевий результат процесу навчання залежить від: а) результатів попередніх етапів навчання; б) характеру та обсягу матеріалу, що вивчається; в) організаційно-педагогічного впливу педагогів; г) здатності учнів до навчання; д)часу навчання. Педагогічний процес у вищий школі відповідає певним конкретним закономірностям: - єдності історичного та логічного, що вимагає єдності історії та теорії науки і практики; єдності історичної та теоретичної форм наукового пізнання; єдності історичного, теоретичного та логічного у системі вищої освіти; єдності історичних і сучасних методів наукового дослідження. Згідно з цією закономірністю вивчають історію науки, історію вищого навчального закладу, історію педагогіки вищої школи та їхніх взаємозв’язків із сучасністю; - застосування емпіричних і теоретичних методів пізнання в процесі вивчення об’єктів дослідження. Згідно з цією закономірністю емпіричну інформацію поєднують з її теоретичними узагальненнями у структурі науки та розділах предмету, що вивчається студентами; - взаємозв’язків у реальному житті, що об’єднують діяльність вищого навчального закладу, а саме: · взаємообумовленість мети, змісту, методів та форм педагогічного процесу та мотивації студентів; · взаємообумовленість якості викладання у ВНЗ та рівня психолого-педагогічної підготовки викладачів; · взаємообумовленість викладацької професійно-педагогічної діяльності викладачів та навчальної, науково-пошукової діяльності студентів; · взаємообумовленість цілісного педагогічного процесу, єдність навчально-освітньої та господарчої діяльності; · взаємообумовленість соціального стану суспільства та процесу підготовки кадрів для нього.
Читайте також:
|
||||||||
|